Відтоді як Марію почала мучити дивні сни, її життя втратило спокійно. Вона бачить світ, який давно згорів у часі, і людей, що здаються небезпечно знайомими. Серед них-чоловік, чий погляд пробуджує щось заборонене, щось, що не мало підтримує.
Її кішка Меморі, зі смарагдовими очима, спостерігає за всім із тишею того, хто вже бачив смерть і відродження. З кожним сном Марія розуміє: минуле не відпускає її-воно шукає завершення.
Але коли минуле нарешті простягає руку, ціна згадок може виявитися нестерпною-навіть для того, хто вже жив скрізь віки.