У місті, де мороз давно перетворився з клімату на спосіб мислення, люди знаходять того, кому готові приписати більше, ніж він сказав чи зробив. «Полярна Межа» — це історія про голод за авторитетом, про сенси, що народжуються з мовчання, і про мить, коли вигаданий образ стає реальнішим за саму людину. Це оповідь про владу, яка виникає не із сили, а з чужої потреби в ній.