Поезія Незламності

Надія оживе

Нічого не забути, нічого не мине…

Історія — щоб бути, щоб зберегти своє.

Минають роки болю, звичайно, біль мине,

Коли настане тиша — Надія оживе…

 

Все буде, все настане, все зміниться, авжеж…

Ніколи не пробачим — навіщо стільки жертв?

Все зміниться, і з часом ти теж прокинешся,

Але зовсім іншою, зовсім не так… авжеш.

 

Чотири роки болю — і ось наш час прийшов.

Чого ж тільки сльозою ти зустрічаєш це?

Так, перемога поруч, і віримо ми в це,

Ось тільки море болю… як витримати це?

 

12.01.2026




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше