Квіти після бурі

У день, коли все сколихнулося, вона розірвала останню нитку і вирішила жити для себе. Евеліна дізнається про зраду чоловіка, подає на розлучення і стикається з його помстою — тиском, образами й спробами зламати її. Вона не кориться. Крок за кроком через самотні ночі і болючі спогади вона робить вибір на користь гідності й свободи. Коли в її двері приходить інша можливість — чоловік, який не женеться за миттєвими пристрастями, а будує довіру повільно й уважно — вона розуміє, що справжнє щастя не дарують, його виборюють. Це роман про жіночу стійкість, про те, як відпустити отруту минулого і збудувати життя, яке належить лише тобі.