Клітка для хаосу

У лікарні є фрази, після яких зазвичай більше не ставлять запитань.
«Ми зробили все можливе».
«Так іноді буває».
«Документи не збереглися».
Міра чула їх у дитинстві, коли після діалізу померла її старша сестра Яра. Через багато років вона сама стала лікарем — і навчилася розуміти, скільки правди іноді ховається між рядками медичних записів.
Старий лікар передає їй звичайний записник. У ньому немає вироку. Немає готової відповіді. Тільки кілька фраз:
час не той.
лист не той.
підпис не там.
І цього досить, щоб Міра повернулася до смерті Яри, яку всі вважали закритою.
Але архів зберігає не все. Дещо доведеться шукати в пам’яті. А дещо — у Незгаданому.