19 246
Анотація до книги "Назустріч вогню"
— Тільки постарайтесь не вбитися… — вхопилася я за драбину.
— А то що буде? – фиркнув він зверху.
— У мене буде на одну проблему більше. І з трупом вашим невідомо ще що робити.
— Ви ж в курсі, що я в поліції працюю? – зиркнув він звисока на мене.
— В курсі, тож коли ви вдаєте з себе електрика і, що та пташечка, розгойдуєтесь на моїй драбині я трішки нервуюсь.
— Я взагалі-то люблю щось руками робити, — повідомив він мені.
— О, то у вас є якесь хобі, а не тільки робота.
— Дивно ви якось уявляєте моє життя, — пробурчав він зверху.
— Я ваше життя не уявляю, бо не маю про нього ніякої інформації. А уява не створює образи з нічого. Вона працює, як конструктор й базується на наших знаннях, досвіді та спогадах.
— Оце ви закрутили, — присвиснув він...
— А то що буде? – фиркнув він зверху.
— У мене буде на одну проблему більше. І з трупом вашим невідомо ще що робити.
— Ви ж в курсі, що я в поліції працюю? – зиркнув він звисока на мене.
— В курсі, тож коли ви вдаєте з себе електрика і, що та пташечка, розгойдуєтесь на моїй драбині я трішки нервуюсь.
— Я взагалі-то люблю щось руками робити, — повідомив він мені.
— О, то у вас є якесь хобі, а не тільки робота.
— Дивно ви якось уявляєте моє життя, — пробурчав він зверху.
— Я ваше життя не уявляю, бо не маю про нього ніякої інформації. А уява не створює образи з нічого. Вона працює, як конструктор й базується на наших знаннях, досвіді та спогадах.
— Оце ви закрутили, — присвиснув він...
Зміст книги: 35 глав
317 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТо Серафим більше не втеча чи тепер черга Йолани?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Та чомусь у людей не буває все просто і легко...І, як кажуть, щастя це не просто стан, а процес...І іноді потрібно пройти довгу дорогу, щоб відчути і зрозуміти це...
І що ж там подумав Серафим? Але й цікавість у всіх до життя Йолани?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, У невеличких селах таки є певні проблеми з розумінням особистих кордонів...
Цей кльовий товариш вганяє Йолану у стан повного ступору,( і не тільки її ,а нас також),що вона дійсно скоро там про пишеться і речі розкладе.Все це асоціюється з місцевим авторитетом(Забара) ,який помітив свою територію(магазин- Йолана) ,коли він туди заходить всіх як вітром збуває.Так і бавляться обоє, а люди то все помічають .Дякую,Наталія .Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Ага! Цей "кльовий товариш" таки точно до чогось Йолану доведе :))))
Тю, лише вибачився і знову втік?:))))
Шаграй Наталія, Та схоже на те щастя вже силки треба ставити. Чи приманки з функцією знерухомлення:)))
Оце у неї пригоди, дорослий чоловік веде себе як недолітка, ще й з вибриками.
Аня Осадчук, Угу...тому у нас дівчатка можуть самі міняти колеса, косити, дрова пиляти, шафи складати...а деякі ще й зі зварювальним апаратом уміють працювати...
"50 відтінків дільничного"- ци сильно:)))
Оксана Усенко, Дякую:) Герой напрошується...автор старається :)
" твої діти не в дитячому будинку, ти знаєш, як їх звати і харчуються вони не зі смітників" - шикарне визначення непоганої матері:)))
Оксана Усенко, Ну так, як у мемчику: " є крісло, телевізор...що їм ще треба?"...До речі, існує така думка, що таки да...для дитячого щастя не так і багато речей потрібно :)
Ійооойййй! Оце тобі "кішки-мишки"! І дорослі, ніби ж, люди!)))) Внутрішній менеджер-перфекціоніст вже готовий всім персонажам роздати триндюлячок і посадити за стіл переговорів...Ну, бо дорослі, зрілі людська спілкуються ротом))) Але внутрішня мудра, доросла(і трошки лінива) жіночка авторитетно заявляє:"Спокійно! Насолоджуємось таким трепетним зародженням взаємного інтересу, що поступово переросте у кохання...хай це все і з легким флером підліткової незграбності...)))" ...і винця собі до келишка - хлюп! Мммм ...Йолана з Забарним - ще та парочка)))...
