Поезія Незламності

Опустошіння

23.03.2025

І ось нарешті Вільна, Незалежна.

Так довго ми чекали цей вердикт: ворог поборен , втрачено безмежно.

І замість радощів — суцільний біль жахів…

Тепер для кожного цей день — щось особливе :

і радість, і печаль в одній руці,

а також пам’ять, вдячність і опустошіння —

все те, що вистраждали, витерпіли ми.

І тільки з часом розумієш оті прості бабусині слова:

усе дрібниці, діти, не жалійтесь,

ось тільки б діти, не війна!!!

Тоді здавалось несинітниця!!!

Яка війна у 21 сторіччі?

А виявилось — це не маячня, а чийсь безглуздий план захоплення і сили….

Подобається

#460 в Різне
#23 в Поезія

Відредаговано: 30.01.2026