Я думав, що моя емоційна ізоляція — це ідеальна броня. Я сховався від вигорання, наслідків війни та болючого розриву з дівчиною за стіною холодної інженерної раціональності. Щоб закінчити справу, розпочату в київських дренажах, я вирушив до Кривого Рогу. Моя ціль — «Червона Жила», колосальний радянський накопичувач глибоко під закинутою станцією метротраму.

Але закони фізики та розрахунки з опору матеріалів тут більше не діють. Підземна аномалія живиться не високою напругою, а моїм власним минулим. У цьому індустріальному пеклі ховається ворог, який знає всі мої слабкості і бездоганно прораховує кожен мій хід. Щоб вижити і не перетворитися на бездушний механізм, мені доведеться зламати власні ідеальні алгоритми виживання і піти проти логіки.