238
Анотація до книги "Ти - мій!"
Гарні дівчата інколи закохуються в поганих хлопців. Але це не моя історія. Хлопець, за якого я збираюсь заміж зовсім інший. Правда, правда. Веселий, розумний, симпатичний. І моїй найкращій подрузі він дуже подобається. Інколи я навіть трішечки ревную, це тому, що я по натурі тривожна людина. Але через десять місяців запрошую вас на весілля! Тільки от чому гадалка сказала, що мій сужений це піковий туз, а не бубновий валет?
перше коханняне така як іншімаксимумхімії
Зміст книги: 7 глав
Останнє оновлення: 4 дн. тому
36 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПіде, звісно, такий шанс впустити. Результат - передбачений. Не люблю таких Полин, не подругі вони. А Ангеліни молодці)) приємно бачити та читати, прям як про себе.
Аделіна Серпер, Ангеліни, Аделіни, Ліни... Яке різнобарв'я вийшло)) нехай квітнуть всі квіти. І Поліни також. Героїня книги не враховується)
Дякую за коментар))
От і мені дивно, чому цей Віктор так тримається за Ліну? Здається, на цій флешці може бути якась цікава інформація про це...
Ларія Ковальська, Як казав давній мем з фільма "Іван Василійович змінює професію" - Галочка, ти не поверишь! От і тут так само буде.Але ніяких спойлерів) все з'ясується в свій час.
Дякую за увагу та коментарі))
Злам стереотипів щодо Олени та Яна став чудовим сюрпризом — сюжет закручується все цікавіше. Але найцінніше тут — це глибина розкриття теми психологічного насилля. Історія матері Яна та паралелі з Віктором прописані чудово. Дякую за розділ.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Це ще раз доводить, що люди, навіть найкращі, спочатку приміряють знайому версію. І тільки "білі ворори", такі як Ліна, можуть шагнути далі і прийняти реальність, як вона є.
А скільки я таких сюдетів бачила в житті... тому і пишу про це - якщо хоч одна людина зробить висновки - все було не напрасно.
Дякую за розбір та коментар)
Добре, що Ліна домовилась про зустріч з Оленою, може, потоваришують) А щодо колишніх і друзів, і хлопця, то дійсно таких треба гнати від себе...
Ларія Ковальська, Олена класна дівчина. І має свої секрети, які насправді не є секретами) Життя у Ліни останнім часом несеться, як гірський потік, змиваючи старе та непотрібне. Бо інакше немає, куди прийти новому.
Дякую за коментар)
Яке ж це задоволення — спостерігати, як Ліна більше не дає витирати об себе ноги. Вона настільки легко, влучно й з гумором розгромила всі потуги Віктора розіграти з себе «ображеного нареченого», що той аж розгубився. Чекаю зустрічі Ліни з Оленою — розгадка поведінки Яна обіцяє бути цікавою. Дякую за розділ
Віталій Козаченко, Коли людина починає жити своє життя, це такий кайф, який є бажання відстоювати. Якби дівчата так робили частіше, ніяких вікторів в їх життях взагалі не було б. Але поки що багато хто ведеться на ці нарцисичні патерни, нажаль.
І ви праві, зустріч Ліни з Оленою буде не просто цікавою, вона багато що змінить. А ще покаже, як шаблонно можуть думати люди, і до чого це може привести. Дякую за коментар.
P.S. А Віктора зарано списувати, він ще себе проявить...
Починаю читати)) цікаво що написала людина, яка писала фантастику
Людмила Мужжухина, Тепер мені цікаво, що ж ви скажете про цю книгу) бо по відчуттям (моїм) цикл про везунчиків та кніга про Ліну зовсім різні. Взагалі зовсім. Дякую за коментар))
Авторка як за вікно дивиться. В мене подруга така. Кажу - кидай дурня свого, не хоче.
Олександра Шен, Шкода часу на нехороших человеков редисок стало. Життя то одне.
Дуже загадкова подія трапилась із Ліною в дитинстві Цікаво, вона розплутає цей таємничий клубок?
Ларія Ковальська, Ця загадкова подія сильно вплинула на життя Ліни, і добре, що вона згадала про цей випадок. Тому що приховані проблеми нікуди не зникають, а, навпаки, проростають у доросле життя. А люди потім дивуються - звідки що береться!
Дякую за коментар!)
Дуже потужна психологічна деталь із малюнками рогатого чудовиська з чорною вовною, які батьки знищували, а Ліна все одно продовжувала малювати й ховати. Сусіди списали все на фільм жахів і тітку Леоніду, але відчувається, що там трапилося щось значно темніше та реальніше, ніж просто дитяча фантазія.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Дуже часто діти малюють те, що їх лякає, бо по іншому не можуть впоратися зі страхом. Ось і Ліна малювала. Так, ви праві, це не дитяча фантазія, але що ж це таке, не буду спойлерити)
Дякую за коментар.
Поява Віктора спочатку викликала обурення, але те, як Ліна його вилаяла, а потім лікар з інтернами та охороною вивели під конвоєм дуже сподобалось! Жодного шансу цьому «майбутньому адвокату». Фінальний жест Ліни це як вишенька на торті.♥️
Віталій Козаченко, Протистояння Ліни та Віктора набирає силу, це і добре, і погано, втім, як завжди. А те, що для нейтралізації порушника була використана допомога інших людей, має показати дівчатам-читачам, що вони все ж таки можуть розраховувати на втручання оточуючих. Хоча і не забувати про те, що самим також потрібно ворушитися.
Як то кажуть, на Всесвіт сподівайся, але тримай свій порох сухим)
Дякую за класний коментар!
Оце "честь" для Віктора - вийти з палати у супроводі кремезних бугаїв... Молодець Ліна, що все виказала йому)
Ларія Ковальська, Інколи така встряска допомогає повернутись в реальність. Але не всім. Гірше, якщо їх реалість - це власна іллюзія. Тоді людина таке придумати може, ховайся. Дякую за коментар.
Який респект автору. Фантастичні книгі та жіночій роман, і все це за такий короткий час. Почала читати, і розумію, що в цій книзі можна вже побачити фірмовий стиль автора. Філософські роздуми та тонкий гумор. А головне - це про життя. Дуже сподобалась Ліна, нехай їй пощастить.
Tatyana Damchuk, Так рада вас чути)) бо автору зажди приємна позитивна думка читача, особливо від людини, яка встигає читати і про космос, і про кохання. Цікаво, що сподобалось більше? Дякую, що читаєте та коментуєте))
5. Медсестра Марічка — просто зірка цієї глави, її розмова з Віктором відверто порадувала. Дуже правильно, що Ліна попросила не пускати до неї нікого, крім батьків, це важливий крок до її звільнення від токсичних стосунків.♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Жінка- вогонь, а не медсестра. От є все ж таки гарні та гідні люди. Та й Ліна починає сама брати управління власним життям. Нехай це перші непевні кроки, але все ж таки. Шкода тільки, що і Віктор так просто не відмовиться від своєї... ні, не мрії. Мети. Отже, побачите, що з цього вийде. Дякую за чудові коментарі))
Дуже дивна ця історія з тіткою, котру так бояться згадувати батьки... А медсестра Марічка молодець, трішки провчила самовпевненого Віктора)
Ларія Ковальська, А звідки, як думаєте, у дівчини, яка зростала в люблячому оточенні батьків, такі дивні реакції на людей? Там, де нормальна дівчина давно б розповіла Віктору, куди та з якою швидкістю йому йти, Ліна мнеться, гнеться та вичікує. Цьому повинна бути вагома причина. Ось вона і починає проявляться. Дякую за коментар.
Починаю читати)
Наталья Белецкая, Перший крок у подорожі в 1000 км зроблено. Вітаю та дякую вам)
Так дівчина гарна. А герой мені не подобається. Противний з квітами своїми. Вазу спочатку подаруй. В походи з такими ходити - не, нема дурних. Все на тебе скинуть, самі будуть налегке йти. Ліна, кидай їх, що ж ти робиш? Дівчата, ви дивні, вибачаюсь. Автор молодець, рятуй героїню!
Аркадій Щоткін, Такий живий та гарячий коментар, просто супер. Бачу, вас зачепила ситуація, яка складається у Ліни. Як автор, можу сказати - не брошу. Але розгрібати свої авгіеві конюшні Ліна буде вимушена сама)
Наскільки ж швидко та безжально екстремальна ситуація показує, хто є хто. Ян і Олена — єдині справжні Люди в цьому лісі, які без зайвих слів зробили ноші та потягнули Ліну до траси. Фінал із маренням та юнаком із луком залишає чудову інтригу.❤️
Віталій Козаченко, Тому б я парочки перед весіллям в походи відправляла. Не в такі, екстремальні, звісно, але просто день на природі без цивілізації може показати людину в усій красі. І після такого досвіду більше немає потреби щось пояснювати.
Тому я і шукаю по життю людей, які справжні. З іншими сумно та нецікаво. Та й сама намагаюсь такою бути.
А юнак з луком - це звідси ) https://booknet.ua/book/zapovt-vezunchikv-b447926?utm_medium=repost&utm_campaign=447926&utm_term=7508720&utm_content=1&utm_source=native. Сподіваюсь колись почитати ваші коментарі і про цю книгу. Мені подобається ваш стиль та подача. Дякую за те, що коментуєте та читаєте))
Ян і Лена хороші люди, а решту й людьми важко назвати. Це ще Ліні пощастило, що вони виявились поруч, бо ці нікчеми точно не стали б допомагати...
Ларія Ковальська, Так, це правда. А ще я вірю в те, що інколи всесвіт надсилає людям таких янголів-охоронців, - для того, щоб вони зробили, нарешті, свій вибір. Опиняючись за гранню життя бачиш, що справжнє, а що ні. І хто справжній, а хто був та залишиться нікчемою. Дякую за коментар.
4. Нові персонажі — Ян та Олена — одразу викликають симпатію своєю адекватністю та взаємоповагою. Момент, де Ян заступився за Ліну перед Віктором, а Олена принесла батончик — дуже зворушливий. А от Віктор та Тетяна в черговий раз показали свою справжню сутність.
Віталій Козаченко, Я так довго чекала, коли ж вони з'являться! (бо автор не завжди стовідсотково керує сюжетом). Тому що компанія друзів Віктора це той ще серпентарій. Але, знов таки, в житті подібні сюжети трапляються набагато частіше, ніж нам би хотілося. Тому приємно читати або бачити, що є нормальні люди, просто потрібно їх шукати) дякую за змістовний та цікавий відгук!
Дуже сподобались нові люди в їхній компанії - прості, зі своїми певними недоліками, але щирі) Ян молодець, що вступився за Ліну) а от Тетяна - це жах(
Ларія Ковальська, А чи бувають люди без недоліків? Отож. На фоні цієї компанії Олена та Ян - білі ворони. І справжній чоловік тим і відрізняється, що завжди відстоює те, в що вірить. В даному випадку усуває несправедливість. Питання в мене тільки "де клепають таких Тетян?" ((
Сцена під дверима мені дуже сподобалась! Сусід з’явився неймовірно вчасно, і спостерігати за тим, як Віктор «промекав» перед справжньою силою — одне задоволення. Проте сам Віктор продовжує лякати своєю поведінкою: від гніву та гупання в двері він за секунду переключається на «соловейка» з новинами про батьків та весілля. Це дуже типовий і небезпечний маніпулятивний прийом. І Ліна абсолютно права, коли ставить собі запитання про його справжні мотиви.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Ви праві, це типічний маніпулятивний прийом, і він дуже часто використовується типчиками, подібними Віктору, у житті. Єдине питання тут - він це робить осознано чи ні. Якщо варіант перший - ой, фсе, дівчини потрібно бігти якнайдалі. Але там друга частина пастки - про неї далі...
