Нічого не забути, нічого не мине…
Історія — щоб бути, щоб зберегти своє.
Минають роки болю, звичайно, біль мине,
Коли настане тиша — Надія оживе…
Все буде, все настане, все зміниться, авжеж…
Ніколи не пробачим — навіщо стільки жертв?
Все зміниться, і з часом ти теж прокинешся,
Але зовсім іншою, зовсім не так… авжеш.
Чотири роки болю — і ось наш час прийшов.
Чого ж тільки сльозою ти зустрічаєш це?
Так, перемога поруч, і віримо ми в це,
Ось тільки море болю… як витримати це?
12.01.2026
Відредаговано: 30.01.2026