94 249
Забути тебе 18+
Повний текст ·
226 стор.
“Скляне кохання”
Анотація до книги "Забути тебе"
Десять років! Десять довгих пекельних років без тебе, Макаре!
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я бачу тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
Частина перша "Пам'ятай мене таким"
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я бачу тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
Частина перша "Пам'ятай мене таким"
Зміст книги: 54 глави
456 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ чекала на його думки. Розуміла, що у нього твориться в душі, але тепер... його життя йому не належить. Він не живе, а співіснує. І спостерігає за Орестом, який пожирає очима Женю, а тепер... а це вже нелегко. Чи шкода мені Женю? І так, і ні. Люба підстава, це підстава. Це свідомий вибір однієї сторони. І погодження іншої надалі грати цю гру, зовсім не обіцяє щасливого фіналу. Шкода маленьку, адже вона ні в чому не винна і любить по-справжньому.
''Моїй утомі скоро місяць,
З часів як зовсім не на місці
Твої обійми, погляд , посміх,
І поспіх - лиш приносить досвід.
Тебе ж допоки не приносить,
І спогади , жалкі, мов оси
Дзижчать мені про море й хвилі,
Про губи і солодкі й спілі.
Знайду в собі гніздо осине,
Приїду звірити світлини.''
*Плачущий Паяц*
Дякую.
Віра Вікторівна, як казала Ксенька: по-своєму шкода кожну дійову особу цієї драми(((
Зрозуміло, що взаємодія з Женею не зрівняється з тим, який звʼязок в нього з Дариною. Два різні полюси. І хоч налаштовуй себе, що все у вас було прекрасно результат буде нульовий. Особливо коли на горизонті зʼявилася вона. Влас з Дариною оживають тільки коли разом.
Ірина Міщенко, саме так, максимально доповнюють і підходять одне одному за різними показниками)))
Не дивно... він її бачить наскрізь. Відчуває, як звір свою здобич. Робить все для того, щоб вона сама втекла. Але, він і сам не знає ще, чи втримається без неї поряд. А вона... як та кішечка за валер'янкою, за своїм наркотиком. Думає, що зміна роботи, місця проживання щось змінить. А цікаво... він в курсі де, у кого вона знімає квартиру?
''Кохання у собі не вб'єш...
Закінчення життя, не завтра.
Ти несподівано прийдеш,
Як догорить душевна ватра.
А ти прийдеш, коли в вікно
Дме завірюха диким воєм...
Коли згадаєш, як давно
не зігрівались ми обоє.
І так захочеш теплоти,
Було якої забагато,
Що вже не зможеш пропустить
Людей трьох біля автомата.
І буде, як на зло, повзти
трамвай, метро, не знаю що там.
І замете пурга мости
Задує підступ на воротах...
А у будинку тишина.
Хрипить лічильник й шурхіт книги.
Твій стукіт в двері пролуна..
Біг на гору без передиху...
Віддати можна все за це.
До болю, твердо, в це я вірю
І не чекати цілий день
Біля дверей - вже не зумію... ''
Дякую. Мирного дня.
Тетяна Худя, Повністю поділяю вашу думку.
Образливо за приниження Дарини. Краще б не доводила справу до такого. Або тепер вже не здавалась і залишилась працювати в крамниці. А чому вона подумала про переїзд до Австралії? Сестра ж її, здається, в Америці? Чи просто якнайдалі від України? Але в чужій країні без знайомих, з дітьми буде дуже важко. Та й якщо Влас захоче її знайти, то зможе це зробити, куди б вона не поїхала.
Тетяна Худя, ой, та це вона зі злості на себе, що не може протистояти йому. Вони в мене, часом, як діти))) Не всі слова потрібно сприймати буквально, а вже дивитись на контекст. Я оце трохи люблю ховати суть між рядків. Хто давніше мене читає, то вже приноровився до мого стилю;)
Повторення знову,
Тепер розмагнічення.
Повторень не хоче,
Він вносить розвінчення.
Він нею керує,
Вона піддається.
Хоч розум кричить,
Але тіло здається...
Щось треба робити,
Кудись утікати.
Та де б не поділась,
Він буде шукати.
Вони - одне ціле,
Повінчані долею
І як не тікати,
Обмежені волею.
Дякую!♥️ Можливе повторення,бо написала на старому телефоні, який працює від вайфаю. Натисла відправити і виключили світло, то я переписала з нового,де є мобільний зв'язок. Мирного дня! Нехай згорить мацква!♥️
Ірина Міщенко, ,♥️
Ну що ж Макар добився того ,що хотів.Нехай тріумфує,але чи це надовго? Побачимо .Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, сумнівно, що він відчуває якийсь тріумф, скоріше ще більше криє його;)
Він вміє бути дуже переконливим, а вона поступливою) Він впевнений у тому, що отримає бажане, але їй завжди вдається його здивувати) Так виглядає гармонія))
Хелена Власенко, Воу, після такого анонсу зі ще більшим нетерпінням чекатиму завтра))
Нехочу, аби втікала, тим паче до Австралії! Тоді може вже краще до Африки...) А він нехай буде мучитися без неї, а це буде обов'язково!!!) Залежні вони вже одне від одного, тому тікай не тікай - нічого з цього не вийде!) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонце, за продочку.)))
Анна Багирова, рятуються, роблять все можливе, а що з того вийде видно буде)))
А тепер спокійно лягай спати ,Макаре ,, солодких снів ,навіть ,якщо будеш кохатися з дружиною ,перед очима буде Дарина ,ще й випадково може ім'я назвеш..Дарина теж вміє підлягку підкинути.
Lydmila, з ним вона оживає, стає собою)))
Все таки Влас добився свого і переконав Дарину) знав, що вона довго не зможе тримати оборону)
Так тобі і треба, Власе) Маленька перемога Дарини) мені так подобається їхня взаємодія і як вони один одного дражнять)
Ірина Міщенко, вміє відрізати шляхи до відступу. Їхня взаємодія це щось - не поступаються одне одному, на одному рівні)))
Згодна, роботу потрібно поміняти. Нехай Макар приходить до Дарини додому, бо робити "це") в книгарні не зовсім зручно)))
А якщо серйозно, то куди би вони один від одного не втікали, все одно від себе не втечеш .....
Людмила Андрощук, звісно, тут навіть Австралія не допоможе. Стримуватися може й зможуть, але з серця нікуди одне одного не подінуть)))
Як Інь і Янь, як різнопллюсні магніти.
Куди не глянь, ввижається вона.
Отак любить, отак її хотіти...
Як не впирайся, доля в них одна.
Дякую за вогняну главу! Чекаю на далі! Чистого неба та мирного вівторка!♥️
Наталья Русанова, ох, як тонко, гарно, лаконічно сказано))) Дякую і вам доброго дня;)
Ох Макаре,кого ти намагаєшся обдурити,себе ,Дарину?Як не намагайся ,та своє серце і душу не обдуриш.А про тіло вже і мови немає.Побачимо наскільки вистачить тобі того самообману .Скоро місця собі не будеш знаходити ,коли не будеш бачити і сам прийдеш.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Хелена Власенко, Не бачитиме ,але знаючи ,що вона десь поряд,його так буде ламати ,ніби кисню не вистачає і він задихається .Світ точно милим для нього не буде .
Одвічне питання. Але відповідь він для себе вже має. Обдурити можна кого завгодно, крім свого серця. З тілом теж не виходить. Чи вийде з Дариною?
Yuliia, мабуть, так, ваша правда)))
Що робити???
Любити❤️❤️❤️
Halyna Shchyrba, це факт уже давно)))
Здається, Макару смерть з воскресінням на розумові функції вплинули не в кращий бік
Larisa Chelter, що ж, отупів, так отупів. Нічого не вдієш.
Та не затим Макар прийшов ,щоб змусити Дарину звільнитися ,а не міг так довго бути без неї.Цю залежність ,тягу один до одного неможливо подолати,і на заваді не стануть ніякі перешкоди,і сила волі теж не допоможе ні йому ,ні їй.
Lydmila, що ж, видно буде, куди і як прийдуть;)
Доволі грубо Макар поводиться з Дариною, бо сам на межі. І хоче її змусити піти з роботи. Піде чи ні?! Навіть, якщо піде, то тяга до неї не зміниться, тим більше Макар знає де вона живе.) Чекатиму на продовження, сонце, з нетерпінням. Дякую.)))
Анна Багирова, грубість породжена безсиллям((( А переслідувати її не збирається, просто хоче мінімізувати шанси бачитись, а там легше і з собою справлятися.
Макар намагається їй, своїм жорстким вчинком, щоб вона тікала звідси, бо потім вже точно шансів не буде. Але, він не враховує те, що не тільки його так криє. Вона готова до його нападів. Більше того, вона сама бажає ''надихатись'' ним. І що тут поробиш? Після смаку того, що вважалось втраченим...
''...Обійми мене. Час швидкоплинний
Хоч на мить хай зупинить свій біг.
Знай одне: ти для мене віднині
Найсвітліший і праведний гріх!
І нехай це веде нас до згуби –
Річ не в тім! Ми нарешті збулись!
Я... цілую... коханого губи
Саме зараз! Все решта – колись...''
*Марина Садова*
Дякую за проду!) Мирного дня!
Тетяна Худя, в них класичний випадок, коли правильно і бажано зовсім різні поняття
Ага, Макаре, вирішуй що робити з Дариною, бо ти свою порцію задоволення отримав, а вона ще ні))))))))))
Людмила Андрощук, щось та й придумає;)
Це не розділ, а просто пожежа)))все таки "популярно пояснив" своїми старими методами))знав куди йде і чим все закінчиться) в них безвихідна залежність один від одного)
Мене тільки бентежить звук дзвіночка) все таки він був і прийшов Орест і все почув?)
якщо так то це буде останньою краплею для Дарини(
Ааа) то просто ремінь) а я вже за них розхвилювалася) на такій солодкій ноті не хотілося б, щоб хтось їх почув))
Які бентежні погляди, як винести цю каторгу коханням? Воно катує обох,а виходу поки що ніхто не бачить чи вірніше не хочуть робити. Солодке катування. .. То він прийшов, не витерпів довшої розлуки.
Дякую!♥️
Наталья Русанова, очевидно, так само скучає і тягнеться до неї)))
Просто бачити...... Думаю, таке бажання домінує не тільки у Дарини, але і у Макара))
Людмила Андрощук, очевидно, так і є)))
Божечки, та він тоді прийшов, бо скучив і хотів побачити її! І зараз прийшов тому, що хоче доторкнутися, знову відчути її запах, її нестримну віддачу на близькість! Не знаю до чого приведе обох ця залежність одне від одного! Але вони вже нічого не можуть вдіяти! І Дарині не треба давати марних надій Оресту, він гарна людина, але не її, та й він кохає іншу жінку! А Женя, мабуть, відчуває зміни у поведінці Власа і дуже боїться його втратити!) Дякую, Хелено, за сьогоднішню продочку та чекаю на продовження з нетерпінням, бо Макар прийшов отримати свою дозу!)))
Анна Багирова, мабуть, теж скучив за нею і захотів побачити, тому прийшов)))
Макар так як і Дарина немає спокою,не може нічого зробити з собою,хоче бачити її,поглядом голубити.Навіть Яринку підключає до цього.Обоє на одній хвилі і немає ради цьому.Дарина ще тішить себе марними ілюзіями що до Ореста ,але зовсім скоро зрозуміє ( після " розмови" в книгарні ) ,що все марно .В мене таке відчуття ,що стосунки Власа і Жені вже змінилися і він її не торкається ,тому вона так себе поводить ніби не догодила йому в чомусь.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, вона просту пристрасть, закоханість сплупала з коханням і не може адекватно оцінити ні ситуацію, ні свої до нього почуття.
нНе змогли вони обоє подолати це поле тяжіння нікуди воно не зникло за роки.І ні Женя ні Орест не зможуть його змінити це поле тяжіння любові.
Дякую за проду.
Lydmila, звісно, якщо роки не послабили тяжіння, то куди вже тепер)))
Коментар видалено
Обоє страждають ,їх тягне одне до одного.... Гадаю Арсен дізнається ,що батько дітей Дарини загинув і можливо тоді зважиться на зміни...Дякую за проду !
