459
Анотація до книги "Корона забутого короля"
Софія Богемська, 24-річна дівчина з Конотопа, вимушена покинути Україну через війну і переїхати до Великої Британії. У графстві Кент їй дістається у спадок занедбаний замок, де вона планує відкрити "хорор-готель". Однак, замок має свої таємниці, включаючи тисячолітнього привида, в якого є свій власний погляд на нову мешканку. У житті Софії починається неймовірна пригода, де її сміливість і рішучість дізнатися своє минуле та історію замку ставлять під загрозу не лише її плани, а й життя. Чи зможе вона розплутати клубок таємниць і впоратися з небезпеками, що чекають на неї?
Забута історія ніколи не закінчується, вона лише чекає свого часу.
Твір базується на реальних подіях, історичних фактах та уяві.
Створено у рамках "гри в слова" (. ❛ ᴗ ❛.)
Усі права захищені!
©Тетяна Вітер 2024
Забута історія ніколи не закінчується, вона лише чекає свого часу.
Твір базується на реальних подіях, історичних фактах та уяві.
Створено у рамках "гри в слова" (. ❛ ᴗ ❛.)
Усі права захищені!
©Тетяна Вітер 2024
Зміст книги: 16 глав
26 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОновлення щоденно о 6:00 ранку.
Читайте й коментуйте, цікаво почитати ваші відгуки. І залишайте вподобайку, якщо книга вас зачепила. Вам не важко, а в мене з'являється натхнення. Безмежно дякую усім! ;)
Редаговано 30.09.2024 р.: Книга успішно завершена! Дякую, що були з героями до фіналу!
Сюрприз для читачів книги за посиланням на мій блог - https://booknet.ua/blogs/post/381914
)))
Добре, що ви відгукнулися, бо я вже злякалася, чи не сталося з вами чогось. Сподіваюсь, все гаразд і ви в безпеці. Книгу я читаю, але думаю, рецензію на неї писати було б не своєчасно. Трохи забагато негараздів. Давайте краще над ними попрацюємо?
Якщо згодні, то зверніть увагу на характер Софії. Ви пишете, і в коментах наголошуєте, що вона була у пригніченому стані, тобто перебувала у депресії. Але вся її поведінка свідчить про протилежне. Софія активно спілкується з привидом, має твердий намір вивести економку на чисту воду, будує плани на майбутнє, займається ремонтом. Це аж ніяк не депресія. Доопрацюйте цей момент.
Також радила би вам на самому початку книги згадати, що Софія одержала освіту архітектора реставратора. Так ви приберете той рояль в кущах, шо виник у вас, коли героїня здумала відновлювати замок і переробляти його на готель. Готельну освіту пояснити не важко. Напевне в Конотопі нема роботи для ресавраторів, зате є готелі?
Ще одна невідповідність - з грошима. Ви пишете, що Софія одержала пристойний грошовий спадок і може робити ремонт, а в наступному вона вже бідкається, що роботи немає, а жити на щось треба.
Буду читати потрохи і писатиму, якщо щось знайду.
Тетяна Вітер, Звичайно, в першу чергу треба вирішити свої справи. Бажаю впоратися з усім якнайкраще.
Ще я зауважила ось що. Із дат виходить, що жив Оскар десь у шостому столітті. Вікипедія каже, що замків, як помешкань феодалів, у Британії тоді ще не існувало, їх почали будувати значно пізніше. Уточніть цей момент. Можливо варто зменшити число років, що пройшли після смерті Оскара. На загальний сюжет це аж ніяк не вплине.
Ще питання у мене є щодо трьох замків на одній ділянці.
Подібне існує в реалі, чи це ваша вигадка?
Яка завелика ця ділянка, адже замок це досить об'ємна споруда, а до нього ще й обов'язково село має прилягати, адже замок повинен хтось годувати.
Який сенс був будувати три фортифікаційні споруди так близько одна від одної, щоб господарям було легше сваритися за землю? И чи прогодувало б обмежена ділянка аж три гарнізони?
Пролог.
Насамперед виникає питання: що ви маєте на увазі під реальними подіями в книзі про привида? Якщо війну в Україні, то більш коректно було б написати, що містичний сюжет розгортається на фоні сучасних подій. Якщо якісь інші події дійсно трапились у житті, то варто було б уточнити які саме.
Перший абзац - “світло … висвітлюючи” два однокореневих слова в одному реченні - тавтологія.
Другий абзац - прозорим чи туманним? Це різні речі, туман не буває прозорим. Тобто присутня логічна помилка. І знов тавтологія - вуаль світла освітлювала.
Третій абзац - відображення … зображення (тавтологія).
Четвертий абзац - питання: як сльози можуть схопити серце? Можливо, затопити?
Далі вже шукайте по тексту:
Шум злітних смуг - хіба смуги видають звуки? Можливо, шум літаків? Або шум зі злітних смуг?
А як чорний костюм може підкреслити професійність юриста? Чорні костюми багато хто носить, священники, наприклад, або працівники ритуальних служб. Навряд чи Ватсон був у парику і мантії.
“Під його мундиром проглядалася сила людини…” Софія розділа полісмена і побачила м’язи? )) Можливо написати, що мундир підкреслював його міцну статуру?
Не можливо - неможливо.
Єва Ромік, Про чорний костюм зауваження знімаю, їх дійсно носять і донині адвокати, але рекомендую назвати цього героя не юристом, а повіренним усправах, і написати, що костюм був старомодний, це додасть йому цікавинки )). Звичайно, останнє слово за вами.
Розділ другий і знов питання: коли Оскар навчився грати на фортеп'яно, при житті чи вже будучи привидом?
Пісня англійською не всім буде зрозумілою. Потрібен переклад або переказ змісту.
Не виходить у мене читати без запитань (((
Єва Ромік, Виправлю)
Фух, нарешті доступилася. Читаю перший розділ. Виникло 2 питання.
1. Чи була бабуся Софії спадковою володаркою замку? Тобто, чи мала вона титул?
2. Чи вірно я зрозуміла: привид почав снитися Софії ще в Україні, коли вона не знала про замок?
Єва Ромік, Гаразд, врахую і виправлю)
Передмова. Неочікувано. Це більше притаманно паперовим книгам. В електронних бібліотеках зазвичай починають відразу з тексту, щоб привабити якомога більше читачів. Багато хто не читає передмов, епіграфів, анотацій і, натрапивши на текст не по суті, не переходить на наступну сторінку. Втім, це особиста справа автора.
Мені передмова видалась цікавою, хоча виникло 2 зауваження:
Вираз “що, якщо” не притаманний українській мові. Це калька з російського “что, если”. В першому абзаці вираз повторюється тричі. Це вважається тавтологією, лінгвістичною помилкою. Краще переробити цей абзац.
Другий абзац. Перше речення має стилістичну помилку. “Коли королі та королеви носили свої корони, вони сяяли так яскраво…” Хто сяяв? У вас виходить, що королі і королеви. Чи не краще було б “...вінці сяяли так яскраво…”?
Єва Ромік, Зрозуміла, помилки виправлю. Дякую)
Вітаю, Тетяно. Маю трохи вільного часу, можу взятися за читання вашої книги, якщо ви ще не передумали, звісно. Але прошу зрозуміти, якщо це займе деякий час, бо я не вдома, без ноута і мої "обставини" поки що нікуди не поділися. Якщо ви натомість прочитаєте і прорецензуєте що небудь з моїх творів з відповідною кількістю сторінок, це буде доречно. Оберіть те, що вам до смаку: Ходжатку і дракона (93 стор), Принцесу із пробірки (105 стор), або цикл оповідань Сімейні історії, там всі три оповідання складають 100 стор.
Як ви ставитесь до виправлення помилок? Якщо знайдете щось у мене, буду вдячна. Про помилки мені можна писати просто в коментах.
Чекаю вашої відповіді. Книга в бібліотеці.
Єва Ромік, Обрала "Сестра-ходжатка та знайда-дракон", вже у бібліотеці)
Вітаю з завершенням! Воно вийшло дуже романтичним і чуттєвим;)) як добре, що Оскар і Софія таки відчули один одного і навіть відчулися один в одному))
Інна Турянська, Щиро дякую! Так, вони знайшли один одного))
Оскар молодець кинув виклик смерті, бо ж йому і так уже було нічого втрачати. І Софія теж безстрашна, який погляд у неї вбивчий:)) але ось отримали, навіть більше ніж просили.
З мамою не проста ситуація, але здається жінка щиро кається
Інна Турянська, Тепер усе залежить від Софії, чи зможе вона пробачити )))
Ще якийсь персонаж, і навіть не знаю, чого ж він хоче толком від Софії, я заплуталася:))). Але щось мені підозрілий ... навіть не знаю
Інна Турянська, Завтра все виясниться)
Який важкий вибір(( не знаю як бути Софії. Але якщо привид і скелет одне, то як між ними обрати...і взагалі чи то можливо. А тут ще й корону хочуть вручити ...не легка то справа
Інна Турянська, Вибір завжди обтяжує, особливо коли навколо безліч таємниць. Якби Софія знала, яку силу таїть в собі захована корона, то взагалі не приїджала б до замку і не зв'язувалась б з привидом. Але дороги назад немає — тільки вперед...
Вітаю з новинкою!)
Кара Веллс, Дякую;)
Ой, яка сумна і болюча історія у Оскара(( втратити в один все...і кохану, і престол, і життя, і честь, бо ж усі поставили на ньому клеймо убивці.
Інна Турянська, На жаль, доля Оскара справді надзвичайно трагічна – він втратив усе, що було йому дорогим. Але, здається, бабуся Софії не випадково залишила для неї замок і щоденник. Можливо, вона передчувала або навіть знала про важку історію привида і хотіла, щоб онука допомогла йому знайти спокій. Або ж хоча б вислухала його, як ніхто інший не зміг. Дуже скоро Софія дізнається шокуючу правду про своє походження, що, без сумніву, змінить її життя. Цікаво, як це вплине на її стосунки з Оскаром і чи зможе вона йому допомогти?
Ой, схоже над нею зависла загроза((
Інна Турянська, На жаль, не всі привиди хороші... А може, той садівник і не привид? Цікаво, що там блищало у воді? І хто ж врятує Софію? ♡ Стільки питань, але правда вже скоро відкриється)
Добре, що більше ніхто не зазіхає на замок Софії, адже вона тут дійсно почувається справжньою хазяйкою)) а раз привид їй допомагає, то теж підтверджує її авторитетність в цьому місці:)). Цікаво почути і його історію
Інна Турянська, Про нього буде в наступних розділах вже завтра і післязавтра)))
Любі читачі, дякую, що читаєте! Я з невеличким повідомленням. Сьогодні (20.09.2024 р.) прода буде аж після 18:00, бо в мене заняття в університеті аж до 17:00. А я не встигла вчора відредагувати розділ. Дякую за розуміння! Усім гарного дня! ;)
Вони мають один на одного дуже сильний вплив, навіть якийсь підсвідомий)
Інна Турянська, Так, побачимо, що буде далі...)
Привид скоро сам п'ятами накиває, ніж прожене Софію:))) тим паче у неї перевага, вона жива живісінька, а від так цілком може реалізувати всі свої плани))
Інна Турянська, ;)
Оновлення щоденно о 6:00 ранку.
Читайте й коментуйте, цікаво почитати ваші відгуки. І залишайте вподобайку, якщо книга вас зачепила. Вам не важко, а в мене з'являється натхнення. Безмежно дякую усім! ;)
Редаговано 30.09.2024 р.: Книга успішно завершена! Дякую, що були з героями до фіналу!
Сюрприз для читачів книги за посиланням на мій блог - https://booknet.ua/blogs/post/381914
)))
Привид дуже цікава особистість. Не відчувається від нього якоїсь загрози, та й навряд привиди можу якось нашкодити, окрім як налякати)) а от Софію схоже страх не бере.
З одного боку жаль, що вона в апатії, а з іншого можливо саме це і встановить її зв'язок з цим привидом
Інна Турянська, Дякую за ваш відгук! Так, можливо, саме "відсутність страху" в Софії і стане ключем до того, щоб розкрити справжню природу Оскара. Але чи зможе вона впоратися з тим, що чекає на неї далі? Адже хто там знає цих привидів і їхні історію та мотиви... (◠‿◕)
Будемо чекати і переживати за містера привида ❤️
Тетяна Вітер, Заінтригували
Схоже Софія дійсно дуже втомлена, якщо так спокійно пригощає привида чи незнайомця ...чи ким би він не був) я б верещала на весь замок:) з таким то гостем)))
Інна Турянська, Так, ви правильно помітили! Софія дійсно перебуває в стані апатії і втоми, що пояснює її спокійну реакцію на несподіваного гостя. Її байдужість — це частина її внутрішнього світу в цей момент. Дякую за вашу увагу до деталей)
Захопливий початок) я пройнялася емоціями і відчуттями героїні. Її відчяй дуже глибокий...і сум теж. А сни відразу додають містичності.
Але й отримати несподівано аж 3 замки у спадок, ще містичніше)) і навіть лякаюче:)
Інна Турянська, Чим далі, тим цікавіше... Дякую за коментар)
Вітаю з новинкою) Обкладинка дуже красива вийшла)
Вікторія Вецька, Дякую! Рада, що сподобалась (•‿•)
Вітаю з новинкою, Тетяно. Хай книга буде успішною і знайде багато читачів)
Інна Турянська, Щиро дякую! ;)
Загадково і моторошно... Цікаво. Успіху вам і безкінечного натхнення.
Тетяна Калинова, Дякую ;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати