Додано
19.09.26 21:04:38
Люди діляться на два типи:
Є ті, хто шкодує про те, що зробив, і ті, хто роками живе з думкою: «А що було б, якби я тоді?..»
Думаю, я з других.
Можливо, саме тому понад два роки свого життя я писала книгу, яка називається «Ризик», а ще два після цього успішно робила все, аби нікому її не показувати.
Іронічно, чи не так?
А от моя героїня виявилася сміливішою за свою авторку. У якийсь момент вона перестала запитувати себе: «А що буде, якщо?..» - і просто ризикнула.
Тож тепер мені цікаво:
А ви частіше шкодували про те, що зробили, чи про те, на що так і не наважилися?
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаву тему ви підняли)) Я, ось, точно належу до другого типу людей за вашою теорією, бо наважилася показати свою першу книгу лише через 20 років)) Втратила півжиття і тепер шкодую. Тож сміливо вперед і натхнення вам!
Есмі Рей, Дякую за теплі слова)) Вам також натхнення!
Про те що не наважився. Краще зробити і знати чим потім думати а що якщо. Я завжди думав, що пишу досить не погано. І от самвидав все розставив по місцям. Тож зробіть і все
Марко Левчук, згодна
❤️❤️❤️❤️
Ох,цікава тема! Напевно, я більше за ризик, адже життя коротке, щоб щось відкладати! Вітаю з книгою і бажаю Вам знайти своїх читачів) Буду рада взаємності!
Irena Duke, дякую, навзаєм)
Я частіше шкодувала про те, що зробила. Але якби не зробила — шкодувала б ще більше. Виходить замкнене коло. Тут або пан, або пропав. Ну, краще крок уперед, ніж три назад.
Наталя Дотепчук, повністю з вами погоджуюсь
Життєві сценарії це дуже цікава річ насправді. У буденному житті ми часто-густо діємо "на автопілоті", занадто не замислюючись щодо того, чому робимо саме ось так, а не інакше.
Люди ризикують не завжди через власне бажання. Ось, наприклад, я мешкаю в прифронтовому місті за 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Ризик? Так, безумовно. Але я цього не обирав, бо мені просто нема куди їхати звідси, а їхати з рідного міста просто в порожнечу, - це ще більший ризик, чи не так?
Пацюк Червоній, Це просто жах. Ви дійсно витривала людина.
В мене є персонаж, схожий на вас, який теж мешкав у Донецьку. Але ця чернетка ще перебуває в роботі, тобто на Букнеті її немає, адже я не публікую історії "в процесі".
Щоб досягти бажаної реалістичності у створенні згаданного вище персонажа, я свого часу передивився тонни подкастів зі фронтовиками та іншими людьми, хто долав численні труднощі, пов'язані з війною загалом, та безпосередньо з Донецьком.
Дякую за ваш щирий коментар.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати