Хотілося бути оригінальним. Тому я вирішив присвятити свій цикл романів темі космічних подорожей та розширення людської цивілізації за межі Землі. Про це ж ніхто ще нічого не писав, чи не так?

Та якщо серйозно, у дечому цикл відходить від канонів жанру.

УВАГА, СПОЙЛЕР! (та, як на мене, не критичний). У першій книзі ніхто нікуди не полетить. Вона буде цілком присвячена подіям, які відбуваються на Землі на тлі появи перспектив можливої міжпланетної експансії. 

Тепер дещо детальніше про світ, у якому розгортаються події.

В середині XXI століття в одній із недалеких зоряних систем виявляють планету з вкрай високим індексом подібності до Землі. Вчені вважають, що планета може мати атмосферу, придатну для життя. Відкриття відбувається в епоху космічного оптимізму на тлі масштабних програм зі створення станції на Марсі і видобування гелію-3 на Місяці.

Група ентузіастів засновує корпорацію "Терра Нова" з метою будівництва космічного апарату, здатного досягти планети, та перевірити гіпотезу про її життєпридатність. До проєкту вдається залучити значні інвестиції. У 2074 році безпілотний космічний корабель "Піонер", керований штучним інтелектом, вирушає у міжзоряну подорож, яка має тривати понад тридцять років. Проте 2092 року сигнали з "Піонера" перестають надходити на Землю. Корабель, ймовірно, зазнав аварії. Корпорацію спіткало банкрутство. Це стало одним із символів закінчення епохи амбітних космічних проектів, які не виправдали витрачені на них ресурси.

Дія роману починається 2120 року. Технологічний розвиток привів цивілізацію на поріг постгуманістичної ери. Штучний інтелект, квантові комп'ютери, нейромережі, доповнена та віртуальна реальності, біоінженерія та нанотехнології змінюють колишній спосіб життя. На порядку денному людства стоять зовсім інші проблеми, коли на Землю несподівано надходить сигнал від давно забутого "Піонера".

В отриманому повідомленні йдеться, що космічний апарат отримав пошкодження, яке призвело до виведення з ладу системи зв'язку, проте зміг досягти мети польоту та виконати ремонт.

Життєпридатність планети перевищила найоптимістичніші очікування. На ній є атмосфера, подібна до земної, де мешкають поки що недостатньо вивчені водно-вуглецеві форми життя.

Сенсаційна новина воскрешає забуті космічні амбіції людства, і дає підстави всерйоз розмірковувати про перспективи колонізації. Але такий проєкт вимагатиме колосальних ресурсів та вирішення низки надскладних технічних завдань. Водночас, майбутня експансія до нового світу загострює невирішені проблеми та протиріччя старого.

Дві книги циклу - "Погляд на зорі" та "Шлях до зірок" - вже завершені. Перша - викладена повністю. У другій тут з'являється по одній новій главі щодня о 18:00. Повний текст буде тут до 5 квітня.

Наостанок - дисклеймер для поціновувачів "твердої" наукової фантастики.

Роман належить до жанру "м'якої" (от прямо дуже м'якої, як маленьке кошенятко) «гуманітарної» наукової фантастики. Автор не має технічної освіти, тому часом дозволяє собі безсовісно викривляти об'єктивні наукові дані заради вдалих сюжетних поворотів, і фантазувати про речі, в яких недостатньо тямить. Тож не довіряйте сліпо фактам і цифрам, які зустрінете у книзі, і користуйтесь науковими джерелами, якщо хочете дізнатися більше про підняті у романі теми.