4 804
“СІМЕЙНІ ІСТОРІЇ”
Анотація до книги "Подаруй мені серце"
Не важливо скільки тобі років, якщо серце достатньо молоде щоб ринутися в бій за свою країну, щоб прихистити скалічену дитину, щоб покохати. І не важливо, що залишилось у тебе за спиною. Головне, що попереду сім’я і перемога, а в серці - любов, надія і віра.
Присвячується всім воїнам ЗСУ і тим, хто на них чекає.
Присвячується всім воїнам ЗСУ і тим, хто на них чекає.
Зміст книги: 10 глав
58 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСподіваюся, що Уляна не тільки поволонтерить, а і замінить Аделіні найріднішу людину...❤️
Єва Ромік, Було б добре.
1. Можливо це на краще, що баба відмовилася від Аделіни?
Щемлива історія...
Єва Ромік, Так. Можливо.
Зберегла❤️
Повз такі історії не проходжу повз)
Тая Бровська, Цікаво буде дізнатися вашу думку.
Дякую за прекрасну і надихаючу історію! ♥️♥️♥️
Світлана Фоя, Дякую вам за чудову, надихаючу рецензію. ❤❤❤
Рецензія на твір https://booknet.ua/blogs/post/403896
Мені сподобалось. Це дуже важливо - вміти вписати війну в свою історію. Бо ми або ігноруємо її, тікаючи у вигадані світи, або пишемо вже про саму війну. А от таких історій не вистачає.
Дієз Алго, Дякую. ❤❤❤
Чудова історія. Дякую за емоції. Рецензія тут https://booknet.ua/blogs/post/401135
Єва Лі, Дякую. ❤❤❤
Дякуууую ♥️♥️♥️
Книжка така життєва.В саме серце.
Оксана Морус, Дякую за відгук. Приємно чути, що сподобалось. ❤❤❤
Божечко!
Це ж тепер скільки всього буде про цю війну, Боже мій!!! Сльози на очах...
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Так, тепер подібних історій буде написано багато. Хтось власний досвід виплесне на папір, хтось - пропущені через себе відомості, думки і переживання. Гадаю наша війна тепер відобразиться не лише в реалістичній літературі а й у казках, фантастиці і фентезі, бо у всіх в головах це домінуюча тема.
Настільки зачепило за душу, просто до сліз!
Слава Богу, що є такі люди!
Щиро вдячна! Успіхів та натхнення!
♥︎♡❤❣️❣❤️❣❣️❤♡♥︎
P.S. З нетерпінням чекатиму продовження цієї серії!
Єва Ромік, Дякую іще раз!
Невичерпного джерела натхнення!
Дуже сподобалось оповідання. Пишу і ридаю..
Чоловік служить і це дуже близько до серця. Творчих вам успіхів.
Олена Слинявська, Дякую за побажання і емоційний відгук. Нехай Господь береже вашого чоловіка і усіх наших воїнів. ❤❤❤
Дочитала вашу книгу. Емоційно, щемливо, хвилююче. Дай Боже, кожному воїну повернутися додому живим і неушкодженим. Миру всім і Перемоги. Автору натхнення у творчості.
Тіна Волф, Дякую, Тіно. Дуже чекаю перемоги і миру, разом з усіма.
❤❤❤
Чудовий твір. Почала читати і беру до бібліотеки. Бажаю натхнення!
Тіна Волф, Дякую.❤❤❤
Дякую за емоційну книгу і бажаю натхнення
Nadya, Вдячна за ваш відгук, вподобайку і побажання.
❤❤❤
У нас кажуть не дрелювала а драглювала
Тетяна Рибак, Дякую, дуже цікаво. "Слоїк" зустрічала, але західніше. Про лопату вперше чую. Використаю при нагоді.
Чудовий кінець. Боже як де хочеться щоб кожен воїн повернувся до дому, щоб і кожен обірваний зв'язок був через такі дрібниці. Але на жаль в житті так не буває , мого дядька вже понад рік шукаємо і десь 3 тижні назад зник кум ( двоюрідний брат чоловіка) в боях в Запорізькій області ....
Натхнення Вам
Єва Ромік, Молимось віримо , дякую за підтримку. гостра тема як ніколи має знаходити відображення в творчості. Кожна епоха має свої особливості
Щемлива історія. Сподобалась, дякую.
Сергій Ляховський, Вам дякую за комент і вподобайку і за те, що знайшли час прочитати.❤
Поставила зірочку, дякую за книгу. Сюжет дуже життєвий, подеколи сумний, подеколи з ноткою гумору (пісня про Стрий – це щось)), а ось виконання часом здавалося мені сухуватим, немов персонажі писалися штрихами, навіть головні – раз – Аделіна у лікарні, два – з'являється Уляна – три – вже стрімко розвиваються їхні стосунки. Подружки Уляни взагалі немов однакові)
(Це суто моє враження, ні в якому разі не хочу якось образити)
Дуже сподобався чуттєвий та зворушливий фінал. Коли Уляна вийшла за борошном – ледь сльозу не пустила)
Єва Ромік, ❤️
Дякую за неймовірну книгу!До сліз, чесно!
З вірою в нашу перемогу ❤️
Наталія Корякіна, І я вам дякую за ваші емоції, за відгук і вподобайку.
Перемоги і миру!
Добрий день!
Мій відгук на Вашу книгу.
https://booknet.ua/blogs/post/380335
Єва, коли я Вас запитав про книгу, яку б Ви порекомендували для першого знайомства.. мені допоміг марафон. Я навіть не дивився анотацію, одразу взяв на прочитання. Мене дійсно вразив реалізм та сьогодення. Ви написали доволі просту історію, але провели мене через сум, радість, хвилювання та ще багато емоцій. Дякую, книга неймовірна!
Євгеній Шульженко, Дякую. Іду читати блог.
Є в мене одна гарна традиція - розрюмсатися, читаючі ваші реалістичні твори, що чіпляють за живе. Дуже гарна і емоційна історія. Прочитала на одному подиху, й вмить стало тепліше на душі. Дякую. Бажаю кожній дитині знайти свою родину, а кожному захиснику повернутися додому живим і неушкодженим))
Вікторія Франко, Дякую за ваше емоційне сприйняття. Я теж мрію про це постійно, як і про перемогу. ❤
Чудове завершення чудової історії!!! )))
Дякую вам!!! ***
Олена Гушпит, І я вам дякую за цікавість до моєї творчості і дружню підтримку. Перемоги і миру!
Дуже душевна і тепла історія, Єво. Вселяє віру та надію. Як добре, коли родина разом:)
Успіху на нові історії ❤
Інна Турянська, Дякую, Інно, і вам успвху і натхнення і найскорішої перемоги.
дякую!
Христина Погранична, І я вам дякую за зворотній зв'язок.
Так життя воїна складне і в його родини не легше
Єва Ромік, Так от звідки знаєте всі ньюанси, нехац Бог береже Ваших рідних
Отак от скільки сімей розпалася , скільки доль зруйновано. Навіть не уявляю як Вам вдалось писати, мабуть самі з купою серветок та хлюпаючим носом писали .
Єва Ромік, так це дуже боляче було і найстрашніше те що лік таким трагедіям ще не можемо назвати завершеним
Добре що нарешті душа на місці, і нехай у них буде щастя, натхнення Вам Єво
Тетяна Рибак, Дякую за підтримку. Нехай щастить нам всім. ❤❤❤
Важкий початок і серце болить розуміючи скільки насправді зараз подібних історій в нашій країні
Єва Ромік, я не могла оминути Вашу історію , просто часу трохи не вистачало
Воу а Данило схоже метикуватий хлопець і щастя матері щиро хоче
Тетяна Рибак, Це відрізняє розумних людей.
Свято Миколая справді диво. маленьку диво для дівчинки
Тетяна Рибак, Гадаю, що так.
Ура операція пройшла успішно, хоч би все добре загоїлось
Тетяна Рибак, Інакше і не може бути, бо автор любить хепіенди )))
Яка зустріч , наче сама доля зводить
Тетяна Рибак, Авжеж, нічого в житті не стається просто так. )))
Добре що є такі добрі люди , і хоча б для однієї дитини можуть створити диво. Читаю і плачу , що ж Ви робите , так хочеться щастя героям
Тетяна Рибак, Зустрічала таких людей, завжди їм зичу щастя.
Який апетитний пляцок, я таке люблю))) з задоволенням б з'їла зараз з кавою)))
Інна Турянська, Я теж не маю часу, печу вкрай рідко. Та ж і не проблема це тепер купити. Але рецептів від мами залишилась купа.
Ой,як гарно..!!! Дівчинка почала одужувати..!!!...
Дякую за проду!!! ❤❤❤ І хто ж то Даньці бараболі смажить..?!?.....
Олена Гушпит, Гадаю, що він сам. ))
❤❤❤
Увага! Інформація для читачів.
Оновлення, заплановане на 21 серпня, Букнет чомусь переніс з сьомої години ранку на дев'яту. Чому так сталося, я не знаю.
Коли кохаєш,то завжди мало часу..!!! Та що поробиш,час такий..!!! А Льоша,як справжній чоловік,всюди і перед всіма розставив крапки..!!!
"Там"...неважливі марки,моделі,фірми...!!! Як біда,то ніщо не врятує..!!! Але...надія вмирає остання..!!!...
Дякую за проду!!! ❤❤❤
Олена Гушпит, Дякую за коментар. ❤❤❤
Історія з фугасом, що залетів у бліндаж і попалив усі обладунки, дійсно трапилася з одним із моїх родичів.
Позитивний настрой Уляни дуже тішить..!!! Де є одна дитина,там і другій ложка знайдеться..!!!
Оооо,а Олексій і тут Замойського...."обскакав"..??? Ну,силувано милим не будеш,якщо серце мовчить..!!! І в правильному напрямку Льошка метикує..!!!...
Дякую за проду!!! ❤❤❤ Невже ви з Тернополя..??? )
Олена Гушпит, Дякую, Олено. Чудовий комент! І цікаве питання.
Щодо мого походження читачі під кожною книгою висувають різні припущення. Коли публікувався Закон збереження мрії, мене питали, чи я не киянка, а у Шовковаму шляху "Борисфена", чи не з Севастополя. А нещодавно ми спілкувались з одною читачкою про Одесу, бо звідтам походив один з моїх героїв, і виявилося, що я її теж знаю і люблю. Тож нехай це питання поки що залишається таємницею, так цікавіше))).
Ой, таки отримала омріяний подарунок дитина!)) Телефон з номером мами, мені здається то краще могло статися)))
Таки Волинець вхопив красуню)) а я все думала кого ж обере, і добре, що так! Вони файні разом ❤
Інна Турянська, Дякую, Інно, що не забуваєте і коментуєте. Непевно не всі зрозуміють мою героїню, але свій вибір вона зробила серцем. Нехай втратив Льошка всі свої здобутки і сам під загрозою щодня у війську, зате Уляні добре з ним, як ні з ким іншим. Кохання воно таке.
Як мало треба дитині для щастя...!!! Трохи уваги,тепла...і здійснення мрії..!!!
А лікар цікавий такий екземилярчик..!!! З дітьми він не хоче мордуватися,а тут "готове" все..!!! Але Уляна не повелася...!!!...
Дякую за проду!!! ❤❤❤
Олена Гушпит, Дякую вам! Як же приємно читати ваші коментарі!
Так, Уляну не привабив відомий і забезперчений лікар, зате вона захоплюється вчинком Олексія, який не просто витратився на смартфон для чужої дитини, а й зумів зрозуміти, чого саме вона просила в Миколая.
Скільки біди і горя принесла війна всім...!!! Скільки загиблих...!!! А скалічених...!!! Хоч би з дівчинкою все було добре..!!! А лікар...!!! Ні,нам бабія не треба..!!!...
Дякую за проду!!! ❤❤❤
Олена Гушпит, Отож! І Уляна вирішила, що їй для здоров'я потрібна сім'я.
Дякую, що читаєте і підтримуєте книгу.
А війна, то наш біль на весь залишок життя.
Який той лікар швидкий..!!! "На каву...до мене..."...!!! І фсьоооо...???
Ооооо,перша закоханість зустрілася...!!! Може,це доля...?!?....
Дякую за проду!!! ❤❤❤
Олена Гушпит, Завтра разом з Уляною дізнаємось історію життя Олексія. Поки що їй відомо, лише те, що він колись одружився з мешканкою Миколаєва. А запрошення Замойського її більше налякало ніж зацікавило. Тож подивимось, що буде далі.
Віє теплом від цієї історії мені) теплом і надією) Надією на світле майбутнє, що попри всі труднощі, таки прийде щастя.
Єва Ромік, ❤
Вітаю з новинкою ❤️ Бажаю багато натхнення та дякую за такі книги)))
Єва Ромік, Звісно ❤️ Я також підписалась ❤️❤️❤️
Вітаю з новинкою!)
Кара Веллс, Дякую.
Ну от скільки болю принесла людям війна! Втрат, розчарувань і зневіри( Страшно читати про той біль, але ще страшніше його відчувати героям. Хочеться вірити, що їх серця зціляться.
Інна Турянська, З часом, можливо, біль притупиться, але сліди від ран залишаться назавжди. Моя мама до кінця життя пам'ятала евакуацію і свою сестричку, що померла в сорок четвертому році.
Щоб люди не зневірились, я стараюсь показати їм вихід. Втішитися, навіть під час війни, можна багатьма речами.
Скільки доль зламаних, сімей розлучених, дітей ненароджених принесла забаганка одної падлюки..!!! Уляна таке перебула…!!! Піде до малої..???…
Дякую за проду!!! )))
Олена Гушпит, Так, звичайно ж, Уляна піде до дівчинки. Що з того вийде побачимо вже завтра. Дякую за комент)))
дуже щемлива історія!
Єва Ромік, в педагогічному. але подруги навчалися в мед. то я була в курсі багатьох речей.
Як серце стислося від читання! Ви вмієте викликати справжні емоції!
Дякую, початок дуже захопив!))) Хочеться, щоб мрія-малюнок маленької Аделінки здійснилася❤️
Тетяна Овчіннікова, Дякую за підтримку. ❤❤❤
вітаю з новинкою, актуально ! бажаю натхнення
Тетяна Рибак, Щиро дякую. ❤❤❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати