— Ти уявляєш, він назвав мене тіткою преклонного віку! — я заридала.
Подруга турботливо підсунула до мене коробок із серветками.
До нас на кухню зазирнула її внучка.
— Тітко Мотю, а що таке «тітка прикольного віку»?
Я крізь сльози вставилася на чотирирічного демона в ангельській подобі.
— А це, Танюшо, найкласніший вік, коли вже все зрозуміло, але ще все доступно, — подруга випровадила дитину з кухні. — Петю, забери кровиночку, дай нам поридати.