Поверніть мою зірку

Dana N

15.10.2025, 22:29:51

І ось зав’язка – сім’я тітки збанкрутувала і тепер Стар збираються видати заміж. І вона, раніше описана сильною, рішучою та незалежною, сидить на березі і плаче від безнадії. Якось неясно – сучасна Америка, дівчина повнолітня, і як її можна просто “зібрати і віддати” за когось? Вже не кажучи про те, нащо такий шлюб узагалі потрібен “сповненому владності Бену”. Та ось з’явився Марк – рішучий та обережний дизайнер з чохлом від гітари…
Відчувається, що авторка хотіла створити емоційну драматичну історію. Обкладинка і ідея приваблюють, просто твір потребує доопрацювання – як у деталях тексту, так і в загальній логіці. Зрештою, це приходить з досвідом.

Dana N

15.10.2025, 22:29:33

“Аромат бензину змішувався з ароматом цигарок, які люди в поспіху курили, кваплячись на роботу чи по своїм справам.” Гарна спроба створити живу вуличну сцену, але знову дрібні зауваження – “по своїх справах”, а ще аромат – це приємний запах, тоді що запах бензину, що дим від цигарок таким важко назвати.
Представлення Марка: “вийшов з лікарняного входу.” Можливо, просто “вийшов з дверей лікарні”? Бо “лікарняний” – це трохи інше. Трохи забагато фактів одразу – діагноз його близнюка, наприклад, можна б уточнити пізніше, якщо це матиме вагу для сюжету. І категоричний висновок звучить надто прямолінійно: “Ця надмірна увага з дитинства сформувала в ньому рішучість та певну залежність від очікувань матері, а водночас навчила обережності і прагматизму в стосунках з людьми.” З таким самим успіхом це могло б сформувати в ньому протилежні риси – нерішучість і надмірну довіру у стосунках з людьми – типу всі мають любити його, як матуся.

Dana N

15.10.2025, 22:28:20

Далі: “Стар Ванс жила в приморському будинку з видом на море”. Брат не був зацікавлений долею на той час сімнадцятирічної Стар… з того моменту вихованням дівчинки займалася сім'я тітки” – можливо, слово “виховання” замінити на “піклування”, бо ж що там вже було виховувати– дівчина фактично доросла. Незрозуміле речення – “Чоловік тітки Ліам і двоє 10-річних близнюків Ката і Тата не даже шанували всіх.”
І знову – “Попри всі втрати, Стар виросла сильною та незалежною.” – якщо їй тепер двадцять два, “виросла” вона за п’ять років. Може краще щось на кшталт”стала сильнішою”, “одразу подорослішала”. “Вона точно знала, що життя має кінець, і ця паралель лякала її.” Паралель? Не зовсім зрозуміло, що мається на увазі.
“Вона не мала близьких друзів у місті, адже більшість людей знали її лише як молодшу з Вансів, усі дивилися з розпачем і очима як у маленького песика, що чекає визнання.” Досить дивна асоціація – чому люди, які мало її знали, мали жадати від неї “визнання”?

Dana N

15.10.2025, 22:27:42

Прочитала вступ – видно, що історія має потенціал. Відчувається атмосфера приморського містечка, є настрій і задум, який може зацікавити. Але текст наразі справляє враження певної неуважності, що заважає сприйняттю.
Наприклад, спочатку: “Вестмор було маленьке містечко” і слідом вже у теперішньому часі – “місто дихає… вітер майже завжди приносить солонуватий аромат хвиль”. Можна було б, до речі, обійтися без цього “майже” – приносить та й приносить:) Але загалом опис сподобався.

Кейт Лорен

12.10.2025, 16:19:48

Яка глибока і зворушлива історія ❤️
Вже з анотації відчувається атмосфера болю, ніжності й надії. Дуже цікава ідея — кохання на межі життя, часу і страху.

Анна Лір

03.10.2025, 10:37:17

Вітаю з новинкою! Успіху книзі!♥️♥️

Стейсі Мур

02.10.2025, 22:43:06

Вітаю з новинкою!

Крісті Ко

02.10.2025, 20:00:17

Вітаю з новинкою! Творчих успіхів, Вам!

Ромул Шерідан

02.10.2025, 18:55:13

Вітаю з новинкою ✨☀️❤️