І мені стає все більш цікаво, чому ж Віктор став такий добренький?..
Ларія Ковальська, Коли ви почуєте відповідь, головне - не розчаруватись в чоловіках. Бо правда настільки болюча для нас, дівчат, що Ліна інтуітивно від неї біжить, та витримує всі ці зміни поведінки, аби не втратити остаточну надію. Бачила я таке в житті, це дуже страшно. Особливо, якщо це пара 45+. Там взагалі пушна тваринка...
Дуже гарна та добра книга. Скорище б було продовження.
Yana Korl, Дякую за таку оцінку. Мені досить часто кажуть, що всі мої книги - добрі) значить, так воно і є. Нехай світла та радості завдяки цим сторінкам у вашому житті стане більше.
3. Діалог із Поліною вийшов дуже важким, але показовим. Недарма кажуть: якщо хочеш дізнатися справжнє обличчя людини — подивися, як вона поводиться в стресі. Але найбільше зачепив аналіз самої Ліни. Вона нарешті починає помічати маніпуляції Віктора: як тільки він зрозумів, що «виховні заходи» більше не діють і дівчина не приповзе з вибаченнями, одразу в хід пішли компліменти та бронь ресторану. Мені здається що вони різні. Варто було б більше дізнатися про похід....❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Я думаю, добре, що Ліна та Поліна розмовляли по телефону. Інакше могла б вийти народна дівоча забавка - вчепитись у волосся суперниці. Поліна така, вона б змогла. Коли дивишся на це як сторонній спостерігач, не завжди розумієш, а як взагалі ці дівчата могли товаришувати? Але коли "вдягаєш чужі туфлі", то враження може і змінитися. Ми самі себе не знаємо, як слід, а чужа душа точно сутінки. Тому нехай Ліна розбирається зі своїм життям, а ми просто поспостерігаємо за нею...
Дуже сподобалося, як зростає та змінюється головна героїня. Вона нарешті перестає бути «слухняною дівчинкою» і ставить чіткі кордони — її діалог у дверях з Віктором просто розкішний! А момент з оцінкою похіду та Поліни розкриває героїню як дуже зрілу людину: попри складні стосунки з Поліною, вона здатна на емпатію та тверезо бачить ненадійність і жорстокість усієї цієї «компанії». Вони вміють тільки хейтити та «провчати», замість того щоб підставити плече новачку в поході.✨♥️✨
Віталій Козаченко, Я в походи десять років ходила, і про мавпу це як раз досвід звідти. А життя - кращий автор, такі сюжети інколи закручує, не бачила б своїми очима, не повірила б. Дякую за підтримку та за цікавість до моєї історії))
Дивна поведінка у Поліни, ніба хоче щось сказати, а якоїсь конкретики немає... Потім ще й образилась... Ліна теж робить правильні висновки, провчила жениха, треба й подругу провчити трішки)
Ларія Ковальська, Де дівчата, а де конкретика?) Це ж вічна гра в котів- мишей, хто першим не витримає. Плюс жіноча образа це страшна сила. Тому Поліна валить в купу все, що може. Думаю, тут потрібно закінчувати відносини, бо навіщо така подруга, яка зараз подруга, а завтра найгірший ворог.
Чомусь і мені стало шкода Поліну, як-не-як дівчина вперше пішла в похід...
Олександра Шен, Звісно, згідна з Вами)
Те, як описані батьки, мама з бабусею та сам дім, куди можна прийти за відновленням і «ресурсом від роду» — це справді дорогого коштує. Дуже відгукується думка про те, що бути не собою — це неймовірно енергозатратний процес. Дякую Вам за цей розділ. Прочитав і згадав своїх батьків та бабусь, яких уже немає... Цей текст нагадав мені давні та дуже гарні часи з дитинства.❤️❤️❤️
Олександра Шен, Про батьків згоден! ❤️❤️❤️
Дуже цікаво чим завершиться несподівана зустріч з Віктором)
Ларія Ковальська, Вони пройдуться до бібліотеки, а там зачинено)) ну, а якщо насправді, це початок розуміння, що за чоловік поруч з Ліною. Дякую за підтримку, далі буде..
Хороші у Ліни батьки та бабуся, добре, що хоч у них дівчина може відпочити)
Олександра Шен, Так 100%
2. Головна героїня — справжня молодець! Те, як вона мудро промовчала про старе сало в борщі, — це взагалі вищий пілотаж життєвої мудрості. І борщ вийшов шедевральним, і нерви цілі! Справжня тактика дипломатії. Сцена зі «секретним інгредієнтом» мені особисто дуже відгукнулася. Вона нагадала один випадок із мого життя у Києві. Колись перед студентами з Пакистану я випалив дещо зайве... Вийшло жахливо ніяково, хоча зараз згадувати й смішно. Тож героїні — окремий респект за витримку та самоволодіння!
І реакція на палиці в болоті, і відповідь Віктору — розкішні. Вона чудово вміє за себе заступитися, коли ситуація доходить до межі.❤️
Віталій Козаченко, Значить, зі свининой я вгадала) добре, що не побили, мусульмане в цьому питанні дуже нетолерантні. А от свинини в українських сосисках може і не бути)) тому і продовжували. Дякую за цікаву історію та підтримку!
Ліна не дуже затишно почувається в цій компанії... І навіть те, що її хлопець ніби й непогано до неї відноситься, дівчині все одно хочеться чогось іншого...
Ларія Ковальська, А скільки таких компаній і таких дівчат, які там білі ворони? І не йдуть, бо бояться, що більше ніхто товарушувати не буде. Єдина надія на те, що Ліна має внутрішній стрижень, який не дасть їй зламатися. Не тому, що вона сильна, а тому, що починає слухати себе.
Вітаю) Хорошим дівчатам справді подобаються погані хлопці)
Ларія Ковальська, Але деякі з них все ж вибираються з цього замкнутого кола. Подивимось, чи пощастить Ліні, чи зможе вона знайти в собі сили, щоб не стати черговою жертвою.
Дуже подобається стиль автора. А також сюжет і бачення. Історія просто
поглинає. Я сподіваюсь, що буде продовження довжиною в життя. Можливо це новий світовий хіт! Хоча, чому "може"!? Так і є! Бажаю натхнення! І чекаю з нетерпінням на нові твори!
Olga Selivanova-Shubina, Ольга, дякую, особливо за "новий світовий хіт". Бо, справді, хто знає, якими дорогами інколи веде нас доля. Продовження точно буде, бо життя триває, і все змінюється. Тому до зустрічи на сторінках моїх книг)
Дуже затишний і водночас інтригуючий пролог! Сподобався контраст між прагматичним, розпланованим життям Ліни та її внутрішнім таємним світом. Легкий склад, живі діалоги й чудова інтрига. З нетерпінням чекаю на продовження! Натхнення Вам та успіху книзі!❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Бути білою вороною дуже складно, насправді. Люди не розуміють, і потрібно підлаштовуватись під іх стандарти. Або йти своїм шляхом, але для цього потрібна сила та ресурс. Вже завтра буде продовження, і ви зможете побачити що і планування і прагматика Ліни є відповіддю як раз на виклики, які кидає їй оточення
Вітаю з новинкою! ✨ Успіху книзі ❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Дякую) Все тільки починається, а в мене гарні стосунки з Пегасами ( підгодовую відбірним вівсом периодично), тому, думаю, все вийде!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати