648
Анотація до книги "Ти - мій!"
Гарні дівчата інколи закохуються в поганих хлопців. Але це не моя історія. Хлопець, за якого я збираюсь заміж зовсім інший. Правда, правда. Веселий, розумний, симпатичний. І моїй найкращій подрузі він дуже подобається. Інколи я навіть трішечки ревную, це тому, що я по натурі тривожна людина. Але через десять місяців запрошую вас на весілля! Тільки от чому гадалка сказала, що мій сужений це піковий туз, а не бубновий валет?
перше коханняне така як іншіромантичне кохання
“Історія про те, як важливо скинути морок чужих очікувань і навчитися жити власне життя. Напружений сюжет, тонкий психологізм, живий гумор і щира турбота, яка лікує минулі травми. Не відірватися!”
Зміст книги: 10 глав
Останнє оновлення: 06 Жовт
82 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю!
Мені здається що гарні дівчатка не іноді а завжди закохуються в поганих хлопців....І це біда :)))
Бажаю процвітання, багато підписників.
З мене підписка і лайк. Буду дуже вдячна за зворотню підписку і лайк.
Запрошую до себе на сторінку). Сучасний роман «ПІД ЗЛИВОЮ»
Лапакас Вікторія, Щоб виправити свої травми, які до цього призводять. Але вихід все одно є))
Я дуже взаємна, тому сердечко вже ваше, як моя підписка)
На останок я залишив дамський роман. Наскільки я зміг зрозуміти по вже прочитаному, автор має свою думку з приводу багатьох звичайних речей. І я не помилився. Так, ідея книги -відносини між хлопцем та дівчиною. Але і тут автор зміг знайти нестандартний ракурс для освітлення ситуації. Я дуже задоволений тим, що побачив у книзі на даний момент.
Читаю, і прозріваю. Так багато зараз подібних хлопаків. А дівчата, дівчата то чому ведуться? Отаке горе в якості чоловіка отримують, потім в тредсах ниють. А воно ж з початку було видно, ну ніяке. Добре, хоч Віктор не вимагає 50на 50 платити. Що за людина, аж дратує.
Аделіна Серпер, Так, бачила ці гілки в тредс. Чому? Наслідки патріархату. Ще ми довго будемо з цим розбиратися. Почитайте книгу "Невидимі жінки". Ви будете сильно здивовані.
6. розмова з Поліною змусила задуматися. З одного боку, після пережитого цілком зрозуміло, чому вона не хоче навіть чути про Віктора. Але її слова про те, що він мав спочатку переконатися в безпеці дівчини, теж мають сенс. Цікаво, чи зможуть вони колись спокійно поговорити про те, що сталося.
Natalia Borysova, Як на мене, переконатися, що дівчина в безпеці - перше, що повинен будь-який хлопець зробити. Якщо він не мамина корзіночка, звісно. Бо все інше це такі балачки. Я втомився, я не думав, я то, я се. Пішов би по статті, може, подумав би про свою поведінку. А так - ні.
Ян звинувачує себе, хоча фактично врятував їй життя. Мабуть, лікарям особливо важко приймати ситуації, коли вони не змогли вчасно помітити небезпеку. Сподіваюся, розмова допоможе йому зрозуміти, наскільки багато він насправді зробив.
Natalia Borysova, Не тільки лікарям. Взагалі людям, які мають внутрішнього критика. Все їм здається мало, погано, недостатньо. А насправді вони роблять більше та краще, ніж інші. А лікарям таким складніше, бо вони за життя та здоров'я людей відповідають. І кожна помилка дорогого варта.
5. Зачепило, коли лікар сказав, що після таких історій знову починає вірити в людей. Адже хлопець міг просто проїхати повз, але не залишив незнайому дівчину в біді й зробив усе, щоб урятувати їй життя. А от реакція батьків заінтригувала )))
Natalia Borysova, Я бачила подібні ситуації, і згодна з лікарем. Коли абсолютно незнайома людина переймається долею того, кого бачить перший раз в житті. Просто тому, що не може по-іншому. І я це розумію. Якщо я бачу, що людині потрібна допомога - допоможу. Інколи попередньо спитавши. А в такій ситуації питати не було коли. Потрібно було діяти.
3. А от розмова з Поліною залишила багато запитань. Її розчарування в друзях зрозуміле, але чому всю образу вона спрямувала саме на Ліну? Особливо дивно прозвучало попередження, що їй теж буде погано. Складається враження, що Поліна знає значно більше, ніж готова розповісти.
Natalia Borysova, А на кого такі люди зазвичай спрямовують образу? Не на себе ж. А про погано - дівчина вона не дуже хороша, але людей бачить наскрізь. Тому і попередила. Просто побачила, які вони в критичній ситуації. І сказал про це Ліні. Бо і подругу бачить, яка вона наївна та довіряє людям.
7. Мені сподобалося, як змінилося спілкування між ними. Ян уже не просто лікар, який врятував їй життя, а людина, з якою можна пожартувати й поговорити про серйозне. Особливо сподобалася його пропозиція провести її по хоспісу. За жартами відчувається, що він справді хвилюється за неї.
Віктор все гірше і гірше виглядає. А Ян дуже гарний хлопець.
Tatyana Damchuk, Віктор з самого початку дуже гарно мімікрував. А тепер, під дєю обставин, викрив себе на всі 100%. Ян зі своїми тараканами, звісно, але дійсно кращий за нього.
3. Мене насторожило, як швидко Віктор зумів повернути Ліні впевненість у їхньому майбутньому. Ще зовсім недавно між ними були неприємні ситуації, а тепер компліменти, розмови про весілля, ресторан уже заброньований. І Ліна сама починає переконувати себе, що всі навколо помиляються. Дуже життєва ситуація, коли так хочеться вірити в кохання, що тривожні моменти поступово відходять на другий план.
Natalia Borysova, Ну, по-перше, цього хотіла сама Ліна. Забути та повірити. Інакше виходить, що життя її не таке вже й гарне та безтурботне. Чим, зазвичай, і користуються маніпулятори всіх категорій. Заколихати. Заспокоїти. Тільки щоб вона знов була поруч. На жаль, воно так не працює. Якщо людина негарна ( скажемо так) то такою вона і залишиться. І коли скінчиться період дії демоверсії, то почнеться найцікавіше. В лапках. І не для героїнь таких романів. Тому тримаємо кулачки за Ліну...
1. Мені подобається легкість Ліни та її вміння знаходити вихід із незручних ситуацій. Але водночас трохи насторожує, як вона підлаштовується під переконання Віктора. Адже можна любити людину й зовсім не обов'язково в усьому з нею погоджуватися. Поки що вона щаслива, але цікаво, чи не доведеться їй згодом обирати між власними бажаннями та його принципами.
Natalia Borysova, Коли людина вміє підлаштовуватися під інших - це корисно для спілкування. Але що занадто, то не здраво, бо це підлаштування з якоїсь миті вже не йде на користь. А якщо ще інша половина не йде на компроміси...
І головне в цьому - не втратити себе.
Початок легкий, життєвий, з гумором. Ліна вже подумки приміряє весільну сукню, а попереду похід, який, здається, може добряче порушити всі її плани)) Сподобалося, як вона сама себе переконує, що все буде добре, хоча п'ятницям явно не довіряє )
Natalia Borysova, Спочатку дуже часто все добре. Але потім починається жорстока реальність. Похід - річ класна, але потрібно дуже ретельно підбирати, з ким саме ти туди підеш. Бо можна потрапити у великі неприємності.
На жаль, і в реальному житті трапляються такі чоловіки, які замість відвертої розмови обирають мовчання та холодність, ніби караючи жінку за її поведінку. А з часом жінка починає сама шукати свою провину, навіть там, де її немає. Мені сподобалося, що Ліна не побігла першою миритися. Можливо, це той момент, коли вона поступово почне розуміти, що кохання не повинно триматися на постійному страху зробити щось не так.
Natalia Borysova, Зустрічаються. Як ред флаги для жінки - зі мною так не можна! Добре, коли це жінки розуміють в молодості, бо потім буде тяжче.
Кохання та страх це взагалі несумісні поняття! Як це так, боюся зробити не те, щоб не розгнівався чоловік? Не те - вбивство? Пограбування банку? Ні? А що тоді? Чашку ручкою не в той бік повернула? Ну, це важлива причина для гніву. Біжи, вибачайся. Маячня, як що так подумати. Але деякі жінки все ще вірять.
2. Сцени з батьками такі теплі й домашні. Особливо сподобалося, як Ліна повернулася до своєї кімнати й відчула себе знову дитиною. І дуже промовисте ставлення родини до Віктора. Вони не забороняють їй нічого, не нав'язують своєї думки, але й удавати, що він їм подобається, не збираються. Мені здається, вони бачать у ньому те, чого закохана Ліна поки не хоче помічати.
Natalia Borysova, Заборона викликає, зазвичай, лише одне бажання - зробити навпаки. Тому грамотні батьки намагаються не забороняти, а пояснювати. А ще задають питання. Трішечки незручні, але такі, над якими думати потрібно. Тоді вже подорослішавши діти повертаються в рідне гніздо з радістю. Як Ліна до своїх батьків...
Привіт )) я вже тут ))
Natalia Borysova, О, добрий вечір)) рада вас бачити! Будемо вести філософські дискусії далі)) мені це дуже подобається!
Зайшла, шкода що книга не оновлюється. Почекаю!
Tatyana Damchuk, Обіцяю, з листопада виправлюся)) Дякую за увагу до книги! та коментар))
Тут дуже точно й тонко прописано момент, коли жертва маніпуляцій перестає грати за нав'язаними правилами й повністю перехоплює ініціативу.
Віктор і його мати були абсолютно не готові до такої Ліни. Всі його тихі погрози на вухо миттєво розбилися об її відкритість — і гостей це просто шокувало. Влучний момент із «посилено працювали щелепами» чудово передає цю натягнуту тишу за столом. Ліна показала неймовірну силу характеру!
Віталій Козаченко, Недарма були роздуми Ліни, та робота над собою. Вона дівчина розумна, і її здібності обмежувались лише почуттями до Віктора. А тепер, коли цього вже немає, а є тільки гнів, він зрозуміє, що не потрібно було так наполягати на тому, щоб Ліна обов'язково прийшла на день народження батьків. Але ще не всі тайни відкрилися, дещо цікаве очікує попереду...
Казав же -кончений. В лiкарню прийшов, не соромно? Правильно вигнали . А про чудовисько дивно. Це ж роман дамський,якi чудовиська? На хеловин наряджаються хоч чортами, хоч супергероями. Може ，в костюмi був? Роги он. Чорний. Точно, чорт. Налякав дитину чортячим прикидом.
Аркадій Щоткін, І в романах для жінок часто зустрічаються чудовиська. Без ріг, гарні, багаті. В порівнянні з ними цей чоловік кошеня лагідне. Хоча, звісно, мерзавець. Страшно звучить, але добре, що просто лякав...
Дякую за коментар.
Який жах!! В лісі, вночі, без допомоги... якби не Ян та його дівчина... А отой Віктор з друзями... які ж гидотні бувають люди...
Аделіна Серпер, До речі. А ми їм мовчимо, що вони гидотні. І, відчувсючи цю безкарність, такі, як Віктор стають ще гіршими. Тобто, ми дещо руку до процесу приклали, на жаль...
Оце глава порадувала! Мало того, що з зовнішнім виглядом Ліна постаралась, так ще й морально знищувати почала. Не шкода. Нехай хоч раз, ну хоч раз побуде на її місті. Після аудиозапису будь-яка помста виправдана!
Аделіна Серпер, Помста - це блюдо, яке подають холодним... тому я також вважаю, що хто не думає про наслідки - отримує по повній. Віктор, звісно, має причини так поступати, і ми ще про це дізнаємося. Але... є кордони, які переступати не можна. Бо буде бо-бо та ай-ай.
Схоже, Ліна на відмінно підготувалась до шоу)
Ларія Ковальська, Не те слово) набридло просто все це терпіти)))
Ліна росте та розвивається а Віктор мерзавець. Дивна історія, цікаво, чим завершиться. Але книга нестандартна. Дуже чекаю на продовження.
Tatyana Damchuk, Ліна ще дасть відірватися. Всім, хто причетний. Але спочатку розбереться зі своїм життям, та таємницею, яка була в її дитинстві.
Дякую за коментар))
9. Внутрішній монолог про звільнення від чужих очікувань та ілюзій стосунків прописаний неймовірно точково й влучно. А реакція та слова Ангеліни — це просто приклад справжньої, міцної дружби, яка лікує. Ліна неймовірно виросла як особистість.❤️❤️❤️
Олександра Шен, Дякую за чудову історію!❤️❤️❤️
Отак ходи в походи. Тепер тільки з інструктором. Якщо Ліна і після цього не кине, тоді я вже не знаю...
Аркадій Щоткін, Ліна добра, але не дурна. І жити хоче. Це все, що я можу сказати без спойлерів.
Дякую за коментар))
З приводу зрозуміти дівчат поки що ні, а почуття гумору автора мені подобається. Тому і читаю. Хоча головний герой бісить. А Ліна молодець.
Аделіна Серпер, Дурнів ніде не люблять.
Ох, ці шаблони) Можливо без них наше життя було б простішим?..
Ларія Ковальська, Було б, це точно. Але є корисні шаблони та шкідливі. І, як кажуть, відрізнити одні від інших - задача номер один.
То он що нарив Віктор, навіть грошей неипожалів, а навіщо?
Ларія Ковальська, Віктор поганець, але гроші рахувати вміє. Тому просто так би не став платити. Поки що ми бачимо частину картини, і вона потроху складажться, наче пазли. Раз - додався пазлик з минулим Ліни, і ми бачимо, ще частину цілого.
Не буду спойлерити, але у Віктора дуже потужна мотивація робити так, як він робить.
Дякую за коментар)
Подумала - а якби в болото потрапила моя донька? З отакою компанією? Нє, вибачайте, від таких друзів. Авторко, ви правильно пишете, може вас почують молоді, які думають, що все знають.
Аделіна Серпер, Ахаха! Дякую))))
Блискуче і дуже емоційне продовження! Розгадка дитячого кошмару вийшла вражаючою. Виявляється, Ліна з дитинства була справжньою героїнею, хоча й сама цього не усвідомлювала. А от Віктор у цій ситуації остаточно показав своє жалюгідне обличчя — хотів використати чужий біль для шантажу, а в результаті дізнався, що його колишня дівчина виявилася сміливішою за багатьох дорослих. Справедливий сюжетний поворот!
Віталій Козаченко, Ліна була такою, як вона є, навіть у маленькому віці. Це базові налаштування - бути такою. І навіть страх перед чудовіськом не зміг змінити її остаточно. Так, Ліна стала іншою, але при першій же нагоді почала повертати собі своє. А Віктор мерзотник, це правда. І навіть причини його поведінки, які стануть зрозумілими трішечки пізніше, його не виправдовують.
Дякую за коментар та підтримку)
Рішення Ліни довірити Яну свій рукопис — це величезний крок уперед, хоча тривога за оцінку першого читача прописана дуже життєво та близько кожному автору. А фінал з аудіозаписом — це просто вибух інтриги! Нарешті стає зрозуміло, який козир намагався використати Віктор. Тепер разом із героїнею хочеться додати коньяку в каву й швидше дізнатися правду! Дякую за прекрасну главу!?
Віталій Козаченко, Ні, це ще не вибух, хоча історія неочікувана і для самої Ліни, і для читачів. Так буває у житті, коли минуле виходить на арену, і каже - а ось і я! Секрети та секретики рано чи піздно стають відомими широкому загалу.
Але головні - ще попереду!
За розуміння авторських реалій окреме дякую))
Так, Ян - це точно про стабільність) Дуже вже хочеться дізнатись що там на цій флешці...
Ларія Ковальська, От вже-вже буквально і дізнаєтесь)) а далі ще пара сюрпризів буде.
Дякую за коментар))
Читаю та прозріваю. Не було такого, щоб я читала так довго любовний роман. Може, тому, що там підіймаються теми, які зазвичай замовчуються.
Tatyana Damchuk, Мені так сподобався ваш вислів про "голі торси")) але ця книга не про них. Може, тому ви й досі не кинули читати. В будь якому разі дякую за вашу оцінку. Це надихає! І за цікаві питання. До зустрічи на сторінках моїх книг))
Також цікава книга. Про ненормальні відносини між ненормальними людьми, які оточуючи вважають нормальними.Віктор та його друзі не рахуємо, вони гади. Сподіваюсь, Ліна з ним не залишиться.
Неля Овчарук, Як класно ви сформулювали! Бо дійсно, в нашому суспільстві інколи діють таки дивні "норми". І всім, типу, ок. А я хочу, щоб це змінилось. І тому в книзі навожу приклади, як саме це можна зробити. Дякую за коментар!
8. Дуже сподобалася динаміка сцен: від тривожних думок і чергового неприємного повідомлення Віктора — до раптової появи Яна біля будинку. Налякав він її, звісно, добряче, зате як природно перехопив пакет і взявся дбати про її захист! Розмова про сіткомет та зізнання Ліни про те, що вона пише книгу, вийшли дуже щирими й живими.✨❤️✨
Віталій Козаченко, Інколи просто криком хочеться кричати - дівчата, якщо ви несете важкий пакет, а особистість чоловічої статі йде поруч, і навіть не пропонує допомогу, уе...ть його тим пакетом, і більше до себе не підпускайте. Бо що ж далі буде? Бо хтось шукає для напівзнайомої дівчини зброю, а хтось не може зняти корону, та взяти на себе крихітну відповідальність.
Дякую за такий гарний коментар)
Читаю, щоб зрозуміти, як думають дівчата. Поки що тільки питання.
Аркадій Щоткін, О, у вас попереду як мінімум 20 томів видання "Жіноча логіка. Подумала та передумала")) Але воно того варте! Дякую)
Оце так турбується Ян - навіть зброю приніс)
Ларія Ковальська, Є такі люди - соціально відповідальні. Ян такий. "Ми у відповіді за тих, кого врятували".
Дякую за коментар))
Так сильно Поліна хотіла в похід. І шо? Як завжди, багато хочеш, мало отримаєш. Так їй і потрібно!
Аделіна Серпер, Поліна взагалі дуже неоднозначна особа. Тут товаришує з Ліною, тут сама по собі, тут проти неї. Просто людина без вектора. Такі в житті зустрічаються, треба просто триматись подалі.
Дякую за коментар))
Дуже вже чекаю на те день народження у батьків Віктора...
Ларія Ковальська, Як завжди, буде несподівано та цікаво) для всіх. А, може, ще вскриються підробиці) до неділі вже не так багато залишилось. Дякую за коментар!
Контраст між тривожною загадкою флешки й неймовірним затишком вечора у компанії Олени прописаний просто чудово. Відчуття шоку та втоми героїні передано дуже детально, а турбота Яна й Олени справді зігріває. І я б теж від такої фірмової страви не відмовився...❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Інколи пишеться текст, як карта бажань. Тут хочеться гарних друзів, тут смачного чая. Або просто щоб хтось був поруч. В мене так часто є, тому просто розгортаю картинку для тих, хто не вірить, що це можливо.
Дякую за коментар))
Ян та Олена справжні друзі, таких зараз важко знайти)
Ларія Ковальська, Дійсно, хороші друзі завжди на вагу золота. Але кожен з нас може стати таким. Для цього потрібно як мінімум чути інших людей. Бачити їх потреби. А там і до розуміння недалеко. Дякую за коментар))
7. Дуже насичений та цікавий розділ вийшов! Спочатку атмосфера розслідування з бабусею, а потім події в під'їзді...
Дуже подобається, як Ліна не губиться і дає відсіч, а Ян діє як справжній захисник — спокійно, надійно та без зайвого пафосу. Їхній діалог на кухні за кавою вийшов дуже теплим і водночас конструктивним. Ян прав, треба зрозуміти навіщо це Віктору. Мені здається справа буде в грошах. Побачимо. Цікаво події розгортаються.♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Який контраст з Віктором, правда? Як на мене, таким і повинен бути чоловік. А не оці шавочкі типу Нещастячка та Светозавра та іже з ними. Але розумієш це на контрасті. І ви праві, справа і в грошах також) Хоча не тільки в них, там все трішечки складніше.
Дякую за коментар))
Дуже цікаво, чому це Віктор так не хоче відпускати Ліну ?
Ларія Ковальська, Влучно на 100 %. Через батьків, і тільки через них. Правда, День народження це одна з вех на цьому довгому та складному шляху. Думаю, коли ви дізнаєтесь правду, то, може, і поспівчуваєте Віктору. Дякую велике за коментар))
Все цікавіше стає - що ж там на цій флешці?
Ларія Ковальська, Невеличкий спойлер - на флешці голосове повідомлення. Інколи інсайти можуть бути і такими. Нехай Ліна трішечки заспокоїться перед новими іспитами. Бо запис вона почує не раніше, ніж через тиждень...
Читаю і у захваті! Нарешті не стандандартний роман про "мускулистие торси". Філософський погляд на стосунки і одночасно поради для молодих дівчат. Автору респект!
Tatyana Damchuk, Ви просто в десяточку влучили. Колись читала подібні романи, там шаблон на шаблоні, шаблоном поганяє. Першу сторінку прочитала, можеш до останньої розповісти сюжет. Це так скучно...
Дякую за коментар та високу оцінку моєї творчості!
Ян непоганий хлопець, турботливий, хоча й для свого віку трішки засерйозний) і добре, що з флешкою пообіцяв допомогти
Ларія Ковальська, Я помітила, що дуже багато людей, в яких було складне дитинство дорослішають раніше. Бо вибору іншого немає. А Ян був вимушений захищати матір, яка сама була не в змозі. Цю відповідальність за інших людей він і нестиме по життю. І, хочу сказати, поруч з такими хлопцями, як Ян відчуваєш спокій та безпеку. Дякую за коментар)
Роздуми героїні про творчість і «героїв, які живуть власним життям» вийшли дуже душевними та близькими. А от флешка-сердечко та підслухана розмова Поліни на лавочці добряче підкинули дров у багаття інтриги! Поліна зі своїми «темними справами» знову щось замислила? Що за змову вони там виплітають? Дуже цікаве продовження!❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Тому що інколи ці герої автору прямим текстом кажуть "без тебе впораємося") Бісить прям така невдячна поведінка!
Поліна інструмент для інших людей, і, як це часто буває, про це навіть не здогадується. Там такий клубок заплітається навкруги - диву даєшся! І, головне, заради чого?
А от про це як раз далі буде...
Дякую за цікавий та нестандартний коментар))
Піде, звісно, такий шанс впустити. Результат - передбачений. Не люблю таких Полин, не подругі вони. А Ангеліни молодці)) приємно бачити та читати, прям як про себе.
Аделіна Серпер, Ангеліни, Аделіни, Ліни... Яке різнобарв'я вийшло)) нехай квітнуть всі квіти. І Поліни також. Героїня книги не враховується)
Дякую за коментар))
От і мені дивно, чому цей Віктор так тримається за Ліну? Здається, на цій флешці може бути якась цікава інформація про це...
Ларія Ковальська, Як казав давній мем з фільма "Іван Василійович змінює професію" - Галочка, ти не поверишь! От і тут так само буде.Але ніяких спойлерів) все з'ясується в свій час.
Дякую за увагу та коментарі))
Злам стереотипів щодо Олени та Яна став чудовим сюрпризом — сюжет закручується все цікавіше. Але найцінніше тут — це глибина розкриття теми психологічного насилля. Історія матері Яна та паралелі з Віктором прописані чудово. Дякую за розділ.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Це ще раз доводить, що люди, навіть найкращі, спочатку приміряють знайому версію. І тільки "білі ворори", такі як Ліна, можуть шагнути далі і прийняти реальність, як вона є.
А скільки я таких сюдетів бачила в житті... тому і пишу про це - якщо хоч одна людина зробить висновки - все було не напрасно.
Дякую за розбір та коментар)
Добре, що Ліна домовилась про зустріч з Оленою, може, потоваришують) А щодо колишніх і друзів, і хлопця, то дійсно таких треба гнати від себе...
Ларія Ковальська, Олена класна дівчина. І має свої секрети, які насправді не є секретами) Життя у Ліни останнім часом несеться, як гірський потік, змиваючи старе та непотрібне. Бо інакше немає, куди прийти новому.
Дякую за коментар)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати