Я живий...

У затишній хатині на узліссі живе Мері — молода жінка, що виросла далеко від людей, у єднанні з лісом і пам'яттю про батька. Роки самотності навчили її обходитися без світу — аж доки одного осіннього дня між деревами вона не знайшла незнайомця, що ледь тримався на ногах.
Ірвін Коул не пам'ятає нічого. Ні звідки прийшов, ні що з ним трапилось. Лише ім'я — і порожні сірі очі, що боляче нагадують Мері про того, кого вона втратила. Вона забирає його до хатини. Минає рік, потім ще один. Ірвін стає частиною її тихого, усталеного світу — але цей світ дедалі більше тріщить по швах.