Академія попелу

У чистому ранковому небі, розрізаючи хмари, кружляли вони. Дракони. Величні, сильні, вкриті лускою, що виблискувала на сонці, наче коштовне каміння. Один з них — величезний, із крилами кольору розплавленого золота — зробив круте піке над головною вежею.

​Арден. Кронпринц.

​Навіть з такої відстані я відчула хвилю жару, що виходила від нього. Кожен його рух був втіленням влади.