18 811
Анотація до книги "Назустріч вогню"
— Тільки постарайтесь не вбитися… — вхопилася я за драбину.
— А то що буде? – фиркнув він зверху.
— У мене буде на одну проблему більше. І з трупом вашим невідомо ще що робити.
— Ви ж в курсі, що я в поліції працюю? – зиркнув він звисока на мене.
— В курсі, тож коли ви вдаєте з себе електрика і, що та пташечка, розгойдуєтесь на моїй драбині я трішки нервуюсь.
— Я взагалі-то люблю щось руками робити, — повідомив він мені.
— О, то у вас є якесь хобі, а не тільки робота.
— Дивно ви якось уявляєте моє життя, — пробурчав він зверху.
— Я ваше життя не уявляю, бо не маю про нього ніякої інформації. А уява не створює образи з нічого. Вона працює, як конструктор й базується на наших знаннях, досвіді та спогадах.
— Оце ви закрутили, — присвиснув він...
— А то що буде? – фиркнув він зверху.
— У мене буде на одну проблему більше. І з трупом вашим невідомо ще що робити.
— Ви ж в курсі, що я в поліції працюю? – зиркнув він звисока на мене.
— В курсі, тож коли ви вдаєте з себе електрика і, що та пташечка, розгойдуєтесь на моїй драбині я трішки нервуюсь.
— Я взагалі-то люблю щось руками робити, — повідомив він мені.
— О, то у вас є якесь хобі, а не тільки робота.
— Дивно ви якось уявляєте моє життя, — пробурчав він зверху.
— Я ваше життя не уявляю, бо не маю про нього ніякої інформації. А уява не створює образи з нічого. Вона працює, як конструктор й базується на наших знаннях, досвіді та спогадах.
— Оце ви закрутили, — присвиснув він...
Зміст книги: 35 глав
317 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти" як підприємець мушу я знати абсолютно все"- о, так в нашій країні підприємцю і знати все треба, і уміти, і талант Ванги мати, щоб той бізнес якось виживав.
Шаграй Наталія, що є то є
Це все правда, особливо про сіно і дощ, або картоплю і дощ. Наче в нас в селі побували. Дякую
Аня Осадчук, Та воно так у кожному селі :)))) Бо - треба. Звідки ото усі ті мемчки, про ракети і картоплю :))))
"Що його казать, як воно канєшно"...
Лариса Гаврилюк, Та воно такі якісь реалії....
"не думала, що дільничним можна щось робити" - прикольна постановка питання:))
Оксана Усенко, Ну, яке склав про себе враження такі і відгуки :)))
А сіна того може бути дофігаиі більше, а день короткий тож каву тебе пити рано і швидко:)
Оксана Усенко, О, так...от чого-чого, а роботи в селі завжди буде :)
З ким ще порівняє дільничого Йолана? То про спокій в селі, тільки мріяти можна)))
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Ну він надихає :))))) А уява у Йолани працює :))) А спокій в селі, здається, такий оманливий....
Порцію кайфу від неймовірних діалогів отримала!)))) Працюючі алгоритми перевірила))), особливо "сама придумала- сама образилась"))) - тож чоловіку настрій теж підняла;) пішов очолювати командну роботу! )))
Шаграй Наталія, Ой )))) Приємно!)))
" хартер, як у мами"- то сумнівно:))) Але така так, жінку, яка б працювала, як коняка, а мовчала як риба, шукати треба лише з божою поміччю:)
Оксана Усенко, Та, звісно, так...усі ми різні
" перетворила внутрішнього критика у команду підтримки"- красуня!
Шаграй Наталія, Згодна! так його!:))) Нехай займається роботою на результат:)
І"ду до чоловіка і нию. І далі це командна робота, яку він очолює"- знайомо:)))
Шаграй Наталія, Однозначно:)
Я ,як та кума ,теж йду до чоловіка ,розказую про проблему і далі це командна робота,яку він очолює.Стосунки тільки зміцнюються,правда.Мені теж 43 і я теж поділяю філософію Йолани ,краще самотність ніж присутність ідіотів в твоєму житті.Краще з мудрим загубити ,ніж з дурним знайти ,і це стосується всього.Вони боє засіли в головах одне одного.Дякую,Наталія Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Скажіть, працюючий алгоритм :))) Ну насправді це класно....Це прекрасна формула зрілої, здорової та ефективної взаємодії. З філософією Йолани важко не погодитися :))))) Трохи такого між ними є...далі буде...
А прикольні запитання у дільничного:))
Оксана Усенко, Ага, він уміє здивувати :))))
І що той весь час поселяється в голові Йолани? Кума в неї класна!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, А цікаве питання...З психології, то є в тих діях (зник/з'явився) якась наче, як незавершеність і мозок сприймає це як незавершене діло й постарається якось довести його до логічного розв'язку. Не пасе задніх і уява, особливо коли його дії дають такий потенціал для фантазії :))))Так, як чоловік трохи весь загадковий та недоступний, то він стає таким собі джерелом емоційних гойдалок і дещо урізноманітнює одноманітність. Також зауважу, що от на грунті постійних думок про людину з якою нема стосунків дуже легко і часто виникає закоханість :)))) Ну якось так...Іноді таку "куму" нам усім треба в житті :)
"Зозулька приміряє шапочку з фольги"- шикарно:)
Оксана Усенко, Дякую! Я старалася :))))
Все так і нічого додати.Дякую за екскурс по нашій трагічній історії ,що згадуєте і недаєте забути.Дивна звичка в Серафима ,вискакує ,як гриб з під землі у самі відповідні моменти ,чим інтригує Йолану і так само зникає .Що на цей раз ? Здається приревнував до тих заїжджих панів .Дякую,Наталія.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Іноді такий екскурс потрібен, щоб надати пояснень чому так. Все має причину та наслідок...І я, сподіваюсь, що це допоможе краще зрозуміти себе. Хех, ви його розкусили :)))) Здається, трохи є тих жалючих почуттів :)))) Далі буде...
Оу! Хочу магазин під боком, де каву подають з градусом!))))) Ваші мешканці чудової історії цілком співзвучні з моїм вчорашнім станом! Лишилось тільки шапочку з фольги вдягти, бо такою прокачаною як Люба не вийде побути))))
Катя Купрейчук, Ой, насмішили :))))))
Про "заборону на щастя" і способи втримати менталку - треба щодня перечитувати)
Larisa Chelter, Коменти вогонь... І смішно і грішно...Ну бо й справді відкладаємо "щастя" до якогось гіпотетично прекрасного часу, який в принципі може і не настати, бо той час же ще й побачити треба.
Мабуть з нервовою роботою і сам стаєш нервовим. А якщо в селі ще й не місцевий, то взагалі рятуйте.
Аня Осадчук, Ну трошки є таке :) Усі ми трохи в стресі, в дефіциті ментального ресурсу, з моральною втомою в дефіциті безпеки та планування зате з високою соціальною відповідальністю.
Ой і що ж то було з Серафимом? То певно щось невдалий день у всіх!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Щось Серафиму не сподобалося...далі побачимо...
Варіант лікування " в село переїхати" йому явно не допомагає:)
Оксана Усенко, Та щось не дуже :)))
" бо в труні дуже замкнений простір"- аргумент:))
Оксана Усенко, Серйозний :))))
Розділ неймовірний.Погоджуюся і підписуюся під кожним словом,все так і є.Озвучили думку народу вголос .Не люблять людей ,які мають інше бачення ,відстоюють свою думку і мають власні кордони.Незнаю чи то всюди так чи то в нас таке.Дякую,Наталія .Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Я ж ту правду намагаюсь оптимістично подавати....принаймні я в це вірю :))))
Цікаві в них розмови з Сепафимом? І куди так швидко зник?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, А у нього фішечка така є :) Але ми до того теж доберемося.
