Усе почалося з білого пухнастого клубочка, якого приніс у руках Дідусь. Тоді мені було лише чотири роки, а моїй сестрі Кеті — всього один. Ми ще зовсім маленькі, а він — ще зовсім незграбний, але вже тоді в його «косючих» очах світилася відданість, яку неможливо забути.
Ця книга — про нашого Білика. Про те, як ми втрьох підкорювали безкраї джунглі малиннику, ховаючись від дорослих серед запашних ягід. Про те, як білий лабрадор із м’яким вушком перетворився на грізного Лицаря, який не боявся показати гострі зуби кожному, хто смів порушити спокій нашого бірюзового дому.
Він не був просто собакою. Він був частиною нашого зростання, свідком наших перших кроків і таємниць. Білик навчив нас, що справжній захисник не обов’язково має бути злим — він просто має любити свою сім'ю понад усе на світі.