Поезія Незламності

Regna Maga

05.04.2026, 00:53:56

До цього було тяжко на душі. Ваші ж твори витягнули з омуту жахіть. Як можна словом так гарно володіти, щоб душу інших, мов струну, знову натягнути?

Дима Чирков

30.03.2026, 04:12:24

Почав читати цю книгу,та з перших слів від автора,я немов подивився у дзеркало та побачив там себе! Перші вірші вразили до глибини душі❤️❤️ продовжую читати цей омут душі! Дуже чуттево написано,я в захваті❤️

Микола Кіт

28.03.2026, 16:57:24

Прочитав усі Ваші вірші. Гарно у вас виходить. Якщо чесно, то вірші не читаю, але ваші зайщли. Найбільше сподобався «Не браття». В деяких рима була якась сумнівна, в деяких наче русизми траплялись (я теж таким страждаю). То можна дошліфувати. Але в цілому – сподобалось. Добре у Вас виходить. Не даремно кажуть, що талановита людина – талановита у всьому. Добра Вам.

Герман Харрінгтон

26.03.2026, 22:43:54

Можна підвести підсумок рядками з одного з віршів - в моїй обробці :

СВІТЛО ВАШОЇ ДУШІ НЕ ЗАГАСИТИ НІКОМУ І НІЧОМУ - ВОНА РОЗЖЕНЕ І ПІТЬМУ ДЕПРЕСІЇ, І СУМ, І ТЯЖКУ БЕЗНАДІЮ.

І не дивлячись на нотки суму та печалі - сам цей посил мені б хотілося б виділити в щирому посланні автора до читачів.

Андрій Шерстюк

25.03.2026, 20:05:23

Наступить мить — повернемось додому.
Зберемо сміття та розбите скло.
І нагадаєм час собі самому,
Коли життя на паузу пішло.

Згадаймо ту жовто-гарячу осінь,
Вся гама барв чіпляє до кісток.
Руїни, полум'я, дитячі коси
Й рука, що більш не візьме той листок.

І зиму сніжну теж тоді згадаєм.
Але не іній і не запах дров,
Й не кучугури, що гуляли гаєм,
А те, що вдома з рота пар ішов.

Марі Піктор Сомніанс

25.03.2026, 21:08:32

Чудові вірші! Я відчула в них увесь спектр емоцій, біль, гнів, любов, надію . Особливо мені сподобалися "Привіт, моя кохана Україно" - це мій стан душі як вимушеної переселенки. "Кіборги" про пам'ять з тих перших років війни і "Все починається з себе.." де примхи природи переплітаються з почуттями - думками людини. Щиро дякую Вам , Авторко, за творчість!

Шепіт Місяця

24.03.2026, 23:11:28

Вітаю! Я з марафону. Мені дуже сподобалися Ваші вірші! Вони такі яскраві, наповнені емоціями, смутком, радістю, болем за рідну країну! Знаєте, я завжди думала про те, чи зможе ШІ замінити справжнього поета/письменника? Чи можна сказати, що він іноді навіть пише краще? І ніби якщо порівняти творчість людей і ШІ, вони часом однаково гарні. Але ШІ не вистачає душі, цих емоцій, якими грає твір, бо машина нічого не відчуває ,коли щось пише. І саме тому, на мою думку він не зможе замінити в творчості живу людину. Аое повернуся до теми. Скаду чесно, під час прочитання віршів про війну, я плакала. Плакала, бо трохи розумію як воно, бо мій батько військовий. Також в душу запав вірш "Таємний голос" Мабуть, тому що такий голос є в кожного; він завжди підбадьорує в лиху годину)

Ірина Бібік

06.03.2026, 17:37:00

Коментар видалено

Ірина Скрипник

13.02.2026, 21:23:10

Вірші сповнені болю через війну, але водночас транслюють непохитну віру в перемогу, вдячність ЗСУ та глибоку тугу за домом тих, хто опинився вдалині.

Тиша часто згадується як стан очікування або порожнечі. А війна описується як те, що залишає сліди безпосередньо на душі.

Відчувається, що рядки писалися «в моменті», як спосіб вижити та зафіксувати реальність. Вони будуть близькими кожному українцю, бо описують спільний досвід: страх, лють, виснаження від чекання і, зрештою, незламну надію. Авторка влучно підмітила у передмові: це «частинка її душі», і ця щирість відчувається у кожному рядку.

Крісті Ко

30.01.2026, 14:09:39

Гарні вірші про сьогодення ❤️❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

30.01.2026, 09:00:03

Дуже гарні вірші

Стейсі Мур

14.01.2026, 13:57:42

Вітаю з новинкою! Бажаю успіхів книзі, натхнення автору й багато вдячних читачів.