12
“Віршомазанка”
Анотація до книги "Невизнаний талант"
Про геніальних письменників, яких не помічають видавці.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМої міцні обійми, колего)))
Марта Снігур, Я задумався
Ох, як влучно! Самоіронія — це ознака справжнього таланту. Дякую за таку щиру та дотепну замальовку!
Віталій Козаченко, Дякую вам
2. Бачите, як Ваш вірш чипляє бо є щирим…Аха тож не можу зупинитись… Десь у глибині душі потайки думаю, що цей віршик, написаний про когось, таки знайшов свого «героя». Як і той — про лицемірів: у багатьох рядках я упізнала себе ( тож якщо це про мене- Ви попали в точку, ахаха❤️)… Але мені за це не соромно — ми ж не ідеальні й завжди є куди рости. ..Особливо ,коли такі професіонали, як Ви, так майстерно це підкреслюють. Правда , не завжди колить, а іноді- вдосконалює…
Повторюся: мені дуже подобається Ваш стиль написання, і я з радістю чекатиму наступних віршів — навіть якщо вони іронічно будуть присвячені мені... (Жартую, не подумайте, що я вже вдягнула корону.)
Просто у багатьох рядках я справді побачила себе ❤️
Герман Харрінгтон, Так так я ж про це❤️
Я бачу, що автори прямо фонтанують натхненням)
Олена Ранцева, Весна)
По факту)
Наталія Арден, +
1. Прочитала із задоволенням Ваш вірш. Спершу думала, що тут буде щось на кшталт статті чи її продовження… Цікава іронія, але водночас — глибокий сенс, який залишає приємний післясмак і змушує замислитися і про перебування на платформі, і взагалі про багато речей… Мені здається (можливо, я помиляюся), не всі люди мають на меті здаватися кимось особливим на цій платформі. Є ті, хто просто пише, шукає, можливо, свою «спільноту за інтересами». Хтось хоче бути почутим, навіть якщо пише непрофесійно й не завжди знає, як правильно. Це, наприклад, я про себе. Це ж самовидав — своєрідний «щоденник думок», відкритий для всіх: хочеш — читай, не хочеш — проходь повз. Стосовно видавництва… це, як на мене, взагалі серйозна тема навіть для того, щоб просто наважитися спробувати. Якщо говорити про себе — я цієї кухні «професіоналізму» зовсім не знаю й ніколи особливо не цікавилася. Пишу так, як відчуваю — з помилками, з одруками в стилі, який можливо не подобається і не цікавий іншим…Але чи я маю право тобі перебувати тут, думаю так.. І так, щодо помилок — теж цікава ідея. На жаль, сама страждаю цим огріхом, тому нікого не суджу. Уже не кажучи про русизми, над якими працюю, але поки що не успішно
Ірина Бібік, Дякую за щирість. Дійсно ви підсвітили один момент про який я не думав. Бо для когось - це не про те, щоб стати "великим письменником", а для того, як ви пишете, щоб знайти "своє оточення" , своє коло людей, в яких ті ж самі інтереси та захоплення. Це про спілкування.
Дякую за цей погляд, бо я цього не бачив.
Стосовно помилок - то щирість важливіше граматичної правильності. Хоча над помилками нам дійсно потрібно працювати)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати