305
Анотація до книги "Ті, що дихають у темряві."
“Ніхто не пам’ятав, хто вперше сказав, що в Ґрівелі краще не відкривати вікна після заходу. Але Елора завжди слухалася.
Вона сиділа на горищі старої крамниці й перебирала сторінки давніх книжок, коли одна з них — тонка, забута, з обкладинкою кольору вицвілого вина — тихо шепнула їй: «Поверни мене додому».
З того моменту тіні стали рухатися інакше.”
Вона сиділа на горищі старої крамниці й перебирала сторінки давніх книжок, коли одна з них — тонка, забута, з обкладинкою кольору вицвілого вина — тихо шепнула їй: «Поверни мене додому».
З того моменту тіні стали рухатися інакше.”
Зміст книги: 13 глав
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю ))) давайте знайомитися))
Jane Doe, Вітаю, залюбки)
Коментар видалено
Це не просто готика. Це щось, що дихає тобі в потилицю, поки читаєш.
Тиша Ґрівеля, зачинені вікна, дівчина на горищі… все звучить затишно, поки книга не заговорить. І ти розумієш:
це не Елора знайшла її — це вона знайшла Елору.
Обкладинка "кольору вицвілого вина" — як деталь із чужого сну, що раптом стає твоїм.
А тіні, які “рухаються інакше”… вже боюся повертати сторінку, але треба.
Це історія, яка не кричить — вона шепоче. А ті, що шепочуть у темряві, найчастіше — знають правду.
Піду закрию вікна, про всяк випадок.
DEKLIN, щиро дякую
Вітаю з публікацією!) Удачі книзі!) І ПС, я її обов'язково прочитаю, бо сутий фанат фентезі, дякую!) З мене підписочка!) Вітаю в творчій родині фентезі світів) Я -- Філл, радий познайомитися!)
Fill, Щиро дякую за увагу Філл,мені дуже приємно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати