Для Мікаліни стара квіткова крамниця в тихому провулку Барселони — це єдина безпечна гавань. Вісім років поспіль вона вривається туди восени, розбита після чергового невдалого літнього роману, щоб сховатися від болю. А Даніель, мовчазний і надійний флорист, щоразу збирає її по шматочках, нічого не вимагаючи натомість. Вона звикла, що він завжди поруч, завжди відкриє двері і дозволить їй відігрітися перед новим польотом.
Але Мікаліна не знає головного: її рятівник сам потребує порятунку. Даніель повільно згасає від невиліковної хвороби, свідомо відмовляючись від лікування лише заради того, щоб крамниця залишалася відчиненою, коли вона знову прийде з дощем.