Хроніки Відлуння

У постапокаліптичній пустці Зони, де аномалії спотворюють реальність, а минуле оживає у примарних відлуннях, сталкер Ігор не шукає артефактів чи наживи. Його привела сюди особиста трагедія та унікальна здатність чути голоси тих, хто назавжди залишився в тіні мертвого світу.

На межі Кордону, біля покинутого блокпосту, Ігор стикається з незрозумілим дитячим плачем та відчуває холодний дотик маленької руки. Ці відлуння приводять його до зустрічі з напівпрозорою постаттю жінки, чиє горе пронизує саму тканину Зони. Вона вказує йому на стару скриню, що зберігає пожовклу фотографію та обірваний лист, розповідаючи трагічну історію загубленої родини.

Занурюючись у світ примарних спогадів, Ігор розуміє, що ця історія може мати нерозривний зв'язок з його власним минулим. Розслідуючи таємницю блокпо