Річ

Хмарочос над головою здавався безкінечним. Ранкове сонце ховалось десь за ним, тому я стояв у тіні цієї індустріальної величі. Або хвастощів. Мені завжди було цікаво, чому це так престижно, працювати в великій скляній будці поміж таких самих скляних будок у центрі міста.