"Кораблик"

В її житті настав день, коли більше немає сил боротися, адже все про що вона так віддано мріяла відібрали назавжди. Вона дивиться на світ і бачить перед собою чорну пляму, безмежне коло болю, яке давить на серце, розриває його на клаптики, наче воно зроблене з паперу, та розвіює вулицею міста. Страх потрапити у воронку і не врятуватись вже близько, він дихає в потилицю.
У когось було схоже почуття? Що ви робили аби його позбутися? Де шукали світло серед їдкої темряви?
Їй вдалося знайти вогник порятунку там, де на перший погляд він відсутній. Господь подарував, здавалося б, випадкові зустрічі, але насправді все виявилось не просто збігом обставин. Все сталося так, як мало відбутися, ніяк по-іншому.