712
“Жива Хроніка ”
Анотація до книги "Таємниця планети Неріад "
Після весілля молоде подружжя науковців з Еліми — вирушають у коротку експедицію на Неріад, океанічну планету, розбурхану гравітаційними бурями газового гіганта Люміса. Їхня мета — вивчити незрозумілі аномалії. Але те, що чекає в глибині скель, змінює не лише наукові уявлення, а й саму реальність.
“Нарешті весільний відпочинок, де Роман з Любов'ю сам на сам. Де між обов'язками є лише вони вдвох... І печера, яка спробувала нагадати їм, ким вони були раніше, але чи головне — знати справжнє минуле? ”
Зміст книги: 7 глав
96 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОпа, оце я читатиму)
Asashell, Дуже дякую ❣️❤️❣️
"Можливо, планела позіхнула". Я засміялась в голос))
Mary J, Радий, що Вам піднявся настрій)) Дякую ❤️❤️❤️
Рецензія туть: https://booknet.ua/blogs/post/410296
Ханна Трунова, Дуже дякую ❤️❤️❤️ Чудесна рецензія ✨✨✨
Ох, Romule... такі звіти.... Змусив мене Гуглити терміни)
Гарна історія.
Наповнена щастям і любов'ю двох, попри невідомість і небезпеку, якої могли б не уникнути. Але я рада за героїв - вони справжнє подружжя і команда!❤️
Тая Бровська, ❣️❣️❣️
Головне, що вони впевнені в почуттях один до одного. Печера, гравітації... видіння чи реальне минуле, теперішнє завтра.... Це все домисли і мейбі* . Вони ж – це зараз. Їх почуття - факт.
Якось так ;)
Тая Бровська, Дуже дякую, що читали❤️❤️❤️
Ну, Люба є жінка)) Я б теж хвилювалася за рослини)
Тая Бровська, Люба садівниця. На Елімі у них з Романом великий оранжерейній сад з різноманітними видами рослин, унікальними, відновленими після великої неонової розрухи;)
Цікаве місце для весільної подорожі вони обрали. Гарна історія. Провал у часі, духовне єднання за допомогою води з печери та вдале завершення експедиції. На одному подиху прочитав книгу. Дякую за захопливу історію.
Віталій Козаченко, Дуже дякую Вам, пане Віталію, за увагу й розлогий коментар. Високо ціную✨♥️✨
Ого - марево печери у 190год...
Так і життя можна втратити!
Romul Sheridan, Та ладно! ;))
Господи!, в момент, коли вони занурують руки - дихання зупиняється. Це так... хвилює)) ніби вони справжні і все що написане – є зараз. )
Тая Бровська, ❤️❤️❤️❤️❤️
А у мене, до речі гарбузові кекси - щойно з духової шафи... аромааааат на всю кв))
Тая Бровська, ❤️❤️❤️✨
Так розписана тал'маара, що мені захотілося скуштувати її)
Тая Бровська, За талмаарою та теріоном на Еліму треба летіли))
4.
Боже, які чарівні в них ранки... ніжні цілунки, легкі обійми...❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Тая Бровська, І мені подобаються))
3 розділ вийшов доволі ніжним. Помітно одразу що Люба та Роман кохають один одного. Й на них чекають нові пригоди. Сам роман непоганий, але мені важко дається фантастика. Тому я рідко її читаю. Об'єктивного критика з мене не вийде. Бажаю вам успіхів й подальшого натхнення)
Romul Sheridan, Вам також дякую ♥️♥️♥️
2 розділ для мене вразив. Невже й таке може бути. Я про сцену в печері. Тут навіть ШІ безсилий. Але кохання перемагає все.
Лада Короп, ❤️❤️❤️
Добре, що Роман вцілів і повернувся, бо у моїй уяві, він міг би перейти грань реальностей, опинитися в паралелі... І тоді, було б ой,яй,яй...
Люба – справжня жінка) українська жінка)) тепер від себе не відпустить і на мить..?)))
Romul Sheridan, ❤️❤️❤️
А Артік приколіст одначе)))
Тая Бровська, ❤️❤️❤️
4. Дуже атмосферний розділ))) Якось читала, що наш мозок послуговується лише п'ятьма відсотками пам'яті. Решта дев'яносто п'ять - це "запис" подій, які були з душею в попередніх втіленнях (тому є випадки, коли говорять іншими мовами, яких ніколи не чули) й ще мають бути. Цей "запис" відображений і на біополі, й зчитується людьми, які вміють до нього під'єднатися. Як наслідок - передбачення майбутнього. Може дурня, а може й ні.