Ірина Міщенко, дізнається, звісно, і в доволі драматичних обставинах.
Вона намагається себе переконати, що зможе бути з Орестом... що дасть той шанс собі. Але, думаю коли діло дійде до справи, то щось піде не так. Одне діло поцілунки та обійми, а інше... Якби він не з'явився, то можливо б щось і вийшло, але тепер... Коли вся вона в очікуванні того, щоб навіть вдихнути повітря поряд з ним, просто перехопити погляд, почути тембр його голосу. Ой, не вірю я в ці її потуги, не вірю. А Женя ніби щось відчуває, якусь напругу у повітрі.
''Чи відчували ви, як тягнеться душа?
До рідної для вас, й коханої людини,
Як розум їй забороняє,
А, вона каже: "Я полину"
Не каже, а кричить,
І розуму не слуха,
Та сильно так болить,
То ,аж стискає в грудях...
Як може таке буть?
Чим можна пояснити?
Чи, то душа одна на двох?
Чи просто сильно можна так любити...''
*ZarinaZorina*
Дякую за проду!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, погоджуся з тобою, що раніше - до нього, з Орестом цілком імовірно щось би і вигоріло, а тепер доволі сумнівна це затія. Що ж, час покаже як все обернеться;)
Я так розумію, що тут ми "побачимо" різницю між падінням книг з Орестом і Власом! І "ніколи" тут не буде працювати
Ірина Міщенко, все може бути))) Завтра дізнаємось;)
Влас немає спокою, тому навідується. Це його манить, це сильніше нього. А зрештою, Дарина його дружина перед Богом. Як дальше жити?
Оля Пасічник, саме так, нічого не може зробити з собою, хоче бачити її)))
Ніколи не кажи ніколи ,бо життя зіграє злий жарт ,перевірено і не раз.Заплуталася Дарина,страждає ,добре що має з ким поділитися тим болем.Та гнітюча безвихідь з'їдає з середини обох і поки просвіту не видно.За які провини доля так знущається з них.Дякую ,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, заплуталась це точно, але й зрозуміла її ситуація)))
Хах, а Ксенька бува не "потомствіна наслєдніца" Ванги?)))))
"Ще хоч трохи надихатися ним".......... скільки одночасно надії і болю в цих словах.....
Тетяна Худя, ну а для чого вона сказала: "Дай хоч надихаюсь ним"?
Значить так - планує в майбутньому так і зробити. Просто надто важко перекривати собі кисень, якщо дуже довгий період "не дихала".
Ох... Не дочекаєшся!) Вже пішов зворотний відлік...
''Болять в душі ті почуття,
Які до тебе відчуваю
Вже треба щось тут помінять,
Та розібратися в цій справі,
Або любить, або забуть
Тривать не може це все вічно,
Кохання щастям має буть,
А не тягар, що в душі тисне.
Болить душа, болять думки,
В ночі ті сни, де я з тобою,
І голос твій із далини :
"Не покидай, побудь зі мною"
Так дуже тяжко це терпіть,
Справлятися не має сили,
Або вже разом, і любить
Не буть собаками на сіні.''
*Zarina Zorina*
Дякую!)❤️❤️❤️☕
Тетяна Худя, (◠‿◕)❤️☕
Добре що є хтось ,з ким можна поділитися самим потаємним ,хто не осудить ,а підтримає ,хто зрозуміє ,бо знає тебе багато років,і знає чим і ким ти живе
Lydmila, вона цього заслужила)))
Так і є...ніколи не кажи ніколи, Дарино, бо це слово паразит, омана! Особливо якщо кохаєш, або залежний від чогось/когось...) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонечко, за продочку.)))
Анна Багирова, дуже підступне слово, яке наче програмує на майбутнє)))
Я так розумію зворотній відлік увімкнули і все таки "зірвуться". Драматизм набирає обертів. Влас напевне більш переконливо " попросить" звільнитися з роботи?
Ірина Міщенко, очевидно, щось схоже на те і чекає на них;)
І так зле і так не добре.Втікати одне від одного не варіант,від себе не втечеш.Час і відстань не підвладні їхнім почуттям.Кохали ,кохають і будуть кохати.Ці десять років розлуки ,то було не життя ,а існування і мука для обох Зараз вони починають відчувати на смак життя ,а коли скуштують ,то потрібно буде роставляти все по своїх місцях.А для цього потрібно дійти до точки кипіння для обох і має розкритися вся правда про дітей,щоб всі були в рівних умовах.Доки цього не трапиться ,то так і буде крутитися по колу ,хіба щось трапиться несподіване.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження .
Оксана Кіс, мабуть, так, треба якийсь поштовх, зміни для радикальніших дій.
От зовсім я)) не відчуваю провини Дарини перед Женею, бо, враховуючи, ЩО одній довелося пережити, ну і додамо те, ЯКИМ способом друга" охомутала" Макара, то підтримка однозначно на стороні Дарини.......та й взагалі, Дарина в житті Макара "сталася" раніше, у них більше спільних дітей..........короче, я ЗА Дарину))), а Женя ніби не погана, але от не лежить в мене до неї душа)))
Людмила Андрощук, Дарина ,теж дружина ,бо вінчана.Наскільки мені відомо ,що церковний шлюб теж має вагому силу.Тим більше ,що Макар лише користується іншим ім'ям ,а душею і тілом,почуттями він колишній .Тому поділяю вашу думку.
Провина душить обох...але оте нестримне, зголодніле бажання одне одного сильніше за той слабкий спротив думок, що так не має бути, бо це неправильно. Ох, доленько, навіщо ж ти так жорстоко вчинила з ними, розвела цих двох на довгі роки??! Надіялася, що забудуть одне одного??! Не забули і не забудуть!!!) Дякую тобі, квіточко, за продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, потріпало їх знатно. І зараз теж в гнітючій безвиході(((
Доброго ранку,гарного ,по можливості спокійного дня.
Це тяжіння між ними не спинить ні сумління ,ні обов'язки,ні обставини.Як себе не картай ,не копайся в своїх почуттях і відчуттях,але це все марно .Один вихід ,або Дарина звільнятися,і знову десь ховатися ,або прийняти все як є,бо вони вже не зможуть жити так як було.Це як лавина ,яку вже не спинити,які загородження не робили
Тетяна Худя, значить прийде час і обере. Не так все швидко і він мусить дійти до цього чи обставини складуться, чи станеться щось, чи сам дійде до межі. Словом, вибір з його сторони буде.
Яке ж випробовування на них знову звалилося!. Почуття не підконтрольне здоровому глузду, воно всепоглинаюче та всеоб'ємне, воно, як вибух наднової зірки і його важко втримати поруч з об'єктом кохання. Та розстатися прийдеться,бо в кожного є свої обов'язки і це дасть час на роздуми, що зі всім цим робити. Чи готові вони все в житті поміняти?
Дякую та чекаю на далі!♥️
Тетяна Худя, , я теж тільки за те,щоб вони були разом,але не ми вирішуємо за них...
Ні, ну це вже просто ханжество якесь! Так, були в минулому обставини і помилкові висновки, які призвели до помилкових вчинків. Але зараз, коли майже все з'ясувалось (ще тільки про те, що діти ЙОГО, Влас поки що не знає), зараз, коли Бойко вже не є загрозою, бо його вже й серед живих немає, а Влас має інше ім'я, інший, вже чистий і не пов'язаний ні з Бойком, ні з брудними грошима бізнес, зараз, коли вони зустрілись і зрозуміли, що їх кохання нікуди не поділось, чи не час все поставити на свої місця??? Ерзац ніколи не зрівняється з оригіналом. І сім'ї, створені не на коханні (Дарини з Олексієм, Власа з Женею), не мають шансу бути щасливими в повній мірі. Навіщо закривати очі на своє кохання і продовжувати страждати? Навіщо видумувати якісь обов'язки перед іншими, ігноруючи обов'язки перед своїм коханням???
Тетяна Худя, так отож. Багато змін потягне зізнання і багато страждань. Не легко бути вершителем доль.
Орест, я вже казала, пластир, який при найменшій ситості відпаде. Брехати та переконувати себе? Вже було... нічого мутного з цього не вийшло. Навіть те, що він не викликає відрази не врятує, тому що поряд він... він взагалі є! Звільнитись, втекти? Від себе не втечеш...
''Ти до мене не прийдеш.. я знаю,
Як і осінь до весни не може,
Як і центр не торкається краю,
Як повітря не вмостиш у ложе.
Ті бажання, що шкіру палили,
Ті слова, що лилися медами,
Розіп'яли... позбавили сили,
Десь між ребер вп'ялись вістюками.
Запозичені ми... гірко... знаю,
Бути порізно - шанс мати долю,
Ти мій центр! Ти далеко від краю!
Я без тебе... у вічній неволі.''
*Ваша... Ті*
Дякую!)❤️❤️❤️☕
Хелена Власенко, Сподіваюсь, що я вірно відчуваю душу)
В них неймовірний звʼязок, залежні один від одного. Сумніваюся, що в них вийде триматися один від одного. Це добре на словах, але коли між ними мінімальна відстань, настанови всі рухнуть.
Рішення буде складним. Але я так розумію, що хоч як себе не переконувати, що з Орестом в Дарини є перспектива, а Влас зможе повернутися до Жені. Вони вже не зможуть бути з кимось іншим, коли знову "спробували", як це бути з своєю половинкою))
Ірина Міщенко, що ж, хай пробують. Побачимо, що з того вийде)))
Коментар видалено
Сьогодні знову "смачно"))) Нехай сповна насолоджуються десертом, а про зайві кілограми подумають завтра)))
Людмила Андрощук, надто довго вони були на дієті)))
Таке кохання буває раз в житті .Не дивно,що Дарина побачивши фото і особливо повідомлення ,про найщасливіший рік ,який залишиться таким назавжди прийшла в заціпеніння.Вона зрозуміла ,що Макар носив її в серці всі ці роки,як і вона його .Вже ніколи не буде так як було.Вогонь кохання і пристрасті не можливо буде загасити ,воно не було ,не є і ніколи не буде підвладне часу і відстані.Від нього Макару і Дарині вже не сховатися ,бо вони половинки одного цілого.Дякую,Хелена.Розділ неймовірний ,душа радіє за них.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, ще рано радіти, дуже рано(((
Неймовірний розділ...Макар всі десять років зберігав її фото з далекої поїздки в гори і, впевнена, час від часу переглядав його та згадував ті моменти їхнього щастя! Я розчулена до сліз. А оте смс про найкращий рік...це ж вибух емоцій.) Ні, вже нічого не буде, як було до поїздки у Вінницю! Тоді ще трималися, та тепер... тепер іскорка розпалила нестримний вогонь, полум'я, яке неможливо загасити, це кінець спокою і далі тяга між ними лише посилюватиметься! Страждатимуть обоє!!! Я тричі перечитала проду! Перші два рази хаотично з нетерпінням, третій - вже без поспіху, кайфуючи ...) Чекатиму з нетерпінням щож буде відбуватися далі! Дякую, сонце.)))
Анна Багирова, а далі роз'їдуться по домах і стримуватися буде легше. Тож якось так... Рада дуже-дуже, що тобі сподобалось;) Дякую!
Я ніколи не могла зрозуміти у чому полягають вищі прояви цього стану... ''споріднені душі''. Дивлячись на цих двох зараз бачу, що існуючи окремо від своєї половинки, вони постійно відчувають тривогу. І тут вже не мають значення обставини... не має значення, наскільки близьке та дороге твоє оточення. Бути половинкою одного цілого, це мука. І ще більша мука, це коли інша половинка далеко від тебе. Такі вибухи тільки початок... вони будуть рости з геометричною прогресією. І одного разу призведе до... падіння у прірву або воскресіння. Дякую!)
Віра Вікторівна, а може ні, може злякаються своєї нестриманості і неконтрольованості і протверезіють;) Тут вони поряд і тяжінню вкрай важко протистояти, але ж знов роз'їдуться по домівках. Там легше давати собі раду.
Тебе їхня історія, бачу, аж до філософських роздумів привела))))) Цікаво, цікаво, не думала я;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати