Чотири оберти ключа. Клік. Клік. Клік. Клік. Щовечора цей звук гарантує Єві одне: вона в безпеці, а монстри з минулого залишилися зовні.

Після болісного розриву вона перетворила свою нову квартиру на дванадцятому поверсі на неприступну фортецю. Тут все підпорядковано ідеальному контролю і крижаній логіці. Але одного ранку її захисний механізм дає збій. Єва прокидається у надійно замкненій зсередини квартирі і розуміє, що з її життя випали дев'ять годин. На зап'ястях — свіжі синці. На ідеально чистому столі — бруд. А на принтері — роздрукована мапа з моторошним маршрутом.

Як небезпека могла проникнути за зачинені двері? Чи, можливо, найстрашніший ворог ховається не зовні, а у «сліпій зоні» її власної свідомості?