Ніка Цвітан, Дякую, що читаєте далі. Насправді, усі ті видіння — зі справжнього життя героїв, яких вони не пам'ятають. Але Ви праві. У підсвідомості усе записано. Тож печера просто їм це привідкрила. Артік усе знає в подробицях, він натякає. Але й не ламає правдою. Усі подробиці у книзі Жива Хроніка Повне Занурення, бо ця історія лише одна з циклу.)
Дякую сподобалось, залишила ❤️ та ✨✨✨✨✨ під кожним розділом:))
Айріна Денг, Дуже дякую за гарні відгуки ❣️❣️❣️
Прочитала третій розділ і дуже рада, що все закінчилося добре — Роман повернувся до Люби. Добре, що героїня залишилася на Неріаді й не вирушила шукати його вночі. Дуже яскраво описано побут та дослідження Люби під час відсутності Романа, а також її щирі переживання закоханої дівчини. Їхня зустріч вийшла емоційною та ніжною. Тепер цікаво, що буде далі: чи наважаться вони разом дослідити загадкову печеру і які ще відкриття зроблять на цій незвіданій планеті?
Вітаю з марафону. Прочитала перший розділ роману. Цікаво написано. Нас ніби занурюють у зовсім інший світ. Люба та
Роман молоді та закохані й всі випробування їм по плечу. Цікавий опис
бази та самої планети. Автор трохи вводить читача в побут героїв.
Лада Короп, Вітаю на інший планеті. ✨✨✨
Найбільше ж мене здивувало, коли Люба відчайдушно вдаряє не по чомусь, а по зв’язковому модулю. Бо ж потім з'ясується, що саме вона й зламала? Ото так! Що завгодно, але ж не єдиний засіб зв’язку з чоловіком, який блукає невідомо де – це ж бо не телевізор радянських часів, який саме так і регулювали) Склалося враження, ніби твір міг би бути трохи ширший – чи, можливо, я неправильно щось зрозуміла. Але мені сподобалося закінчення – і що мої припущення не зовсім виправдалися. Дякую за цікаво проведений час)
Dana N, Так, він ширший. Бо це тільки фрагмент з циклу Жива Хроніка. До речі, планую подорож на Землю))
У другому розділі показаний побут молодят. Люба опікується рослинами з чудовими поетичними назвами, а Роман готується дослідити довкілля, аби побачити зблизька ті таємниці, що привели їх на цю непривітну планету. Поки все спокійно, але варто Роману покинути базу, як все починає непомітно змінюватися. І ШІ, єдиний зв’язок між ним та Любою, яка лишається працювати на базі, говорить все загадковіше… що це – звичайне запрограмоване підначування, аби тримати емоційний стан дослідників в тонусі, чи Артік навмисне намагається посіяти сумнів? І ось перед Романом печера, не зафіксована на жодних мапах… І бачить він там теж щось, чого бачити не мав би… галюцинації? Чи… щось іще?...
Dana N, Ні, то він її бачив, але на Землі. У першій і другій Хроніці)))
Загалом твір мені сподобався, ставлю вподобайку. Атмосфера молодого подружнього кохання посеред безмовної, але дивно “дихаючої” океанічної пустелі здається ще більш живою. В певний момент сюжет нагадав мені сезон серіалу “Грань”, де від кожного нового вибору людини виникає окрема паралельна реальність, до того була злякалася, що все навколо Романа – створена з якихось причин особиста ілюзія. Граматичних хиб не помітила, але інколи були стилістичні вади, як ото у розділ 4 – “Вона точно пам’ятає щось, чого ми ще не знаємо… і здається, вона не забула” – якщо пам’ятає, то ж напевне не забула) У порівнянні з описами пряма мова мені здавалася подекуди трохи штучною у своїй піднесеній багатозначності – “Ці 10 днів можуть усе змінити “ – що саме “все”? Їхне життя, науку, Всесвіт? Або коли Люба у розпачі каже – “Невже все так і закінчиться, не встигнувши розпочатися?” – здається, ця фраза вже така сама розповсюджена, як славнозвісна “Ти все не так зрозумів /зрозуміла“.
Romul Sheridan, ❤️
Тим часом Люба на “Геліотрімі” намагається притлумити хвилювання. Готує, слухає музику, обробляє рослини та спілкується з Артіком, чекає на Романа, що має ось-ось повернутися. Аж раптом зв’язок з ним переривається. Мало того – ще й їхній помічник “ламається” – його звичний гумор та підтримка перетворюються на звичайний стандартний алгоритм. Люба лишається сама – ще й з наростаючим страхом за коханого. Стає ясно – щось сталося, але що саме? Чи живий він взагалі? Чи не має вона негайно надягти скафандр і бігти його шукати? Але за ілюмінатором – ніч та бурхливі хвилі… Чи повернеться Роман? А якщо так, то чи буде він такий самий, як раніше?...
Dana N, ❣️❣️❣️
Книга починається зі старту науково-дослідної місії на планету Неріад, на якій немає населення, є лише закинута база під назвою Геліотріма на острівці суходолу посеред бурхливого океану. Відправляються туди двоє дослідників – астрофізик Роман і екзоботаник Люба. Вони також є молодятами, і ця експедиція, що задумана як нетривала, фактично стає їхньою весільною подорожжю. Для Люби це ще й перша мандрівка за межі рідної планети. Також з ними – бортовий ШІ на ім’я Артік, не просто помічник у роботі, а також своєрідний добрий дух місії, який часто розряджає атмосферу іронічними жартами. Але інколи здається, що він знає дещо більше, ніж мав би за своїми функціями…
Справив враження опис планети та космічного простору навколо неї. Коли дослідники почали облаштовуватися на місці, виникло трохи моторошне відчуття повної ізольованості двох людей на маленькій загадковій планеті – немов стоянка серед безкрайніх пісків чи снігів, коли на сотні кілометрів навколо лише гола пустка. Але вони – науковці. До того ж – закохані. А які закохані не бажали б якійсь час побути лише одне з одним, без сторонніх очей?
Dana N, ❤️❤️❤️
Доброго дня з марафону. Залюбки прочитала ваш твір цілком, хоча, відверто кажучи, дуже давно не читала космічну фантастику. Сподобалися персонажі і загальна атмосфера, дуже гарні ілюстрації.
Dana N, Дуже дякую за відгуки❤️❤️❤️
Другий розділ — суцільна інтрига! Я відчувала, що якщо Рома піде по воду, обов’язково щось трапиться. І справді, далі виникає стільки питань: звідки взялася печера? Чи є ще хтось на планеті? Чому всередині скелі час плине інакше? Та головне — чи зможуть герої знову зустрітися й бути разом? Адже за добу з героїнею могло статися будь-що.
Планета небезпечна й ще зовсім не досліджена, тож я б на їхньому місці вже давно пакувала речі та поверталася додому насолоджуватися життям. Але чи зроблять так науковці? Думаю, ні. Вони битимуться над загадкою доти, доки не знайдуть відповідь.
Айріна Денг, ☺️❤️❤️❤️
Мені сподобалася ця пара - Люба й Рома, а особливо їхні романтичні стосунки. Вони роблять текст цікавішим і додають йому яскравих фарб.
А ще, здається, помічник Ші зовсім не каже всього, що знає…
Айріна Денг, Так і є)))
Добрий ранок:))
Перший розділ знайомить нас із нещодавно одруженою парою, яка вирушає в експедицію на Неріад. Люба й Рома сповнені захвату, нетерпіння й жаги дослідити рослинність планети та її унікальні особливості. Та чи не обернеться це їхнім вироком? Адже планета зустрічає їх зовсім не привітно. Які таємниці доведеться розкрити героям? Чи зможуть вони повернутися, чи ж потрапили у ретельно розставлену пастку?
Айріна Денг, Доброго ранку. Дякую за гарний коментар ❣️❣️❣️
Шикарний опис Неріада. Я ніби сама на планеті побувала. З часом там ... ох,йох!
Коли Ромку хватнули галюцинації, я розхилювалась за нього))
Romul Sheridan, ❤️❤️❤️
Вітання з марафону! ✨✨✨
Нарешті я добралась до вашої книги. І хоча ви були першими у списку, я свідомо залишила вашу історію «на десерт», адже відчула — вона буде особливою. Тут інший вайб, інша атмосфера, яка відрізнятиметься від більшості прочитаного.
У передмові я познайомилася з науковою парочкою — Любою та Ромою. Ризиковані, трішки схиблені на науці, вони поєднують експедицію з весільною подорожжю у невідомість. Це вже звучить інтригуюче, адже що можна очікувати від людей, які вирушають у таку авантюру?
А ще є помічник Ші. Чекаю від нього іронічних зауважень і кумедних моментів, які розкриють характери героїв та додадуть історії яскравих фарб.