В мене донька поліцейська. Все, що ви про них пишете- так і є. Вони мають вміти все: бути психологами, розмовляючи з наркоманами, п"яницями, вбивцями, суїцидніками і т.д., надавати першу медичну допомогу, першими їдуть на аварії, вбивства чи насилля, допомагати громадянам... Натомість мають тільки негатив від суспільства, обов'язки і ніяких прав. Вже працювала з психологом, бо в неї ще й чоловік на нулі.
Лариса Гаврилюк, О, так...я поки не стикалася то й гадки не мала, яке воно те життя у поліцейського. Ну сподіваюсь, що я все зроблю правильно і трішечки покажу того життя...
фраза "дільничого відкапували", у мене спочатку виклилкала асоціації з лопатою. То подумала, що викрадачі комбайну, спочатку екскаватор намагалися поцупити, а вже потім після невдалого закапування поліції, тікали на комбайні:)
Шаграй Наталія, :)))
Вау! Дякую від усієї душі за новинку!!!!
Tatyana Veselovskaya, Дякую за побажання!!! Буду намагатися виправдати довге очікування :)
Бажаю успіху книзі!
Стейсі Мур, Красно дякую за вітання!
От і тепер всіх буде мучити питання: нащо той комбайн красти? А що там з Серафимом стряслося?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Усіх мучить те питання...Це я підозрюю, що в усіх в селі є якийсь свій "Олежка", який чудить так наче йому сам Сатана на вухо нашіптує ідеї :)))) Гадаю, що Серафим сам усе розкаже, треба трішечки зачекати :)
"Візьми ружьойо і пристріли в собі кобилу "- порада на всі часи і для всіх,особливо в селі .Що ж там з Серафимом Васильовичем?Дякую,Наталія .Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Зате в селі ніколи не буває нудьги від того, що ти не знаєш, чим зайнятися...тут завжди є варіанти :))) Дамо можливість Серафиму Васильовичу самому розповісти про свої пригоди...
Як же я скучила за вашим шикардосним стилем написання книг ! Зараз читаю і насолоджуюся....
Лариса Гаврилюк, І я дуже рада, що дарую ту читацьку насолоду :) І дякую за "шикардосний стиль" прямо настрій підняли :)
О! Перун латешку замовляв )))) А я піду краще чаю...чи то до чаю вже зранку накрапаю, бо то кляте "bamboleo" щось ніяк не закінчується))))
Катя Купрейчук, Та ми усі такі...тільки встигаємо адаптуватися до цього "bamboleo", як на горизонті новеньке, свіженьке й ще не випробуване нервовою системною "bamboleo" на підході...Відчуваю, що ми вже крепкі, як обценьки :)
"візьми пужйо і пристріли в собі кобилу"- повеселило:)
Оксана Усенко, Клас! Це добре...люблю, коли мої історії трохи підіймають настрій :)
Викрадення комбайна змахує на реальний випадок з життя. Занадто епічно дурнуватий:))
Оксана Усенко, Так! Не змогла пройти мимо :))))
Такого викрадення ще не бачила і не чула, трактор хлопці в дитинстві завели і трохи покатались. Поки тракторист його знайшов , до того ж на другий день, коли проспався після оковитої. І шуму не підіймав, бо за це ще й премію списали б. Дякую вам за проду
Аня Осадчук, Ну я теж такого раніше не бачила і не чула, а тут на тобі...випадок реально з життя. Я підозрюю, що насправді в поліції знають набагато більше таких безглуздих вчинків :)
Дякую за Ваш стиль, епічна погоня :) І розмова кумасьок потішити:)
Наталя, Хех, головне що? Мати в житті людину, яка не дасть пропасти :)))) Дуже рада, що розділ сподобався :)))
о, розділ ще той- і екшн ( як уявлю ту погоню за комбайном, то Голівуд нервово курить), і детектив (чого Серафим відкапувався,хм), і комедія( про ружьйо і кобилу.... авторе, ну не можна так, я так сміялася, полякала всіх домашніх). і таки ви зачіпали тему будівництва,як і обіцяли, а тут- то і сміх,і сльози будуть)
Serendipity, Клас...Ну погоня трішечки списана з реального життя :)))) Не втрималася...бо не кожен день намагаються комбайн викрасти :)))) Та дамо можливість Серафиму самому розповісти....Обома лапками за гарний настрій :) І в теми будівництво ще буде своє життя, але трішечки буде вже друга історія.
Серафим Васильович засміявся в голові Йолани .А що буде ,коли почне проростати насіння?Дякую,Наталія.Чекаю на продовження .
Оксана Кіс, Хех! Так і розберемо питання, як закохується він та , як закохується вона...
"Давно в моїй голові не заводисвся чоловік"- шикарна фраза:)))
Оксана Усенко, Дякую :))))
Так воно в житті і є - спочатку він збиває з пантелику вчинками, поведінкою чи пак незручними питаннями, як наш герой, засідає, "заводиться" в голові жінки, а потім рраз- і речі разом в пралці перуться)) хоч тут ще далеко до цього) герої інтригують,дуже хочеться дізнатися їх історії) дякую автору за розділ!
Serendipity, Це гарно, що герої інтригують...автор прямо дуже щасливий читати такі відгуки :))))О, далі буде...
В мене ото питання виникло, як у дільничого))) Скільки років Йолані та Серафиму?
Олександра Халаїм, А, яке гарне питання :))) І Йолону таки чекає сюрприз...нічого не скажу, а дам насолодитися тим моментом відкриття...
О! Сьогодні про синці - це супер! Ці двоє мені дедалі більше подобаються)))
Катя Купрейчук, Гм...чудово...подивимося, що буде далі....
"Некримінальні версії появи синців", то нецікаво:))) А от "соціальні синці" це круто:)))
Оксана Усенко, Здається, тут теж є якась профдеформація...
Запасний маршрут втечі від "приємного враження" це шикарно:))) Тобто основного однозначно мало?:)))
Оксана Усенко, Сто пудово мало...
"Жити, просто на випадок, якщо все налагодиться" - гарна фраза. Значна частина так і живе.
Оксана Усенко, Та, да...якось так і живемо :)
То Йолана буде трохи Серафима збивати на манівці? Бо щось все його цікавить?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Ой, Йолана багато чого буде, але вона ще не знає про це :)))) Поки вона лише за звичкою плеще язиком, бо коли ти продавець, ти не можеш бути мовчазним...здається, там по замовчуванню йдуть заводські налаштування на розмови :))))
Дільничий дивно діє на Йолану,кума відразу помітила.Але і Йолана не відстає,як зачастив до неї дільничий.То все тільки набирає обертів.Дякую,Наталя .Чекаю на продовження.Влучно сказано про життя в Україні.
Оксана Кіс, От-от...якось таки діє...просто вона ще про це нічого не знає...Ну у нас дуже цікаве життя...тут і не посперечаєшся...іноді за тими подіями просто вже не встигаєш реагувати...
Яке гарне ім'я в героїні Йолана! І що той дільничий зачастив до неї?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Дякую, мені теж сподобалося :) Ну у них наче той магазин, де ще й каву наливають є популярне місце, за відсутністю інших розваг. Також його туди приводять професійні обов'язки...
о, нова книжка! Іду читати :)
Tetiana Nakonechna, Клас! І сподіваюсь, буде цікаво...
Так і уявила тих демона з янголом:)
Оксана Усенко, А, що? Варіант :)
Ревізія асортименту з віднайденими плоскогубцями це сильно:)
Оксана Усенко, То майже магія :)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати