Поезія Незламності
Не браття
Ні, кати, ми не браття!
Ніколи ними не були!
Так, може, ми забули,
А може, ви — «допомогли»…
Коли заставили забути,
Якою мусим говорить,
І стерли з памʼяті жахіття,
Які повинні там ще жить!
Не браття ми, кати прокляті!
Як можеш це ти вимовлять,
Коли вбиваєш ти щоденно,
Коли ідеш ти воювать?
Ти щиро віриш, що забудем
Все те, що тут ти натворив?
Ні, довго пам’ятати будем,
Хто є насправді ти і що зробив!
Нехай це все повернеться стократно
В країну жаху, звідки приплело,
І кожен, хто причетний, — відгукнеться,
І хто мовчав, затамувавши зло…
Все це повернеться, звичайно, бумерангом,
Відчує кожен на собі це зло…
Ось тільки не потрібно потім промовляти:
«За що мені і звідки це прийшло?..»
Бажаю нашому народу сили
І віри в те, що переможем зло,
А вам, «істотам», — чорного пакету
В землі, кордон якої перейшов!
І знов промовлю: Слава Україні!
І Слава рідним ЗСУ —
За титанічну вашу силу,
Яка боронить, нищить зло!
12.01.2026
Відредаговано: 30.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
