Друзі, неймовірно вдячний всім, хто виявив інтерес до мого циклу “Земля-2”.

Букнет нарахував в мене вже сорок одного постійного читача. А загалом “Погляд на зорі”, першу книгу циклу, поставили на полицю своїх бібліотек понад двісті читачів. Це – набагато більше, аніж я міг мріяти. Тож продовжу робити все від мене залежне, щоб зробити для вас цю історію ще більш живою.

Хто вперше чує про книгу – запрошую прочитати невеликий практично позбавлений спойлерів огляд тут. Я ж продовжу міні-марафон “Знайомство з персонажами”. І для початку пригадаємо, кого я вже представив:

Саша Тернер – головна героїня

Домінік Купер – її старий наставник, видатний інженер та вчений

Рікардо Гізу – амбітний та харизматичний бразильський мільярдер

Марія Гізу – його чарівна сестра

Сьогодні ж познайомлю вас із одним з найбільш втаємничених героїв роману – чоловіком на ім’я Сай.

Знаю, ШІ згенерував доволі стриманий образ, який залишає більше запитань, аніж відповідей. Та у випадку із цим добродієм – повірте, так і має бути.

Ви зустрінете Сая вперше вже у другій главі. Та навряд вам вдасться розгледіти обриси його душі у темряві, прихованій за привабливою зовнішністю.

Сай постає перед Сашею як людина, яка старанно приховує своє минуле. І це не дивно. Адже правда про його походження може приголомшити і викликати серйозну пересторогу.

На жаль, не можу надати вам жодної деталі із його вельми цікавої біографії. Усі вони розкриються у потрібний час.

Це чоловік із винятковим самовладанням та несподіваними акробатичними здібностями. Він володіє навдивовижу глибокими пізнаннями у багатьох слизьких сферах. А на додачу має ще й незвичайні навіть для розвиненого кіберпанкового світу модифікації. Такі не кожен здатен дістати, навіть маючи кошти. Цього молодика явно варто остерігатися.

Та при ближчому знайомстві починає здаватися, що Сай і сам боїться дечого, або декого. Можливо, його скритність – це спроба вберегтися від шкоди, а не завдати її комусь. А може й ні. Це – той випадок, коли й не відрізниш янгола від біса. Сумніви щодо його справжніх мотивів зберігатимуться до останнього.

Скажу лише одне. Сай – це точно не статист, якого випадково занесло у кадр. Він явно веде серйозну гру. Неясно лише, власну чи чужу. Та ставки у ній високі. Як не у “Погляді на зорі”, то у “Шляху до зірок” ви зрозумієте його справжню мету і роль у цій історії. Можливо навіть, цей персонаж стане для вас одним із найбільш цікавих.

Не зроблю великого спойлера (адже натяки на це ви побачите вже у другій главі), відкривши, що між Сашею та Саєм проходить певна романтична лінія. Та чи далеко вона зайде? Куди, зрештою, заверне? Чи не втрутяться ще якісь несподівані учасники або обставини?

Про це пропоную прочитати у книжці.