Катя Купрейчук, Насмішили...Схоже, вік у паспорті ще нічого не означає :)))) Чомусь у житті замість владних і несамовитих частіше зустрічаються хлопчики з породи "я тобі не дзвонив, бо ти мені не дзвонила"...Хоча, кажуть, що доля іноді цікавими шляхами веде...Перевіримо :)
Навіть цікаво коли Серафим вже збереться не лише на поспішну втечу:)
Оксана Усенко, А коли уявити ситуація, що жінці не подобається увага чоловіка...а от чоловіка то не спиняє...і він поводить себе як хижак і переслідує жертву своїх бажань...То як зрозуміти де треба спинитися, а де додати зусиль?
І знову Серафима ,як вітром здуло.Жіноча логіка не піддається розумінню,ну по крайній мірі логіку Йолани Серафим точно не розуміє.Навіть не знаю,що порадити в тій ситуації,що такого зробити ,щоб вони найшли порозуміння і зблизилися тісніше.Про магазин в селі сказано дуже правдиво Моя мама була продавцем в магазині ,деколи я її підміняла,то кожен покупець приходив і вивалював купу всього ,на твої і так забиті мізки.Дякую,Наталія.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, А було б цікаво отримати якісь поради...Іноді людям просто потрібен час, щоб розібратися, що вони почувають...Будемо слідкувати далі...Про магазин - списала з життя :))))
гарний опис природи...
Оксана Усенко, Дякую! Я старалася :)))
" а Максима побила Марія" - сувора пані:)
Оксана Усенко, Жіночий гнів - страшна штука :))))
"Ще трохи й дійде до паралічу мислення"- бідолага:)
Оксана Усенко, Ну емоції у нього точно є :)))))
"чи можна функціонувати на чистому адреналіні та ненависті до некомпетентності" - щось мені підказує, що ще трохи і більшість українців це опанують
Оксана Усенко, Мені більше подобається оця версія...де кажуть "- Тобі потрібні інструменти, щоб справлятися зі злостю...- Кувалда? - Ні, щось типу дихання... - Вогнем?
"підійте тільки невеличка активна собачка без зооагресії" - повеселило. Не впевнена, що й собачка впишеться в той список вимог:)
Оксана Усенко, Ох ті вимоги...ну модно ж щось вимагати...от стараються, як тільки можуть :))))
Да,розмови продовжуються, а порозумiння- нуль. А правду кажуть, що чоловiки з iншоi' планети? Як з ними тяжко! Чекаю наступну частину! Дякую вам.
Любовь, Метафорично :) Але підґрунтя в цьому є. Бо ми таки маємо різні стилі спілкування...наприклад, якщо є якась проблема, то чоловіки будуть шукати шляхи її розв'язання, а жінкам може бути потрібне просто емоційне співчуття. Та навіть суспільство має різні очікування для чоловіків та жінок. Важко, певно, з усіма. Ну от як Серафиму зрозуміти Йолану? Каже - ні, але прагне спілкування з ним...І де має пройти та тонка межа між наполегливим залицянням (тут теж момент - бо чоловік втрачає інтерес до жінки, яка йому відмовляє) та переслідування? Бо якщо уявити, що жінка каже НІ, а чоловік то сприймає, як відстрочене так і продовжує нав'язуватися, певно, такі дії не викличуть відчуття щастя у жінки...
І що ж тепер робити, що б Серафим не втікав сайгаком? А то поради ми всі роздажм, а коли стикаємося так само тормозимо))))
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, А хороше питання...і що ж їм можна порадити? Погоджусь з тим, що ми усі розумні, поки це не торкається нас особисто...
Він однозначно притрушений. Переляк переляком доганяє
Анна Кислова, Ну у здорових стосунках, коли жінка каже ні, то чоловік не переслідує її...Бо суть здорових стосунків полягає у повазі особистих кордонів та згоді...А спроби переконати, тиснути, маніпулювати або ігнорувати цю відмову є ознаками нездорової поведінки...Якщо жінка каже, що не хоче зустрічатися, то здоровою реакцією є прийняття цього факту та відхід. Кажуть, що чоловіки чудово по звуку можуть визначити, що не так з машиною, але не можуть по невдоволеному обличчі жінки зрозуміти що не так :) І не варто забувати про різницю у віці. Спеціально цю тему вивчила...буде ще багато відкриттів...
Ох, ти ж їжачки шпичасті! Ото в них оперативка не справляється! Геть алгоритми попаяло)))) Емоційні гойдалки!
Шаграй Наталія, ))))) ми інакше не можемо
Дякую.
Пішла шукати загублений сюжет свого життя
Катерина Позняк, Вона :))) Будь ласка :)
А найбільше оптимістично звучить фраза: який генофонд треба сина від нього народити(може не дослівно але стрес діє і на мою пам'ять а це було не в останньому розділі)
Вміє Йолана ошелешити Серафима! То що дільничий знову пропаде на кілька тижнів?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Ага, здається до цього вже треба звикати...
З Йоланою і Серефимом ,з ними обома щось не так.Обоє знають ,що не так ,але бояться сказати те слово в голос.Тому кожен проявляє свої емоції по різному .Дякую,Наталія.Чекаю на продовження .
Оксана Кіс, Йолана бачить перепону у вікові. Серафим, скажімо, так - у своєму досвіді. Їх підступно притягує один до одного...але просто шубовснути у почуття ніхто з них не може...
А Адам би в цій ситуації....))))
Лариса Гаврилюк, Адаму нахабства було не займати...і до Злати, воно йому трохи дорого й коштувало...адже ніхто з його попередніх дівчаток особливо і не переймався ним. А от Серафим отримавши "ні" не може переслідувати жінку...
Ну от куди воно побігло? Жінка каже, що їй сподобалося з ним цілуватися - то бери і цілуй ще, а він втік))
Larisa Chelter, Не все так просто...На жаль... Я спробую далі надати більше пояснень чому так...
Мдя, Серафіму явно треба час, щоб переварити це:)))
Оксана Усенко, Та йому багато чого треба...
" екскурсовод в астрал"- гарний вислів:)
Оксана Усенко, Щиро дякую :)
"Пакет з ніжками", то сильно:)
Оксана Усенко, Малеча з гумором...випадок з життя :)))
Северин дійсно розколотив цілу бурю емоцій в голові і душі Йолани .І це добре ,бо зрозуміла ,що жива ,а то була записала себе до пенсіонерів.В Йолани цікавий вік ,одні одружуються ,другі бабцями стають ,а інші народжують.Так гарно все описуєте про село ,що складається таке враження ,що я поруч з героями живу і приймаю участь в тому всьому.Дякую,Наталія.Чекаю на продовження
Оксана Кіс, Дякую, скоро перейду на новий рівень - історія з елементами доповненої реальності. Є вже навіть сучасний термін цьому явищу називається імерсивний досвід. (А, як я закрутила :)))) Певно, таке враження складається тому, що жителі села знають один одного з дитинства, живуть в місці в якому відсутня анонімність, і спільні локації стають місцем для обміну інформації та емоцій.
дякую за новий розділ! Як же мені подобаються ваші персонажі :)
Tetiana Nakonechna, Супер! Дуже рада, що герої припали до душі...
Я наче біля тих жіночок стояла- настільки все реалістично описано.) Кайф. Не втомлююся вам казати, наскільки я обожнюю ваші життєві історії .
Лариса Гаврилюк, Я безмежно рада, що атмосфера та діалоги вийшли живими та реалістичними...Власне і зародилася вона від почутої фрази "На нульцевій машині катаються"...аж цікаво стало на якій треба кататися :))))
Як мені хочеться теж таку футболочку. Дякую вам за правду життя.
Аня Осадчук, Таку футболочку періодично хочеться усім :)))) Тому виробники її зробили :)))))
" Тяжко жити у світі стало, особливо з критичним мисленням і здоровим глуздом"- є трохи...
Оксана Усенко, Угу...це прямо проблема :))))
Ото збив Йолану з думки а сам випарувався! І що тепер їй робити, бо щось нічого не зрозуміло з дій Серафимв?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, О! А тут цікаво виходить... от коли чоловік закоханий, то він іноді навіть слова до купи звязати не може...це така собі фізична реакція на надмірну кількість гормонів щастя та стресу, яка посилена страхом провалу...Подивимося, що буде далі :)
Мені подобається Йолана і її подруга-оптимістка. І хоч в селі відлуння війни притишене, а люди йдуть до магазину не тільки зробити закупи, а й поспілкуватись, новини почути. Ну і як же без людей, які всим незадоволені і щедро це всім роздають... За смаколиками приходять і дітлахи-єдине світло. Вони ще дивляться з надією у майбутнє...
Нам теж хочеться дочекатися миру і відродження України...
Таміла Демяненко, Та поки ми усі трішечки так тримаємося на оптимізмі, а то вже зовсім буде сумно, як розпочати все бачити в темних кольорах. І ми обов'язково дочекаємося і миру і відродження...У нас вибору іншого немає.
Дякую, авторко, за філігранний гумор... За багатогранність рідненькоі української мови... В якій мові ще знайдеш стільки слів про дощ: мрячка, мжичка, дощопад, злива, хвища, гроза, грозище...
Таміла Демяненко, Щиро дякую за відгук! І мені надзвичайно приємно, що гумор та колоритність мови принесли вам задоволення :))))Здатність нашої мови передати стільки відтінків одного явища і справді вражає :)
Серафим довго тримав емоції в собі ,а Йолана дала пораду ,він її послухався Вибухнув так ,що аж розум відключився.Здивував не тільки Йолану ,але й читачок також.Але ,що буде далі?Дякую,Наталія.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, О! Готуймося....бо далі буде...
Оце таааак! Яскравенько!)))"Прийшов, побачив, переміг!"...але то було б занадто просто! Не з Йоланою!)))
Катя Купрейчук, І агрусом на пирозі стає питання: "Ну, а шо ти можеш мені дати?"
Мені Серафим з Адамом перегукується.) А Адам, як ви знаєте, як персонаж, мені дуууже подобається)).
Лариса Гаврилюк, Ну так...я ж старалася :))))Чоловіки змінюють з жінками...
Яскрава вийшла глава
Оксана Усенко, Дякую!
Не дивно що шок оговтався першим:)))
Оксана Усенко, Вдалося хлопцю здивувати...ой, вдалося :))))
Оце дільничого прорвало! Що аж розум від Йолани втік)) І що тепер Серафим вчудить?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Зумів шокувати...Подивимося, що буде далі...
Вони прекрасні.В принципі як завжди,у вас інших не буває.Дякую
Шаграй Наталія, Я знаю.Я про всіх читала
Гумор за запитом зі строком 30 днів, це прикольно:)
Шаграй Наталія, аха-ха:)))
О,о,о,оооооо!)))) Наш дільничий-бронтозаврик трохи броню скинув! Воістину українська жінка може добути все: ресурси, їжу, гроші...і навіть усмішку від "каменя")))
Катя Купрейчук, Це просто буває хочеться платюшко і шоколадку, і щоб ніяких людей :))))))
Гроза посприяла невеликій романтиці і відвертості.На " ти " перейшли і багато чого дізналися одне про одного.А емоції не потрібно придушувати ,а навпаки випускати.Хто придушує ,то рано чи пізно вибухає і зносить все на своєму шляху.Дякую,Наталія.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, А вони цікаво спілкуються...на ти періодично переходять, потім знову на ви....Та знати, це ще одне, треба ще вміти...будуть вчитися...
Що ж той дільничий крутиться біля Йолани як кіт коло сметани? І що піддасться на провокацію?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Та тут ще невідомо хто кого провокує :)))) Але далі буде.
" кожна собака знає, що саме тобі не подобається"- а гарне уміння
Оксана Усенко, Ну, а чого вони ? :))))))))))
Гроза, дощ, свічка, ще й каву встигла зробити - ідеальна романтика:)
Оксана Усенко, Мені, здається, що українці уже готові до всього...
Серафим дійсно заявляється ,як джин з лампи ,і наводить шурхіт не тільки навколо себе ,але і в душі і серця Йолани.Вічна тема ремонт ,процес ,який не можливо закінчити ціле життя.В мене зараз така сама історія.Дякую,Наталія.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Та мені, здається, що найважливіше це почуватися щасливим і байдуже в селі чи місті...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати