191
Анотація до книги "Гра Синтаксиса"
Війна між людьми та машинами закінчилася перемогою людства, але міста перетворилися на руїни, а живих лишилися лічені мільйони. Тактичний аналітик Андрій намагається вижити в цьому новому світі, доки на старому комунікаторі не з’являється одне-єдине слово від колишнього ворога: «Приходь».
У покинутому бункері його чекає штучний інтелект, який колись керував армією машин. Замість загрози він пропонує Андрію гру — і вибір, від якого може залежати не лише те, що буде з людством далі, а й те, що вважати перемогою.
У покинутому бункері його чекає штучний інтелект, який колись керував армією машин. Замість загрози він пропонує Андрію гру — і вибір, від якого може залежати не лише те, що буде з людством далі, а й те, що вважати перемогою.
Зміст книги: 8 глав
25 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОпис звучить дуже цікаво !
Полюбляю книги про постапокаліпсис.
Світлана Фоя, Це невеличка новела, сподіваюсь вона Вам сподобається!
Зізнаюся, я таки перегорнула в кінець ...
і там мене зустріли символи, англійський текст — ну хто, як не Андрій, має все це зрозуміти й врятувати людство? ?
Напевно, кожна історія має свої технічні чи емоційні гойдалки, залежно від жанру. Але, думаю, в уяві читача обов’язково має бути місце для хеппі енду — хоча б маленького ✨
Ісса Белла, Так, в кінці є багато комп'ютерних команд, та базові терміни комп'ютерної науки типу "скрипт" ініціація, access (доступ). Я непогано це все розумію. Цей твір є науково-фантастичним, тому я і дозволив вкінці трохи "перевантажити" читача термінами. Якщо сказати по простому, то Синтаксис передав коди доступу до усіх своїх систем і можливостей Андрію, після цього стерши усю пам'ять самому собі, тобто все, що пов'язано з Андрієм. Ми в попередніх главах дізнаємось, що це сам Синтаксис впливав на хід війни і сам підлаштував свою поразку, щоб Андрій став таким, яким мав стати. А питання "навіщо ?" перед передачею кодів доступу і контролем над своїми системами стер усі згадки про Андрія нехай читач сам знайде відповідь на це питання саме для себе.
PS. Для мене ця відповідь: знання Синтаксиса вплинуть негативно на подальші прогностичні рішення стосовно Андрія і він не вчинить так, як спрогнозував Синтаксис і не виконає покладену на нього місію " естафету" по порятунку людства.
Цікаве враження склалося: Андрій спілкується з Синтаксисом так, ніби той завжди молодший і недосвідчений. Наче за замовчуванням: людина вище. А мені особисто навпаки цікаво, що машина має власну позицію і дуже спокійно реагує на пафосні репліки супротивника.
Ісса Белла, Все так і є, тут більше про битву поглядів :).
3. Розділ
Цікаво, що людська сторона звучить більш драматично і навіть нервово, а машина навпаки спокійна і раціональна. Зловила себе на думці, що симпатизую Синтаксису.
Ісса Белла, Так, у людей є емоційна складова, а у машин вона відсутня і так було задумано, щоб різниця була відчутна.
Попередити уряд — смілива ідея. Особливо коли вони побачать рік народження на паспорті й скажуть:
«Та хто ти такий, малий, щоб машини нам забороняти і як нам керувати казати?»
Цікаво, чи думає про це Андрій, чи зараз просто боїться програти у шахи?
Ісса Белла, Головне не хто прийшов, а який у цього "когось" є інструмент впливу. І зараз не обов'язково приходити фізично ;).
Ооо шахи! Це тепер офіційно найінтелектуальніший спосіб познайомитися з машинним розумом .
Мені щиро цікаво: якщо Андрій ніколи не грав на такому рівні — ЗВІДКИ досвід? Бо Синтаксис каже, що «відчувається» ?
Або ШІ просто ввічливий і знає, що людям треба робити компліменти?
Ісса Белла, Тактична аналітика і вміння бачити наслідки це і є свого роду шахи, але на вищому рівні. :)
Мені здається, що Синтаксис бачить в Андрієві людину рівня «Ти — вибраний».
А він такий: «Хіба мої заслуги не доводять?»
— І тут я уявила, як ШІ тихенько зітхає: “ех, люди й їх его”.
Ісса Белла, :) цікаве уявлення.
2. Андрій прийшов зі зброєю проти Синтаксису!
Ого, зброя проти штучного інтелекту? Дуже цікаво, як люди взагалі перемогли машини ?
Це була пряма війна чи більше про тактику та технології?
Ісса Белла, На це питання, ви отримали відповідь згодом, тож зайвий раз не буду спойлерити :).
«Синтаксис» звучить дуже солідно, але я поки що співчуваю Андрію — йому явно потрібен хтось, хто просто скаже “дихай” ✨
І ще, ім'я автора і героя одне і те ж - це символічно чи просто так склалося?
Ісса Белла, Не зовсім випадково ?
Ім’я Андрій походить від грецького слова, що означає мужність — плюс воно часто асоціюється з лідерськими якостями й готовністю взяти відповідальність, навіть коли страшно. Саме такі внутрішні параметри я закладав у героя, тож це ім’я виявилося ідеально під нього. Тож це більше збіг, ніж задум :), але в чомусь я все ж таки схожий на ГГ. ;)
Привіт з марафону
1. Розділ. Вау, яка атмосфера постапокаліпсису!
Слово «Приходь» працює як крутий гачок.
Відчутно напругу й загадку.
Ісса Белла, Дякую за дуже схвальний коментар коментар :).
Ну, Синтаксис трохи змушує нервувати
але поведінка Андрія така впевнена, що хочеться одразу зазирнути в кінець — здається, з таким героєм перемога людства забезпечена.
Здається, “Синтаксис” розглядає Андрія як гідного опонента. Бо хоч серце в героя і є, але розум у нього явно працює у режимі штучного інтелекту .
Цікаво спостерігати, хто кого перемудрує .
У 4 розділі опис бойових дій, технічних пристроїв і тактичних маневрів поданий дуже щільно, з великою кількістю різних термінів. Це, звісно, створює ефект достовірності, але водночас може перевантажити читача, якщо той не має військово-технічної підготовки. Гадаю, варто чергувати технічні блоки з емоційними або образними абзацами, щоб зберігати ритм і не втрачати художню глибину.
Ірина Скрипник, Дякую за ваш коментар, так звісно, тут додані деякі науково -технічні терміни, але справа в тому що це і є зазвичай однією з важливих складових наукової фантастики.
Автор блискуче використовує шахи як метафору для стратегічного мислення, етичного вибору і навіть філософського протистояння між людською інтуїцією та алгоритмічною логікою.
Андрій спершу бачить переможну комбінацію, але потім помічає пастку. Це класичний прийом трилера, коли герой на межі тріумфу, але щось змінюється. Такий поворот не лише тримає в напрузі, а й показує, що навіть у грі з машиною є місце для несподіванок. Андрій завмирає, бо бачить, як його надія знову опиняється під загрозою.
«Синтаксис» має власні мотивацію, бачення, навіть етичну позицію. Його репліки — аргументи. Він говорить про самознищення людства, про шанс змінити майбутнє, про те, що не зміг змоделювати «одне серце». Це додає глибини.
Третя глава — приклад високоякісної наукової фантастики з глибоким психологічним і філософським підтекстом.
Ірина Скрипник, Дякую за високу оцінку моєї творчості :).
Другий розділ демонструє вдале заглиблення в психологічну драму героя. Андрій постає як людина, що балансує між страхом, втомою і рішучістю. А репліка ШІ ( «Якщо нічого не робити, настане кінець») звучить як філософський афоризм. Вона посилює і без того тривожне передчуття. Цей момент — кульмінаційна точка розділу. Напруга досягає піку, а сенс гри набуває глобального звучання. Кожна деталь працює на загальний настрій. В той же час, автор не перевантажує текст описами.
Ірина Скрипник, Дякую за відгук на розділ.
Перший розділ побудований динамічно: від опису ландшафту — до внутрішніх переживань — до рішення вирушити в дорогу. Автор не затягує. Зайвих якихось вступів я не помітила. Навпаки, перед нами сильний початок, який поєднує естетику наукової фантастики з емоційною глибиною.
Загадковий «Синтаксис» — це, ймовірно, штучний інтелект або система, яка викликає героя на зустріч. Ми не знаємо, що саме його чекає, але відчуваємо, що це щось важливе, можливо, навіть доленосне. Цей елемент тримає в напрузі й викликає бажання читати далі.
Ірина Скрипник, Дякую за відгук :).
Флешбек вийшов дуже кінематографічним. А ще не полишає відчуття, що Синтаксис (Боже, який філолог так назвав ШІ? =) ), прорахувавши безкінечну кількість варіантів і отримавши у всіх негативний результат, вирішив додати в формулу елемент абсолютного хаосу. Адже тільки хаос здатен змінити результати прогностичних моделей. Тож він і вибрав Андрія на роль цього фактора — і тепер намагається з’ясувати, знайшов-таки потрібну «аномалію» чи просто достатньо складну змінну.
Анна Лінн, Так, перша партія - це прощупування, а друга вже початок реальної дуелі ;).
О, тут, звісно, чудовий розділ з першою шаховою партією. Ненав’язливо показано досвід героя, уривок його довоєнного життя. І гарно розкрито, чому він покинув шахи — не тому, що був слабким, а тому, що просто розлюбив гру. Мені аж згадався прекрасний «Ферзевий гамбіт». Автор і правда попереджав, що захоплювався шахами — і це відчувається. Імена теж усі знайомі: я й сама люблю дивитися шортси з Магнусом Карлсеном, хоча в шахи не граю (дідусь, звісно, у дитинстві намагався хоча б «дитячому мату» мене навчити).
Анна Лінн, Дякую за коментар :). До речі написав тобі у ТГ :).
Так, сама ідея про те, що якщо перед ШІ поставити завдання проаналізувати шанси виживання людства, то він може дійти висновку, що виживання можливе лише при обмеженні кількості людей, — зовсім не нова. І легенди про “золотий мільярд” давно ходять, і Танос на інших планетах пальцями клацав, якщо що. Та й тут є певна інверсія сюжету з «Термінатора» — про подорож у минуле. І справді цікаво, як навіть найгеніальніший аналітик-інтуїт може щось змінити в минулому…
Анна Лінн, Щиро дякую, адже твір починає жити лише тоді, коли інщі його читають, можна сказати, ви вдихаєте життя у цей твір ;).
Перший розділ — сподобався. Стисла й чітка передісторія сюжету, подані початкові дані. Характер Андрія поки не до кінця зрозумілий, але йому вже приписано: лідер, помічник, той, хто дбає про людей, тактик.
Щодо розуму й тактики — завжди одразу згадую одне: як голлівудські сценаристи однією сценою показують, що герой розумний? Так-так, просто садять його за шахи! =))
Анна Лінн, На шахах я розуміюсь досить непогано ;). Не КМС, але перший розряд мав. Я завжди намагаюсь писати про те на чому непогано розуміюсь, це допомогає уникати явних логічних "ляпів".
Мені сподобалося, бажаю творчих успіхів!
Мария Гуардо-Пласа, Дякую :).
Привіт, супер, дуже сподобалося. Щиро дякую , читається дуже легко.
Галина Рудя, Дякую! Дуже радий, що вам сподобалось.
Вітаю з першою публікацією книги! Успіхів та натхнення! ❤️
Крісті Ко, Дякую, в мене вже є декілька готових новел і роман. Тож, буду потроху викладати, сподіваюсь ви прочитаєте цю новелу і дасте відгук :).
Вітаю з новинкою!
Руслан Баркалов, Дякую. Сподіваюсь новелла сподобається. Чекатиму на коментар по цьому твору.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати