Глибока ніч, а я не сплю,
пишу про те, що так турбує.
Про те, що більше не грущу,
і що нічого не дратує.
Про те, як ярко світ горить,
а не пітьма, в якій так темно…
Про те, що світ перемикає все —
і навіть коли вірити не варто.
Та от, я тут лише пишу про те,
що світ в душі — він яркий і потужний.
Він вилікує і депресію твою,
і сум безвихідності, і тяжку грусть.
Я розумію, що не всі люблять листву,
яка опала і шуршиться під ногами.
Не всі радіють хмурому дощу і холоду,
яким осінь дмухає місцями.
Але в усьому цьому — магія своя:
і дощ, і сирість, і холодний вітер.
І навіть у повітрі — пліснява,
яку вдихаєш, наче аромат надії…
08.11.2025
Відредаговано: 30.01.2026