Марекові потрібні окрема хата, гаряча їжа й місяць, у якому ніхто не питатиме, коли він знову стане до роботи. Навіть відповідне житло знайшлося. Щоправда, за гребенем.

Щоб дістатися туди із заробітком на спокійне життя, він наймається до Веси: дрібні кріплення, посильна допомога, один рейс. Довезти вантаж, розрахуватися й піти. Марек подбав, щоб останній пункт справді був у договорі.

Та колісну дорогу завалило, а корисна річ у чужому багажі має голос — і власне «ні». Господар футляра воліє чути тільки відповіді про шлях. Марек хотів би взагалі менше слухати чужі вимоги, але цього разу вдати, що не почув, не виходить.

Тепер до окремої хати ведуть не лише стежки між скелями. Треба ще вирішити, на що він погодиться заради зручної дороги. І як пройти далі, якщо не погодиться.