112 733
“Скляне кохання”
Анотація до книги "Забути тебе"
Десять років! Десять довгих пекельних років без тебе, Макаре!
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я бачу тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
ЧАСТИНА ПЕРША: "Пам'ятай мене таким"!!!
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я бачу тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
ЧАСТИНА ПЕРША: "Пам'ятай мене таким"!!!
Зміст книги: 54 глави
486 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе не розділ, а просто пожежа)))все таки "популярно пояснив" своїми старими методами))знав куди йде і чим все закінчиться) в них безвихідна залежність один від одного)
Мене тільки бентежить звук дзвіночка) все таки він був і прийшов Орест і все почув?)
якщо так то це буде останньою краплею для Дарини(
Ааа) то просто ремінь) а я вже за них розхвилювалася) на такій солодкій ноті не хотілося б, щоб хтось їх почув))
Які бентежні погляди, як винести цю каторгу коханням? Воно катує обох,а виходу поки що ніхто не бачить чи вірніше не хочуть робити. Солодке катування. .. То він прийшов, не витерпів довшої розлуки.
Дякую!♥️
Наталья Русанова, очевидно, так само скучає і тягнеться до неї)))
Просто бачити...... Думаю, таке бажання домінує не тільки у Дарини, але і у Макара))
Людмила Андрощук, очевидно, так і є)))
Божечки, та він тоді прийшов, бо скучив і хотів побачити її! І зараз прийшов тому, що хоче доторкнутися, знову відчути її запах, її нестримну віддачу на близькість! Не знаю до чого приведе обох ця залежність одне від одного! Але вони вже нічого не можуть вдіяти! І Дарині не треба давати марних надій Оресту, він гарна людина, але не її, та й він кохає іншу жінку! А Женя, мабуть, відчуває зміни у поведінці Власа і дуже боїться його втратити!) Дякую, Хелено, за сьогоднішню продочку та чекаю на продовження з нетерпінням, бо Макар прийшов отримати свою дозу!)))
Анна Багирова, мабуть, теж скучив за нею і захотів побачити, тому прийшов)))
Макар так як і Дарина немає спокою,не може нічого зробити з собою,хоче бачити її,поглядом голубити.Навіть Яринку підключає до цього.Обоє на одній хвилі і немає ради цьому.Дарина ще тішить себе марними ілюзіями що до Ореста ,але зовсім скоро зрозуміє ( після " розмови" в книгарні ) ,що все марно .В мене таке відчуття ,що стосунки Власа і Жені вже змінилися і він її не торкається ,тому вона так себе поводить ніби не догодила йому в чомусь.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, вона просту пристрасть, закоханість сплупала з коханням і не може адекватно оцінити ні ситуацію, ні свої до нього почуття.
нНе змогли вони обоє подолати це поле тяжіння нікуди воно не зникло за роки.І ні Женя ні Орест не зможуть його змінити це поле тяжіння любові.
Дякую за проду.
Lydmila, звісно, якщо роки не послабили тяжіння, то куди вже тепер)))
Коментар видалено
Обоє страждають ,їх тягне одне до одного.... Гадаю Арсен дізнається ,що батько дітей Дарини загинув і можливо тоді зважиться на зміни...Дякую за проду !
Ірина Міщенко, дізнається, звісно, і в доволі драматичних обставинах.
Вона намагається себе переконати, що зможе бути з Орестом... що дасть той шанс собі. Але, думаю коли діло дійде до справи, то щось піде не так. Одне діло поцілунки та обійми, а інше... Якби він не з'явився, то можливо б щось і вийшло, але тепер... Коли вся вона в очікуванні того, щоб навіть вдихнути повітря поряд з ним, просто перехопити погляд, почути тембр його голосу. Ой, не вірю я в ці її потуги, не вірю. А Женя ніби щось відчуває, якусь напругу у повітрі.
''Чи відчували ви, як тягнеться душа?
До рідної для вас, й коханої людини,
Як розум їй забороняє,
А, вона каже: "Я полину"
Не каже, а кричить,
І розуму не слуха,
Та сильно так болить,
То ,аж стискає в грудях...
Як може таке буть?
Чим можна пояснити?
Чи, то душа одна на двох?
Чи просто сильно можна так любити...''
*ZarinaZorina*
Дякую за проду!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, погоджуся з тобою, що раніше - до нього, з Орестом цілком імовірно щось би і вигоріло, а тепер доволі сумнівна це затія. Що ж, час покаже як все обернеться;)
Я так розумію, що тут ми "побачимо" різницю між падінням книг з Орестом і Власом! І "ніколи" тут не буде працювати
Ірина Міщенко, все може бути))) Завтра дізнаємось;)
Влас немає спокою, тому навідується. Це його манить, це сильніше нього. А зрештою, Дарина його дружина перед Богом. Як дальше жити?
Оля Пасічник, саме так, нічого не може зробити з собою, хоче бачити її)))
Ніколи не кажи ніколи ,бо життя зіграє злий жарт ,перевірено і не раз.Заплуталася Дарина,страждає ,добре що має з ким поділитися тим болем.Та гнітюча безвихідь з'їдає з середини обох і поки просвіту не видно.За які провини доля так знущається з них.Дякую ,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, заплуталась це точно, але й зрозуміла її ситуація)))
Хах, а Ксенька бува не "потомствіна наслєдніца" Ванги?)))))
"Ще хоч трохи надихатися ним".......... скільки одночасно надії і болю в цих словах.....
Тетяна Худя, ну а для чого вона сказала: "Дай хоч надихаюсь ним"?
Значить так - планує в майбутньому так і зробити. Просто надто важко перекривати собі кисень, якщо дуже довгий період "не дихала".
Ох... Не дочекаєшся!) Вже пішов зворотний відлік...
''Болять в душі ті почуття,
Які до тебе відчуваю
Вже треба щось тут помінять,
Та розібратися в цій справі,
Або любить, або забуть
Тривать не може це все вічно,
Кохання щастям має буть,
А не тягар, що в душі тисне.
Болить душа, болять думки,
В ночі ті сни, де я з тобою,
І голос твій із далини :
"Не покидай, побудь зі мною"
Так дуже тяжко це терпіть,
Справлятися не має сили,
Або вже разом, і любить
Не буть собаками на сіні.''
*Zarina Zorina*
Дякую!)❤️❤️❤️☕
Тетяна Худя, (◠‿◕)❤️☕
Добре що є хтось ,з ким можна поділитися самим потаємним ,хто не осудить ,а підтримає ,хто зрозуміє ,бо знає тебе багато років,і знає чим і ким ти живе
Lydmila, вона цього заслужила)))
Так і є...ніколи не кажи ніколи, Дарино, бо це слово паразит, омана! Особливо якщо кохаєш, або залежний від чогось/когось...) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонечко, за продочку.)))
Анна Багирова, дуже підступне слово, яке наче програмує на майбутнє)))
Я так розумію зворотній відлік увімкнули і все таки "зірвуться". Драматизм набирає обертів. Влас напевне більш переконливо " попросить" звільнитися з роботи?
Ірина Міщенко, очевидно, щось схоже на те і чекає на них;)
І так зле і так не добре.Втікати одне від одного не варіант,від себе не втечеш.Час і відстань не підвладні їхнім почуттям.Кохали ,кохають і будуть кохати.Ці десять років розлуки ,то було не життя ,а існування і мука для обох Зараз вони починають відчувати на смак життя ,а коли скуштують ,то потрібно буде роставляти все по своїх місцях.А для цього потрібно дійти до точки кипіння для обох і має розкритися вся правда про дітей,щоб всі були в рівних умовах.Доки цього не трапиться ,то так і буде крутитися по колу ,хіба щось трапиться несподіване.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження .
Оксана Кіс, мабуть, так, треба якийсь поштовх, зміни для радикальніших дій.
От зовсім я)) не відчуваю провини Дарини перед Женею, бо, враховуючи, ЩО одній довелося пережити, ну і додамо те, ЯКИМ способом друга" охомутала" Макара, то підтримка однозначно на стороні Дарини.......та й взагалі, Дарина в житті Макара "сталася" раніше, у них більше спільних дітей..........короче, я ЗА Дарину))), а Женя ніби не погана, але от не лежить в мене до неї душа)))
Людмила Андрощук, Дарина ,теж дружина ,бо вінчана.Наскільки мені відомо ,що церковний шлюб теж має вагому силу.Тим більше ,що Макар лише користується іншим ім'ям ,а душею і тілом,почуттями він колишній .Тому поділяю вашу думку.
Провина душить обох...але оте нестримне, зголодніле бажання одне одного сильніше за той слабкий спротив думок, що так не має бути, бо це неправильно. Ох, доленько, навіщо ж ти так жорстоко вчинила з ними, розвела цих двох на довгі роки??! Надіялася, що забудуть одне одного??! Не забули і не забудуть!!!) Дякую тобі, квіточко, за продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, потріпало їх знатно. І зараз теж в гнітючій безвиході(((
Доброго ранку,гарного ,по можливості спокійного дня.
Це тяжіння між ними не спинить ні сумління ,ні обов'язки,ні обставини.Як себе не картай ,не копайся в своїх почуттях і відчуттях,але це все марно .Один вихід ,або Дарина звільнятися,і знову десь ховатися ,або прийняти все як є,бо вони вже не зможуть жити так як було.Це як лавина ,яку вже не спинити,які загородження не робили
Тетяна Худя, значить прийде час і обере. Не так все швидко і він мусить дійти до цього чи обставини складуться, чи станеться щось, чи сам дійде до межі. Словом, вибір з його сторони буде.
Яке ж випробовування на них знову звалилося!. Почуття не підконтрольне здоровому глузду, воно всепоглинаюче та всеоб'ємне, воно, як вибух наднової зірки і його важко втримати поруч з об'єктом кохання. Та розстатися прийдеться,бо в кожного є свої обов'язки і це дасть час на роздуми, що зі всім цим робити. Чи готові вони все в житті поміняти?
Дякую та чекаю на далі!♥️
Тетяна Худя, , я теж тільки за те,щоб вони були разом,але не ми вирішуємо за них...
Ні, ну це вже просто ханжество якесь! Так, були в минулому обставини і помилкові висновки, які призвели до помилкових вчинків. Але зараз, коли майже все з'ясувалось (ще тільки про те, що діти ЙОГО, Влас поки що не знає), зараз, коли Бойко вже не є загрозою, бо його вже й серед живих немає, а Влас має інше ім'я, інший, вже чистий і не пов'язаний ні з Бойком, ні з брудними грошима бізнес, зараз, коли вони зустрілись і зрозуміли, що їх кохання нікуди не поділось, чи не час все поставити на свої місця??? Ерзац ніколи не зрівняється з оригіналом. І сім'ї, створені не на коханні (Дарини з Олексієм, Власа з Женею), не мають шансу бути щасливими в повній мірі. Навіщо закривати очі на своє кохання і продовжувати страждати? Навіщо видумувати якісь обов'язки перед іншими, ігноруючи обов'язки перед своїм коханням???
Тетяна Худя, так отож. Багато змін потягне зізнання і багато страждань. Не легко бути вершителем доль.
Орест, я вже казала, пластир, який при найменшій ситості відпаде. Брехати та переконувати себе? Вже було... нічого мутного з цього не вийшло. Навіть те, що він не викликає відрази не врятує, тому що поряд він... він взагалі є! Звільнитись, втекти? Від себе не втечеш...
''Ти до мене не прийдеш.. я знаю,
Як і осінь до весни не може,
Як і центр не торкається краю,
Як повітря не вмостиш у ложе.
Ті бажання, що шкіру палили,
Ті слова, що лилися медами,
Розіп'яли... позбавили сили,
Десь між ребер вп'ялись вістюками.
Запозичені ми... гірко... знаю,
Бути порізно - шанс мати долю,
Ти мій центр! Ти далеко від краю!
Я без тебе... у вічній неволі.''
*Ваша... Ті*
Дякую!)❤️❤️❤️☕
Хелена Власенко, Сподіваюсь, що я вірно відчуваю душу)
В них неймовірний звʼязок, залежні один від одного. Сумніваюся, що в них вийде триматися один від одного. Це добре на словах, але коли між ними мінімальна відстань, настанови всі рухнуть.
Рішення буде складним. Але я так розумію, що хоч як себе не переконувати, що з Орестом в Дарини є перспектива, а Влас зможе повернутися до Жені. Вони вже не зможуть бути з кимось іншим, коли знову "спробували", як це бути з своєю половинкою))
Ірина Міщенко, що ж, хай пробують. Побачимо, що з того вийде)))
Коментар видалено
Сьогодні знову "смачно"))) Нехай сповна насолоджуються десертом, а про зайві кілограми подумають завтра)))
Людмила Андрощук, надто довго вони були на дієті)))
Таке кохання буває раз в житті .Не дивно,що Дарина побачивши фото і особливо повідомлення ,про найщасливіший рік ,який залишиться таким назавжди прийшла в заціпеніння.Вона зрозуміла ,що Макар носив її в серці всі ці роки,як і вона його .Вже ніколи не буде так як було.Вогонь кохання і пристрасті не можливо буде загасити ,воно не було ,не є і ніколи не буде підвладне часу і відстані.Від нього Макару і Дарині вже не сховатися ,бо вони половинки одного цілого.Дякую,Хелена.Розділ неймовірний ,душа радіє за них.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, ще рано радіти, дуже рано(((
Неймовірний розділ...Макар всі десять років зберігав її фото з далекої поїздки в гори і, впевнена, час від часу переглядав його та згадував ті моменти їхнього щастя! Я розчулена до сліз. А оте смс про найкращий рік...це ж вибух емоцій.) Ні, вже нічого не буде, як було до поїздки у Вінницю! Тоді ще трималися, та тепер... тепер іскорка розпалила нестримний вогонь, полум'я, яке неможливо загасити, це кінець спокою і далі тяга між ними лише посилюватиметься! Страждатимуть обоє!!! Я тричі перечитала проду! Перші два рази хаотично з нетерпінням, третій - вже без поспіху, кайфуючи ...) Чекатиму з нетерпінням щож буде відбуватися далі! Дякую, сонце.)))
Анна Багирова, а далі роз'їдуться по домах і стримуватися буде легше. Тож якось так... Рада дуже-дуже, що тобі сподобалось;) Дякую!
Я ніколи не могла зрозуміти у чому полягають вищі прояви цього стану... ''споріднені душі''. Дивлячись на цих двох зараз бачу, що існуючи окремо від своєї половинки, вони постійно відчувають тривогу. І тут вже не мають значення обставини... не має значення, наскільки близьке та дороге твоє оточення. Бути половинкою одного цілого, це мука. І ще більша мука, це коли інша половинка далеко від тебе. Такі вибухи тільки початок... вони будуть рости з геометричною прогресією. І одного разу призведе до... падіння у прірву або воскресіння. Дякую!)
Віра Вікторівна, а може ні, може злякаються своєї нестриманості і неконтрольованості і протверезіють;) Тут вони поряд і тяжінню вкрай важко протистояти, але ж знов роз'їдуться по домівках. Там легше давати собі раду.
Тебе їхня історія, бачу, аж до філософських роздумів привела))))) Цікаво, цікаво, не думала я;)
Всі роки беріг її фото і повідомлення) тепер зрозуміло чому Дарина майже втратила свідомість)
Тепер я розумію, що додому доїхати швидко точно не вийде) вони настільки "зголодніли" один за одним, що маленький дотик вибухає, як вулкан)а що ж робити Дарині з мітками, які залишає Влас на шиї? Небезпечний момент)
Ірина Міщенко, якось приховає за одягом)))
Їхні почуття роки і обставини не вбили. Вони стали,як витримане вино солодкі і хмільні. І те,що сталося між ними тому доказ і приховати це буде дуже важко. От Ксеня зразу ж відчула. Подальша доля залежить від Макара та його рішення, а Дарина прийме яким би воно не було
Дякую! Чекаю на далі!♥️
Наталья Русанова, не все так скоро((( До рішень ще далекувато.
Ой, та не слухайте ви ту Ксеню! "Робіть помилки" і "переступайте межу" частіше)))
Тетяна Худя, знає, але Дарина просила не розповідати, тож подруга не втручається.
Ніщо не минуло і не думає минати ,що для Макара ,що для Дарини.Макар яким був ,таким і залишився ,варто Дарині про щось натякнути ,як він одразу виконує.Ще більше ті поранені душі тягнуться одна до одної.Душа болить ,що Дарина тоді промовчала про ту флешку ,а могли бути дуже щасливими всі ці десять років.Здається ,що Дарина знайшла фотографії ,які він беріг ,як спогади про неї,про той період де він жив і був щасливий.Якщо це так ,то розпалить ще більшу пристрасть між ними і не буде нічого під контролем ,так як вони запевняли Ксеню,а ще більше вийде з під контролю.Нехай виходить ,вони заслуговують на щастя.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, заслуговують, звісно. Так довго і жорстоко тріпає їх життя;)
Щож такого побачила Дарина у телефоні Власа, що так її шокувало??? Щось, що пов'язувало їх колишніх??!) З великим нетерпінням чекаю на продовження. Дякую тобі, сонечко, за сьогоднішню продочку.)))
Анна Багирова, щось дуже щемке там побачила)))
Я мабуть щось путаю... можливо потрібно перечитати, бо це може бути з іншої історії... Він же ж робив фото її сплячої?
Віра Вікторівна, жартуєш? За що? Не видумуй, давай;)))
ну ок прийняв рішення зникнення і інценировки.... чому мама не сказала про дітей. так вийшла заміж за іншого, намагалась вижити і жити далі. але приховати факт наявності дітей?!
з Женею донька, це дитина, а діти Дарини?!
багато протиріч викликає ця ситуація...
Коментар видалено
Тепер я не знаю кого мені більше жаль( Макару прийшлося ой, як важко(
Дякую, що поділилися його думками. Те, що вони залежні один від одного це точно непідвладне часу.
Все таки фонтани були. Який вже він класний) все робить можливе для неї)
І як тепер далі бути з таким закінченням!?) що ж там побачила Дарина?)
Можливо їхні спільні фото? Чи Влас встиг зафіксувати радість Дарини від перегляду на шоу)
Дякую! Чекаю на продовження!
Ореста так само тягне до Жені... Закони збереження та тяжіння діють не тільки на Макара та Дарину. В них там замкнута система)) Ох, уж ці фізика та хімія! Суцільні проблеми з ними) Дякую! З нетерпінням чекаю продовження))
Yuliia, у світі все взаємопов'язано і має не один слід;)
Помилка ,яка нічого не означає і не повториться.Цікаво,Дарина справді вірить ,що не повториться чи просто переконує себе?Побачимо ,чим закінчиться поїздка додому і чи зможуть встояти один перед одного.Сумніваюся.Тут таке тяжіння ,що немає сенсу йому опиратися ,це сильніше за них.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Хелена Власенко, Я розумію,що так швидко вони додому не попадуть.
Хах... Дійсно, у всьому, що сталося винен Ньютон...якби не його закон, ніякого тяжіння й не сталося б! Смішна...відбулося те, що мало відбутися, не тепер, то завтра, але обов'язково би відбулося, адже недарма доля так тісно їх звела. Спочатку доля підкинула Ореста у купе, потім знайомство з Женею та купівля у неї квартири, влаштування на роботу до книжного магазину Жені! Ну і вишенькою на тортику, зустріч з коханням всього її життя! Тож, хіба це не доля?! Я вже разів п'ять перечитала пригоду у ліфті!) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую за продочку, люба.)))
Анна Багирова, ого, не знала, що тобі так зайшла "пригода" в ліфті))). Що ж, це мене радує. Дякую;)
Думаю, варто Дарині захотіти побачити фонтани, і вона їх побачить)))
Дуже хочеться "скуштувати" думок Макара)))
Хелена Власенко, Дуже люблю "смакувати" розділами від сильної статі)))
Вірно, в усьому винен третій закон Ньютона!!!))) І дію його на тіла не змінити, як не відштовхуються вони.
Дякую та чекаю на спекотне продовження, бо встояти вони вже не зможуть! Гарної та мирної днини!❤️
Наталья Русанова, що правда, то правда. Новий "зрив", то питання часу;)
От, от: ...тим сильніше вибухали в результаті. То чи є сенс в їхньому супротиві природному взаємотяжінню рідних (найрідніших) душ? Мені так хочеться втриматись і не читати хоч 2 - 3 дні продовжень, щоб потім отримати більше насолоди від прочитання більшого відривку. Але ж не вистачає витримки!
Тетяна Худя, розуміють, що не дозволено, не можна, але буває дещо сильніше заборон і розуміння.
А фонтани будуть?))
Ірина Міщенко, завтра буде видно;)))
А як??? Як можна тепер витерти з голови, з пам'яті, з серця те, що повернуло до життя??? Як можна вдати, що не хотіла, не бажала, не мріяла про подібне всі ці роки??? Орест... це пластир, який при банальному попаданню вологи відпаде і сліду не лишить...
''Ми з тобою ходимо по колу,
Незнайомі й рідні водночас.
І, хоча, не вірим вже нікому,
Але, стать щасливим ще є шанс.
Кожен день, коли тебе я бачу,
Відчуваю погляд твій палкий.
І чекаю нових я побачень,
Як чекала всі тебе роки.
А в садку рясніють пишним цвітом,
Абрикоси й вишні запашні.
Я не знаю, де себе подіти,
Але, в серце ти запав мені.
Без очей твоїх не можу жити,
З ким ти є - мені не все одно.
Бо в думках - твоя я цілковито,
І у мріях – мій ти вже давно.''
*І.Славна*
Дякую.
Віра Вікторівна, такий гострий вибух життя з голови не викинеш)))
Дякую. Вірш, як завжди, неймовірно красивий і підхожий;)
Купила))
Не стрималася -остання безкоштовна глава додала інтриги!
Йду читати
Halyna Shchyrba, приємного прочитання;)
Не витримав... Не вистачило її ''не треба''...
''Рідну душу шукаєм під розмір своєї душі,
І ні вік, ані зріст, ні все інше тут значень не має,
Зустрічаються душі: багаті, глибокі й мілкі,
Та твоя поміж них усе ж рідної не відчуває.
А, буває, зустрінеш таку, що відразу…Моя!!!
Кожен зубчик і тріщинка в пазл підійшли до твоєї,
Та із нею уже не за розміром інша, чужа,
Що, колись поспішивши, вдягнув, не діждавшись своєї.
І живуть з мозолями намуляні душі в світах,
Ніби разом, а жодна у парі спокОю не має,
А десь плаче, болить та, за розміром рідна душа,
Що уже без надії свою половинку шукає.''
*М.Грицан*
Оксана Кіс, (◍•ᴗ•◍)❤
Їхня розмова в ресторані, те що Макар не витримав ,її " не треба",можна описати одним реченням." Важливо не те ,що вимовляють губи,а те про що мовчать очі".А вони справді споріднені душі ,бо відчувають одне одного на відстані,розуміють одне одного без слів.
Оксана Кіс, Вона мала на увазі, що їм двом не треба, загалом не треба так робити, бо це помилка)))
Весь Всесвіт,зірки об'єдналися ,щоб Макар і Дарина стали єдиним цілим.Межу пройдено ,назад дороги немає.Почуття ,які дрімали десять років ожили і запалали з більшою силою.Стриматися тепер буде неможливо,щоб вони не робили ,та і не потрібно.Дякую,Хелена,розділ просто неймовірний.Чекаю на продовження.
Тетяна Худя, А яке то його життя?Він детально його описав Дарині,а решту втаїв.Він живе аби жити,терпить.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати