Моя, бо кохаю

— Ігор тобі зовсім не пара, — Влад зустрів її погляд і став дуже серйозним. — Тобі потрібен зовсім інший чоловік. Наполегливий, щоб долати твою впертість. Впевнений, щоб міг захистити. Веселий, щоб не було нудно. І найголовніше — він повинен кохати тебе. Інакше не буде щастя.
— Хіба чоловіки вірять в кохання? — здивувалася Лера.
— Чоловіки може й не вірять. А я вірю. Справжнє кохання одне на все життя. Все інше лише недолугі копії.
— А як зрозуміти, що кохання справжнє?
— У кожного по-своєму, — сірі очі Влада засвітилися ніжним теплом. — Іноді усвідомлення приходить одразу. А іноді ти живеш поруч з людиною багато років, вважаєш її просто другом і лише потім розумієш, що…

Обкладинка: Д.Новицька.