Ніяких листів. Ніяких снів. Просто — стоїть.
Просто біля вас. На зупинці. У вашій кімнаті. На кухні, поки ви варите каву.
Я чесно — не впевнена, що моє серце витримало б.
Я б застигла, мов статуя. Потім заплакала. Потім, можливо, засміялася. Потім знову заплакала. А потім… швидше за все, подумала б:
«Все. Остаточно збожеволіла. Це кінець.»
А він (вона?) стоїть.
Дивиться.
І мовчки посміхається — ніби знає, як багато ви пройшли разом. Як читали про нього до ночі, як сперечались з ним подумки, як любили й ненавиділи. І як він живе у вас.
Тож, уявіть…
⠀
Який герой з’явився б перед вами?
Що б ви йому сказали?
А він вам?..
⠀
Розкажіть. Поділіться історією.
Давайте уявимо, що книжкові стіни тонші, ніж здається…
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу, якщо мій герой... то я би вже просилася й у свій світ)) А якщо іншого автора... то все одно просилася б. Хоч подивитися))
У мене є одна небезпечна штука. Називається дуже добре продуманий сюжет і персонаж? Чому небезпечна? Тому, що якщо я дав якомусь герою завдання вбити якогось персонажа, він це зробить. До чого я веду? Бо іноді у снах я стаю саме цим персонажем. І тут вже нічого не зробиш. Ти або втікаєш в сні, або ти просто піддаєшся смерті) :_
Прокидаєшся такий....
- Слухай, Карл, а може ти трошки.... Залишеш того безімменного розбійника в живих?)
Ось так от .... Кріпово)
Сергій Брандт, Я про це ж)
Лоретта або Моріс з моїх "Сім граней обману". З першою — розлучився би з жінкою і пішов до неї. З другим — заснував би детективне агентство.
Ну так якось)
Сергій Брандт, звучить як чудовий план)
Я відчуваю так своїх героїв;)
Здається я б відчитувала обох головних героїв з «Розколота Династія». Вони там тормозили і тупили (так це я написала, але це нічого не змінює). А потім можливо їх обійняла б.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати