Він звик, що перед ним схиляються. Вона—єдина, хто не боїться подивитися йому в очі. Він небезпечний, владний, звик отримувати все, чого бажає, йому не варто було звертати увагу на дівчину, яка зовсім не вміє боятися так, як належить. Вона не знає, що її кров приховує таємницю, здатну похитнути королівство. Що давні клятви, якими століттями трималися клани, приховують страшну правду. І що чоловік, який поступово стає для неї чимось більшим за небезпечного незнайомця, сам є частиною цієї темряви. Між ними виникає тяжіння, якому не можна довіряти. Адже він знає, як підкорювати. Але чи здатен він кохати, не перетворюючи любов на чергову форму володіння? Бо іноді найнебезпечніший звір—не той, що ховається в темряві. А той, хто боїться залишитися без влади, чи змінить його кохання?