Чи був у вас колись такий момент, коли сидиш, нікого не чіпаєш, п’єш чай/каву/компот/що там у вас… а в голові зʼявляється фраза — одна єдина фраза — і все. ВСЕ. Уже є герой. Уже є його травма з дитинства. Уже уявив, як він помирає на сьомій главі (ну або майже).
А потім такий: “Та ні, ну це ж просто думка… я не буду писати нову історію… в мене вже шість в процесі…”
...і от ти вже відкриваєш новий файл. І дивишся на курсор, що блимає. І пишеш ту фразу.
Бо вона не дає спокою.
Бо з неї все починається.
Бо саме вона — твоє маленьке божевілля на сьогодні
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене так постійно☺️
Саме так і буває. І от тепер в мене в роботі 4 книжки, викладаю зараз тільки одну. І ще дві є думка, як то кажуть завагітніла і зараз виношую. Одна фраза, яка вже поступово перетворюється на персонажів та сюжет. Що правда ще не прописувала нічого.
Janina Feniks, якщо автору подобається, то і читачам теж))
Буває.
Так постійно. Спочатку фраза, а потім вже майже ціла книга в голові крутиться.
У мене таке бувало. Але саме дивніше і важке коли більшість героїв вже такі. "Ласкаво просимо до голодних ігор і нехай удача усміхнеться вам." І тоді вже всі такі типу вибирають хто загине перший, а хто залишиться живим. Це саме сильніше дратує. Особливо коли ти не можеш цим контролювати)))
Торі Елін, це мій звичний стан))
Звісно буває. Я ще не дописала,,Мій персональний гріх'', а в голові вже з'явилася ідея нової книжки.))) Вчасно записала в записник цю ідею.
Юлія Вирва, і не забути про неї бо в мене таке часто буває))
О так, буває. Іноді сама дивуюся тому, яка маячня може надихнути мене на нову книжку
Світлана Бонд, я іноді коли гуляю з друзями різко впадаю в ступор а потім швидко записую на телефоні. Натхнення річ примхлива треба ловити поки є)
Саме сьогодні розмовляю з чоловіком про погоду — що дощу давно не було (а для Норвегії це ого-го!), — і в голові спливає фраза: "твоя фея дощу".
І мозок починає писати сюжет, а я така: "Стоп, почекай, я ще не готова!"
Але його не спинити — я вже уявляю головного героя, хоча навіть не уявляю, яким має бути сюжет. Лише один момент. Лише один.
Elaren Vash, звучить як щось дуже цікаве)
Ох, це так знайомо! Справжнє творче натхнення — воно не питає, чи є у тебе час чи бажання. Воно просто приходить і захоплює. І ця "маленька божевільна фраза", як ви її назвали, може справді стати фундаментом для чогось неймовірного. Хай ця фраза принесе вам задоволення від її втілення!
Ася Рей, дуже дякую))
Так, було)) Тому порада — завжди записуйте. Навіть якщо це просто фраза.
Сергій Брандт, дякую)
Чорновик, а чорновик - до кращих часів. Але записати треба. А потім прийде час повернутися до ідеї)
Юрій Гадзінський, я зазвичай забуваю про ті чорновики)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати