Поезія Незламності
Все починається з себе…,
Білий сніг летить, кружляє,
Ти товпишся в суєті,
І невже не помічаєш
Ти цієї красоти?
Як сніжинки в танці пляшуть,
Як мороз малює світ…
Як дерева прикрашає
Ця зима в льодовий хіт?
Як красиво за віконцем!
Тільки холодно в душі…
І від того морознеча
І в думках, і в голові…
І природа тут не винна —
Чи то осінь, чи зима,
Якщо в серці крига льоду —
І весна буде дарма….
Що порадити я можу,
Милий друже, в суєті?
Мабуть, треба починати
Вчитись чути дзвоники?
Чути голос, що бентежить,
Розуміти, чому так,
Починати все з любові —
Все спочатку і без скарг…
Зрозуміти, що ти любиш,
Що приносить радість, сміх…
І від чого наодинці
Відчуваєш щастя мить….
Все здавалось би так складно,
Але істина проста —
Щастя в серці народити
Має кожен сам щодня.
Бо якщо в собі не знайдеш
Світла, радості й тепла —
Не врятує ані сонце,
Ані бурхлива весна.
Ані хлопець, ані донька —
Все це просто балачки.
Щастя створюємо самі,
Зрозумій це врешті ти….
30.01.2026
Бібік Ірина
Відредаговано: 30.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
