Пустеля любові

— Елізо.. — видихнув він її ім'я так, ніби воно було забороненим словом. — Ти руйнуєш усі плани та закони.

Авея стиснув її плечі, але не відштовхнув, а навпаки — притягнув трохи ближче.

— Мої старійшини скажуть, що ти — відьма, яка затуманила мій розум, — промовив він з гіркотою, в якій чулася прихована ніжність. — Вони чекають від мене наказу йти до вашого поселення і стерти його з лиця землі. А я стою тут і не можу відвести погляду від твоїх розбитих ніг. Навіщо ти це зробила? Навіщо прийшла сама?

— Бо я знала, що ти не зможеш мене скривдити, — Еліза підняла руку і обережно торкнулася його грудей, там, де під шкірою й жилами шалено билося його серце