Щастя не живе у Хасті.
Так вирішила Адальберта тож врешті припинила його бажати.Проживаючи непримітне і тихе життя вона забула як щось відчувати.
Та ніщо не вічне.На святкуванні дня народження дівчини,любий братик вразив всіх присутніх своїм подарунком.
-Це ельгарієць,трофей з війни,і твій раб.Добре його виховай,бо він геть дикий.

Бажаючи врятувати юнака боязка й нерішуча вона мусила змінитись для досягнення цілі. Навіть не помітивши як серце її розгорілося і в ньому розквітло кохання.

Але будь яка історія має свій початок. Тож,одного разу на одній з найвіддаленіших вулиць столиці...