Слухайте, у мене питання.
Чи був у вас колись такий момент, коли сидиш, нікого не чіпаєш, п’єш чай/каву/компот/що там у вас… а в голові зʼявляється фраза — одна єдина фраза — і все. ВСЕ. Уже є герой. Уже є його травма з дитинства. Уже уявив,
18.07.2025
24
Аві проти Містера Гіза — битва століття
Аві проти Містера Гіза — битва століття в "Народженій стати тінню"
Тан-дан-даннн!
Окей, у червоному куті — Августин Моріц Аой, або просто Аві — дитя клану Фенікса, хлопець з золотим серцем, наповненим виною,
18.07.2025
4
15 липня 1781р. Записка мандрівниці
Я сиджу під великим баобабом на березі африканської річки, слухаючи, як співи екзотичних птахів переплітаються зі звуками джунглів. Тут, серед дивовижних ландшафтів, я все ще не можу повірити, що моя подорож стала реальністю.
17.07.2025
4
Ідея, що не дає мені спокою…
Давно крутиться в голові одна думка.
Історія, яка починається й закінчується однією й тією ж фразою.
Замкнуте коло. Відлуння. Нитка, яку герой тягне від першої сторінки — до останнього подиху.
На початку — тепло.
16.07.2025
15
трішки міфології
О, здається, я знайшла її.
Або, точніше — створила.
Я довго шукала богиню вогню для «Роза і Пітьма». Перелопатила міфи, перекинулася з легендами, гортала імена з багатьох країн. Але всі вони були «не ті». Занадто
16.07.2025
4
Трішки безумства і Святої Інквізиції
Поки писала новий розділ «Роза і Пітьма» — згадала, як мене в університеті на кілька хвилин понесло до лав Святої Інквізиції.
Ні, я не спалила жодної відьми (поки що). Але якщо ви гадаєте, що вивчення історії —
16.07.2025
8
Ого. Нас уже 50.
Це не просто число. Це п’ятдесят людей, які натиснули «підписатися», бо їм цікаво, що буде далі. П’ятдесят очей, які читають. П’ятдесят сердець, які відгукнулись. І я така: вау. Я щиро не знаю, як це сталося —
15.07.2025
27
Середина літа. Діти сміються, сонце гріє.
Дивлюсь у вікно.
А там — стіна.
Сіра. Прекрасна. Легендарна. Вічна.
З мого місця видно тільки її. І я щиро вважаю, що в мене найкращий краєвид у всій установі. Бо що може бути глибше, ніж бетон, який дивиться на тебе у відповідь?
Іноді
15.07.2025
6
Напевно, я збожеволіла. Офіційно.
Бо інакше як пояснити те, що весь наступний місяць на моїй сторінці стартує літературний марафон?
Кожен день — нова історія. Кожен день — новий розділ. Кожен день — я і мій чай, який остигає швидше, ніж я встигаю
14.07.2025
12
«грішні генії» — не святі. Але справжні.
Я продовжую переносити сюди свої твори зі старої сторінки. І сьогодні — особливо важливий для мене проєкт.
«Грішні генії» — це книга, яку я пишу у співавторстві з моєю подругою, дуже близькою мені людиною
14.07.2025
6
Граємось у “розкопай свого героя”
Яка б не була історія — завжди є герой, який не договорює. То ж настав час викрити п’ять фактів про головного героя/героїню, яких не видно в тексті, але вони все одно існують. Як мінімум у моїй голові ?
Суть гри:
Обираєш
13.07.2025
16
я здається перестаралась....
Хотіла просто ввести одного персонажа. Одну-єдину фразу йому дати. Ну, знаєте, такий — вийшов, сказав мудре/дивне/безглузде/фатальне (потрібне підкреслити) і зник у тумані сюжетних подій. Аж ось…
…п’ята сторінка
12.07.2025
8
Міні-анкета для авторів
Помітила цей челендж у чарівної Enn Berns і ось моя версія))
Я пишу, бо…
…бо інакше всі ці голоси в голові почнуть писати самі. І без мене.
А якщо серйозно — бо інакше задихаюсь. Бо саме в історіях — моє
12.07.2025
16
кумедні історії
Пишу нові глави до "Хроніки мого дурного дитинства (але не кажіть матері)" — і вирішила трохи підняти настрій усім, хто теж мав не дуже гламурне, але веселе дитинство.
Смішна історія на сьогодні:
У нас вдома завжди
11.07.2025
15
Що б ви зробили, якби герой вашої улюбленої книги…
Ніяких листів. Ніяких снів. Просто — стоїть.
Просто біля вас. На зупинці. У вашій кімнаті. На кухні, поки ви варите каву.
Я чесно — не впевнена, що моє серце витримало б.
Я б застигла, мов статуя. Потім заплакала.
11.07.2025
10
Повертається історія, яка народилася з попелу.
Колись ця книга була моїм першим подихом у світі, де виживання — це не просто слово, а щоденна боротьба. Де кохання — не завжди порятунок, а іноді слабкість. І де головна мета — не слава, не трон, не влада… а
10.07.2025
3
ІсторІю ОфІцІйно Завершено
Любі мої, це сталося.
Сьогодні я поставила останню крапку в історії, що почалась зі втечі — і завершилась коронацією.
Авелій…
Хлопець, який ховався від свого імені, щоранку збирав м’яту, торгувався за редиску
09.07.2025
4
Я не планувала революцію. Чесно.
Все мало бути зовсім інакше.
"Покинутий трон" починався з втечі.
З тиші. З трав. З чоловіка, який нарешті міг бути просто людиною.
А потім… з’явилась одна бабуся з кошиком звіробою, хлопчик із опіками від
09.07.2025
4