Поезія Незламності
Світло, яке народжується в темряві
Так, я знаю — тобі важко:
Метушишся, злишся ти…
Не виходить, тобі тяжко,
і боїшся темряви…
Хтось сміється над тобою,
за спиною говорить…
Ти не віриш, що з собою
можеш мирно, ладно жить…
Світ здається метушнею,
день втрачає сенс життя…
Не погодишся зі мною —
і підеш у забуття…
Хтось ламати намагався
і вже майже то зробив,
ти не слухав, не вагався —
тільки очі опустив…
Потім руки опустились,
ти нічого не довів.
Їх же більше — що ти зробиш?
Ти один, і ти згорів…
Ні, не правда — це початок,
це тунель до каяття…
Це дзвіночки, що десь близько
щось чекає набуття…
Коли важко, сил немає
і здається, що програв —
Всесвіт двері відчиняє
і дарує другий шанс!!!
Ні, не треба тобі злитись,
сльози теж не вихід тут.
Сум облиш, образ позбутись —
ти відкриєш новий путь…
Все, що довго нас ламає
і так хоче знищить вмить, —
силу духу здобуває
і долає лють і гнів…
29.01.2026
Бібік Ірина
Відредаговано: 30.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
