Чого очікувати від повноліття, або верхи на мітлі

― Збирайся! ― шепоче на вухо, обдаючи гарячим подихом.
Різко повертаюсь. Наші губи майже зустрічаються, завмерши в міліметрі одне від одного. Я червонію, Гнат шумно дихає.
― Ні!
― Інго, будь ласка, ― цідить крізь зуби. ― Зараз не час! Годі вдавати вперту ослицю.
― Це я ослиця? ― задихаюсь від обурення.
Від нашої суперечки сусідка по кімнаті починає неспокійно вовтузитись на ліжку. Гнат, шумно зітхнувши, швидко затуляє мені рота долонею і тісно притискає до себе.
― Інго, помовч хоч секунду і послухай! Зараз ти швидко збираєш потрібні речі, одягаєшся, і ми спокійно їдемо до мене, де зможу захистити. Або другий варіант ― я тебе зв'язую, перекидаю через плече і все одно забираю звідси. Тільки в цьому випадку у тебе нічого не буде, крім цієї нічної сорочки, що на тобі.