Айріна Денг, Вітаю Вас у іншому світі!✨ Приємної подорожі на Неріад ☺️
ну от що Ви зі мною зробили?)) Я начиталася романтики від Роми та Люби ) сьогодні сіла читати свою 12 главу щоб її правити. І зрозуміла - мій М романтичний. М )))) жах ))) я зламалася )))
доречі мій ШІ тепер Артік))
Jane Doe, Ого, я чув вже, що не тільки у Вас ШІ тепер Артік. А от про М — він романтичний. Але — спраглий))) Цікаво, що Ви там правили?))
Розділ 3. Події цього розділу, як натяк на позитивне завершення подорожі, як світлий промінчик на тлі темного неба. Події, які сталися з Романом в печері, ніби занурили його в себе й дозволили побачити, що є для нього найціннішим. Планета Неріад сприймається як жива істота, яка зберегла чисту воду. Чиста вода - це символ життя. Печера, інформації про яку не було зафіксовано попередниками, відкрилася Роману. Можливо, тому, що між подружжям є щире кохання, яке теж є символом життя. Й настільки щирі почуття викликають повагу навіть у таємничої планети, поведінка якої змінюється. (Я вже сприймаю Неріад, як справжню живу систему). Сподобалось як ви майстерно, без деталізації, навіть якось поетично, описуєте близькість між парою.
Окремої уваги потребують візуали. Вони неймовірно чарівні, навіть поетичні.
План прочитання в межах марафону я виконала, але з книгою не прощаюсь. Планую повернутись до неї після прочитання творів, які обумовлені марафоном. Тож будуть ще коментарі)))
Ніка Цвітан, Дуже дякую Вам за гарні відгуки. Й чекаю на подальші коментарі ❤️❤️❤️
Розділ 2. Події описані в цьому розділі, на мою думку, - це поєдинок між мозком допитливого дослідника й серцем закоханого чоловіка. Інтрига тільки наростає, коли Роман виявляє неймовірні речі на цій планеті. Події в печері схожі на явища, які описані в аномаліях нашої планети: час, свідомість. Додає інтриги й питання Артіка про "раптом не з Еліми". А ще кава і Geo (Геоїд) - натяк на Землю? В кінці розділу так мастерно описана тривога за Любу, що й сама переймаюсь нею.
Все настільки реалістично описано по грані "реальність - фантастика", що відчуваєш себе дійовою особою сюжету цієї книги.
Зауваження. Зверніть увагу на одруківку, де вперше згадується кИрка (кайло), там вона кІрка. Читаю далі. Цікаво)))
Ніка Цвітан, Так, Артік знає більше. Однак, усі секрети відкриває друга книга циклу — Жива Хроніка Повне Занурення, фрагментом якої є ця книга. За кирку — дякую. І взагалі, як я міг забути про кайло? Жах! Зараз виправлю)))
Розділ 1. Своєрідна весільна подорож молодого подружжя ще більше занурює в інтригу. Вони, ніби на вістрі ножа. З одного боку реальність, як то рагу в кухонному модулі, їхня близькість, а з іншого - щось таємниче, з присмаком небезпеки. Автор майстерно втримує читача в емоційній напрузі.
Розділ написаний відповідною мовою, використовуються характерні терміни. Для того, щоб повноцінно зануритись в сюжет, потрібно вдумливе читання, можливо навіть, пошуки окремих термінів в Гугл. Разом з тим такі словосполучення, як "тиша між світами", "задумані зорі", "темрява відступила на кілька сантиметрів", натякають на романтичну історію. Разом з тим, "з'явився шепіт", "хтось чекає й не радий". "небо, що не знало тиші" - натякають на випробування й викликають тривогу. Все це робить твір досить атмосферним))
Ніка Цвітан, Випробування на міцність кохання))
Передмова. Знову ж таки, читаючи передмову звертаю увагу на те, як детально прописано будову зоряної системи Айлени. Айлена - центральна зоря, помаранчевий карлик класу К й шість планет. Тут знову дотримано, на мою думку, принципу науковості. Помаранчеві карлики є меншими за наше Сонце (жовтий карлик), тому планет менше, але існують вони в кілька разів довше. Клас К це якраз група зірок, в системах яких, за передбаченнями вчених, може існувати життя.
В передмові одразу вказується інтрига, чи може загадка (зав'язка) твору - якась таємниця, що пов'язана з планетою Неріад. Цікавим є те, що вчені використовують ШІ-помічника. Теж інтрига)))
Ніка Цвітан, Так... є трішки натяк на інтригу, й ШІ у цій історії має своє місце))
Вітаю, Романе! В рамках марафону від Діани Козловської випало познайомитися з вашим твором. Перш за все звернула увагу на обкладинку й анотацію. Книга заявлена як любовна фантастика й на обкладинці, думаю, закохана пара на фоні планети. Планета дуже схожа на Сатурн в Сонячній системі. В анотації згадується газовий гігант Люміс, з його гравітаційними бурями. Одразу в уяві виникла аналогія з газовим гігантом Сонячної системи - Юпітером. І величезна червона пляма, яку можуть спостерігати астрономи на Юпітері - це насправді шторм, який триває понад 300 років.
Тобто, роблю висновок, що книга хоч і в жанрі любовної фантастики, та автор спирається на наукові дані.
В школі будову Сонячної системи ми вчимо на уроках "Пізнаємо природу" в 5 класі, тому тема планет мені відома.
Ніка Цвітан, Вітання Вам. Дякую за такий розлогий коментар. Насправді, моя модель зоряної системи — досить умовна. А візуал — ще більше. Але, відомо, що моделі можуть бути дуже різними. І навіть останні спостереження доводять, що деякі закони, такі як Боде-Тіцуса не всюди працюють. Тож — є політ фантазії)))
На фоні Люби й Романа у мене з'явилася тема блогу "Класифікація книг.... від Таї "
Сподіваюся на диво плину часу - аби уповільнився)))) щоб оприлюднити сьогодні))
Romul Sheridan, Йду
))))
Набір брутального романтика?))))
Romul Sheridan, ❤️❣️❤️
І моє "цьом цьом.."))
Тая Бровська, ☺️☺️☺️
2р абзац "Роман хмикнув.... "
Там слово "самотнІсть "
Думаю, зрозумієш ;)
Тая Бровська, ❣️❤️❣️
На чужій планеті, вдвох, та ще і залишилися на ніч... Рагу аж мені запахло)))
Читаємо далі...
Тая Бровська, Вітаю! Приємного читання))
давно я не читала фантастику, з задовленням забрала в бібліотеку!
Джуні Салем, Дуже дякую ❤️❤️❤️
нарешті почала читати книжку, яка два тижні мене кликала з моєї бібліотеки) Мені дуже сподобалося, як майстерно Ви вибудовуєте світ. Деталі настільки реалістичні, що я буквально відчула себе на Неріаді))). Технічна термінологія, що переплітається з лірикою і почуттям...здуріти можна від того, в яку це занурює атмосферу — водночас наукову і поетичну. Я читала і ніби дивилася кіно.
доречі гарне кіно. а не якесь лайно від нетфлікс. Бачила. Чула і навіть відчувала цей ваш світ.
трохи гумору: мені не вистачило еротики в Каліоні)) так її чекала)) втішаю себе - я дуже мало поки прочитала )))) а взагалі які вони у вас чутливі. дух захоплює)
Jane Doe, А Ви де тепер?))маю на увазі в книзі))
А ризикові у тебе Роман і Люба)
Гарні описи неба й океана) Я ніби побачила їх на власні очі!)
Тая Бровська, Ага)))
Дочитала цю чудову історію❤️❤️❤️дякую автору! ❤️із усіх - ця, мабуть, була найкраща❤️☺️бажаю успіхів та безмежного натхнення на нові історії☺️❤️
Анжеліка Вереск, Та вони телефон забирають. Трохи дали. Жах без Букнету. Підсів — конкретно))
Дуже чуйний розділ. Любов і Роман - наче живе втілення кохання❤️❤️❤️але якось ранувато вони полетіли з Неріаду! Вони ж нічого до пуття не вияснили. Ні про спогади, ні про цікаву воду. Продовження планується?
Анжеліка Вереск, щось придумаємо;)) Дякую що читали❤️
Вітаю вас із 200 підписниками❤️❤️❤️хоча вже більше☺️☺️✅️✅️✅️
Анжеліка Вереск, Дякую! Посипалися після рецензії пані Єви Ромік;))
Вітаю, Ромуле. Книзі сердечко, вам - всього по трошки. Рецензія розміщена у мене в блозі.
https://booknet.ua/blogs/post/402973
Єва Ромік, Дуже дякую! Давно чекав. Прекрасна рецензія!❣️❣️❣️
Дуже гарний візуал)) ееех, ці всі спогади, не знаю як і чому планета їх викликала, але вони дуже торкаючі, про кохання, яке ти шукаєш крізь світи, і крізь час❤️
Анжеліка Вереск, ☺️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати