Поезія Незламності

Загартовані пеклом

Горить свіча

і чутно тихий тріск,

а за вікном барвиста ковдра листя 🍁.

 

Думки летять зі швидкістю вітрів,

і я мовчу в тиші осіннього міжлісся…

 

Я поринаю в світ своїх думок,

коли все тільки починалось,

коли про мрії думалось, жилось,

але не вірилось і не бажалось…

 

А все банально легко відбулось,

коли насправді думалось, що пекло,

але воно загартувало і збилось,

так легко, наче подих вітра…

 

Чому не віримо в силу своїх думок?

Що все можливо, що воно десь поруч?…

 

Не опускаймо руки,

боремось!

Якщо щось важке —

то лише початок!!…

 

29.10.25




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше