Герої циклу "Земля-2": другорядні персонажі

Хоч мій «Погляд на зорі» із серії «Земля-2» і недовго купався у променях слави в топі «Наукової фантастики», я безмежно вдячний кожному з читачів, хто відзначив книгу своєю увагою. Завдяки вам твір перетнув «психологічну позначку» у десять тисяч переглядів. Життя  прожито не даремно)

Я вже познайомив вас із ключовими героями циклу у серії окремих дописів: про Сашу Тернер, Рікардо Гізу, Марію Гізу, Сая, Домініка Купера.

Цього ж разу зупинимося на другорядних персонажах.

Хто читав мої книги, той знає, що я приділяю їм багато уваги. Доходить до того, що хтось із таких персонажів може раптово (навіть і для мене) отримати «підвищення» і вийти на перший план історії. Дехто з читачів мене за це хвалить. Іншим – навпаки, не дуже подобається таке розпорошення уваги. Помітив, що розділи, у яких фокус переміщується з основної сюжетної лінії на побічну, дещо просідають по середній оцінці.

Так чи інакше, я попросив ШІ згенерувати для мене образи декого із персонажів другого плану. І от що в нього вийшло.

Джил Капур

Джил – найліпша подруга головної героїні, з якою ми знайомимось вже у першій главі. Вона постає перед нами у класичному, з першого погляду, образі “маленької людини, яка випадково втрапила у великі неприємності”. Адже, на відміну від Саші, вона не мала великих амбіцій та планів на життя. Джил узагалі мало цікавилась реальністю. Навіщо нудитися у тілі пересічної жіночки, якій не надто щастить у пошуках пари, не зовсім склалася кар’єра, ще й старенька мати постійно читає нотації, коли від усього цього можна сховатися у VR? У віртуальному світі вона – чарівна та таємнича танцівниця та шукачка пригод на імя Кіра. Там дозволено все, і все обов’язково вийде. Там немає жодних ризиків і небезпек.

Здається, вирвати Джил із солодкого забуття у VR, поза яким вона лиш привид, не зможе ніхто і ніщо. Та несподівані події викидають її назад у реальність із раптовістю та жорстокістю відра крижаної води, вилитого на голову уві сні. Що із цього зрештою вийде – читайте у романі.

Джейсон Форд

Цей персонаж досить зненацька звалюється на голову читачам десь після четвертої глави, не буду спойлерити у якій саме. Немає великої таємниці у тому, що він – колишній головної героїні. В них із Сашею щось було, та загуло ще до початку подій роману.

Форд – безумовно, не такий красунчик, як Сай. Йому не властива витонченість, та й загадок у ньому небагато – все написано на твердому мов цеглина писку. Але в багатьох інших аспектах цей кремезний чолов’яга нагадує справжнього супермена. Професійний спецпризначенець, нашпигований бойовими кібернетичними імплантами, що все життя шліфував бойові навички, Форд – справжня машина для вбивства. Та застосовувати свої смертоносні вміння він звик холоднокровно, виважено і лише за наказом. Завжди впевнений у собі, сильний, надійний, розсудливий, справжня “кам’яна стіна”, за якою так легко сховатися тендітній дівчині. Як же сталося, що у них із Сашею не склалося? Чи є у їхніх стосунків другий шанс? Яка взагалі роль Форда у тій заплутаній історії, в яку вплуталась головна героїня? Якщо цікаво, то ви знаєте де шукати відповіді.

Моніка Мейер

Із докторкою Мейер ви знайомитесь ще у пролозі, і неодноразово зустрічатиметесь по ходу розвитку сюжету. Словосполучення “другорядна героїня”, насправді, не надто пасує цій сильній, владній та розумній жінці.

Колись вона була звичайною ботанкою, яка натхненно працювала у конструкторській команді над проєктом першого в людській історії зорельота, і була таємно закохана в керівника і натхненника проєкту – геніального конструктора Домініка Купера.

Та це “колись” давно минуло. В той час, коли Купер обрав залишитися вірним своїм принципам і мріям, хоч така впертість зробила його диваком і вигнанцем, його колишня протеже пішла іншим шляхом. Вона вміло пристосовувалась до реалій, вчилася поєднувати науку із економікою та впевнено крокувала вперед і вгору корпоративною драбиною, аж поки не зайняла крісло, у якому вже сама керує долями інших. На початку подій роману вона постає перед нами як віце-президентка мегакорпорації “Оріон” – справжнього гіганта аерокосмічної галузі. Корпорація першою дізналась про відкриття планети, потенційно придатної до життя, у системі Тау Кита, і прагне стати першою (а по можливості і єдиною), хто розпочне експансію до нового світу.

Яка роль Моніки у всій цій історії – дізнаєтесь самі. Я не буду спойлерити.

Але приведу одну її цитату з розмови із Сашею Тернер, яка чомусь сильно запам’яталась моїй бета-читачці, і, загалом, добре ілюструє характер героїні:

“З певного рівня кожне твоє рішення спричиняє страждання й навіть смерті людей. Кожне! Яку б альтернативу ти не обрала – будуть ті, для кого вона виявиться фатальною. Якщо ти не здатна з холодним розумом обирати найкращу з наявних альтернатив і жити з наслідками свого вибору, то до такої відповідальності ти не готова!”.

***

Є ще багато персонажів другого плану, які заслуговують на увагу. Та про них – у наступних дописах, аби цей не перетворювався на путівник-енциклопедію.

“Як же мені зробити приємне автору, який публікує спеціально для мене безкоштовно книжки, ще й робить до них ілюстрації, ще й пише цей блог, і все це у вільний від війни з московитами час?” – подумали, мабуть, ви. Друзі, та це простіше простого! Це забере у вас менше хвилини часу, і ані копійки грошей.

Підписка, вподобайка, додавання книг до бібліотеки – і я вже щасливий. А якщо ще й почитати, ще й прокоментувати – це взагалі бальзам на авторську душу.