11 110
“Скляне кохання”
Анотація до книги "Забути тебе"
Десять років! Десять довгих пекельних років без тебе, Макаре!
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я "бачу" тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
Частина перша "Пам'ятай мене таким"
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я "бачу" тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
Частина перша "Пам'ятай мене таким"
Зміст книги: 25 глав
Останнє оновлення: сьогодні
179 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА я от все думаю, як Макар міг її покинути? Чому через час не захотів її сповістити та повернути? Невже вирішив "викреслити" її назавжди? Не розумію ((((((
Маліка Клименко, значить, треба читати далі. Якщо ця інформація і буде, то тільки пізніше, аж ніяк не зараз;)))
Я знаю кого із ким зводжу.Так Орест правий ,що знає ,тільки не знає на скільки.А в Дарини дивні передчуття ,бо вона вже дуже близько підійшла до чоловіка ,якого безмежно кохала і яким жила всі ці роки,який для неї все,з яким вони близькі душею і якого вона відчуває на відстані .Навіть не маю сумніву ,що і він її теж.Скоро Дарина зрозуміє ,чому зараз ,як і те ,чи прощався чи не хотів відпускати.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, дивним подіям ще не кінець, але так, скоро зрозуміє їхнє походження)))
Ну, що тут скажеш...Дарина вже дозріла до серйозних стосунків і Орест, на її думку, прекрасний варіант.) Цікаво, чи розповість Женя Власу, що познайомилася з Дариною, яка має намір придбати квартиру і з якою
сталася важка життєва ситуація, її коханий загинув??! Чи Дарина не вдавалася аж до таких подробиць?!) Мене аж трусить, коли уявляю зустріч Дарини та Макара. Бліііін... на розрив.) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонце, за продочку.)))
Анна Багирова, думаю, щось розповість, але таких історій немало, щоб звертати увагу.
В Макара не можливо. не закохатися,але він тільки дозволяє себе кохати Шкода Женю,бо одного разу рожеві окуляри можуть розбитися.А Дарина знову буде страждати ,якщо вони зустрінуться.І навіть ,якщо зустрінуться ,про дітей не скаже ,щоб не забирати в його доньки тата
Lydmila, гадаю, така поведінка цілком логічна(((
Знала б вона, що могла на дитячому майданчику побачити ЙОГО... Дякую за продочку!) Мирного дня!
Хелена Власенко, Та я не в повному розумінні, але... це буде не просто
Їй здається,що то містика і сон, і її відчуття. Переїзд принесе здивування і здивування буде таке,що хоча б нервового зриву в неї не сталося.
Дякую та чекаю на далі!❤️
Наталья Русанова, скоро ця мутна ситуація проясниться)))
я думаю загадковий Влас буде Макар, який підлаштував вибух, щоб зникнути
Олена Ремез, скоро дізнаємось)))
Дідько, я розхвилювалася через ту пропозицію...що це буде?) Боюся я сюрпризів, знаючи, як їх любить Хелена. Проте, чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую за сьогоднішню продочку, люба.)))
Анна Багирова, пропозиція - вирішення її життєвих проблем, але і все ближче і ближче підводить до нових)))
Сон у руку Дарині.Вона оживає,а сон ніби її підказує,що допомогу приймай ,а з іншим не поспішай.І Дарина правильно робить ,ще не знаючи ,який доля підготувала сюрприз і поворот в житті.Як кажуть ,хто терпен ,той спасен,так і тут.За все її терпіння і біль має бути нагорода і здається вона буде у вигляді пропозиції від Ореста.Тоді вона остаточно зрозуміє ,що означав цей сон.Орест передасть .її в руки того,кого вона всі ці роки носила в серці і душі.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Хелена Власенко, Якраз ці емоційні гойдалки можливо і дадуть їй зрозуміти ,що вона відчуває,чого насправді хоче.Ці гойдалки здається готують грунт до майбутнього.
А чи не сон їй в руку приснився? З Орестом тепло та добре, вона оживає , але метелики не пурхають. А от його
пропозиція буде з сюрпризом для неї.
Дякую та чекаю на продовження! Вдалого та мирного тижня!♥️
Наталья Русанова, початок дивних моментів у її житті, що тільки поглиблюватимуться.
Гарного вам дня і мирного тижня)))
Добре ,що Дарина відчула ,що оживає ,бо їй ще дітей піднімати,тепер вона сама ,хай як там не було ,а Олексій їй з дітьми ці роки багато допоміг.Макара вона ніколи не забуде,але життя продовжується ,Тай доля може підкинути такі сюрпризи.І Орест їй бистріше буде лише другом
.
Lydmila, добре, що вона намагається жити далі і не відштовхує допомогу)))
Дарина одужує), але, здається, що наближається рецидив її хвороби.......
Людмила Андрощук, або ж можливісь остаточного одужання)))
Пропозиція познайомитись з маленькою Яринкою, вірніше подруга виявила таке бажання? Чи має на примітці щось стосовно квартири? А Дарина, відпустивши ситуацію, тим самим повернула її в інше русло. Я знаю випадок, коли пара вже втративши всяку надію на дітей (13 років), змирившись з цим і почавши думати про всиновлення... отримали такий Божий дар) І до неї він прийшов у сни.
''Не забув ти мене.Не забув.
Вже сьогодні я це зрозуміла,
Бо у сні ти приходив мені,
І сказав, що забуть нема сили.
Ще сказав, що щасливим ти був,
Лиш тоді коли був ти зі мною
Пам'ятаєш як в очі дививсь,
Обіймав і волосся гладив рукою.
Пам'ятаю я милий усе,
І про тебе я теж не забула,
Ми обоє щасливі були,
І раділи кожній зустрічі знову.
Та в минулому зараз це все,
Й повернути нічого не можна,
Та ти знай, не забула тебе,
Та й забути напевно не зможу...''
*ZarinaZorina*
Дякую за продочку!)
Віра Вікторівна, теж знаю такі пари, які вже про екз задумувались, але не дійшло))) Варто було просто змиритися і відпустити ситуацію, як сталось омріяне.
Отже Влас! І він не кохає ту Євгенію, бо кохав лише одну дівчину, вірніше, дружину, з якою був вінчаний... Ох, мамочко, якби ж тільки знав, що у нього є ще дітки, якби ж тільки знав.) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонечко, за продочку.)))
Анна Багирова, все таємне з часом стає явним. Щось раніше, щось пізніше;)
У мене не було продовження тоді) Виправляюсь) Не відчуває кохання з боку Власа... то його так тепер зовуть... А чому б і ні, адже він вирішив ''не оживати'', тож потрібно жити далі і дитина, хоч якийсь початок... навіть з не коханою, але приємною у всіх відносинах. Дякую!)
Віра Вікторівна, таке точно ні
Ну і ЯК????? Як тепер дочекатися до понеділка))))))), а клубочок помаленьку починається розмотуватися - стільки здогадок.......
Людмила Андрощук, один розмотується, інший закручується... Як завжди, словом;)))
Отже Макар тепер Влас.Одружений,має дочку,до дружини ставиться добре,не закоханий,зато закоханий Орест в його дружину.Ото доля закрутила,щоб саме Орест сів в потяг до Дарини і все закрутилося з новою силою.Чи це не випадково?Чекаю на продовження!
Леся Попадюк, на перший погляд часто все випадково)))
Хороший друг зараз Дарина якраз дуже потрібний.Не думаю ,що вона зважиться на щось більше.За десять років так і не змогла навіть будучи одруженою .І нове місто ,нові друзі можуть тільки трохи залікувати рани .Але глянувши на дітей ,знову буде бачити Макара.
А те що він живий ,я не сумнівалася .Навіть здогадувалася,що змінить ім'я ,зробить пластику.
Lydmila, це найкраща життєва порада. Не завжди легко її дотримуватись, але дуже треба)))
Коментар видалено
Ааа) ви мене заплутали, на рахунок хитрості з вагітністю) хіба тільки таким способи він міг одружитися)але в мене чомусь сумнів, що то його дитина, хоча по опису є схожість з нашим красунчиком)все таки змінив імʼя...
Чесно кажучи не можу дочекатися коли вони зустрінуться, хоча розумію, що для Дарини це буде гірше чим шок...
І я так розумію, що в описі роману заборонені почуття, бо Дарина буде проти руйнувати сімʼю, хоч і Макар не кохає дружину.
Дякую за Вашу творчість!
Ірина Міщенко, ❤️❤️❤️
Дарина маленькими кроками хоче дати собі шанс на життя без болю і страждань .Добре ,що вона погодилася на зустріч і вийшло гарне не вимушене спілкування,за яким вона трохи губить свої тяготи,але в її випадку ,то вже велике досягнення .Вже і не сумніваюся ,що Орест є посланником для того ,щоб в життя і душу Дарини прийшов спокій і умиротворення,вона і так багато вистраждала за своє життя.А те ,що почали зі сповіді Ореста ,то взагалі прекрасно і принесе свої плоди в майбутньому.Та вже почала вимальовуватися картина в якій я і не сумнівалася,ще перша частина про те говорила і те голосове повідомлення від Макара тому підтвердження.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, ти права))) Дуже добре, що вона хапається за можливості вернути себе до життя і їй трапився такий розуміючий, врівноважений, спокійний Орест, з яким можна отак просто поговорити. Їй це вже давно потрібно було, але краще пізно, ніж ніколи
Думаю, що кожен з нас, в тій чи іншій мірі, в цьому житті має пройти через щось, що зовсім зруйнує... щоб потім знайти саму себе... Проблеми нас загартовують, показують нам самим, хто ми є і на що здатні, щоб вибратись... а може і воскреснути! Багато що складно, здається неможливим... але складно не значить неможливо!
Попри все ще, що не менш важливо... це те, що віра повинна бути набагато сильнішою ніж наш власний страх! Страх всередині нас чинить опір... він не дає нам рухатися туди, куди б хотілося. Але тільки переборовши його, ми можемо стати щасливими! А потім, з часом, задаватись питанням... чому? Чому я не наважилась на це раніше? Дякую!) Обірвала на такій ноті...
Хелена Власенко, Вибач, але продовження у мене тоді не було) Зараз прочитаю!))
Таке легке спілкування,як в давніх друзів. Орест безнадійно закоханий в подругу дитинства,а та зловила чоловіка на вагітність, хоча сам Влас не кохає її, просто піклується про доньку. Когось мені нагадує той Влас( таке гарне ім'я)) своєю поведінкою, але таких чимало трапляється...
Дякую за оновлення та чекаю на нове!❤️
Наталья Русанова, ну це вже цікаво, якщо когось вам нагадав))) Ім'я так - гарне❤️
Нарешті там, де нічого не нагадує про минуле, душа Дарини починає оживати.
Дякую та чекаю на далі! Мирних вихідних!❤️
Наталья Русанова, давно пора їй вертатись до життя)))
І вам приємних вихідних❤️
Вдома стіни лікують і заспокоюють.Де вродився ,там згодився .Ось і Дарина сидячи і милуючись природою ,знаходить умиротворення для своєї душі і набирається сил( а вони здається їй дуже скоро потрібні будуть).Внутрішній голос і передчуття скеровують і підказують правильний шлях,вони вже ведуть її тією дорогою,але для чого чи до кого час покаже.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, гармонію можна віднайти багато в чому, головне добре придивитися. Добре, що Дарина вже стала бачити красу довкола)))
Всетаки я думаю,що Макар живий.Дівчинка Яринка,яка подібна на дітей Дарини,наштовхують мене на цей факт.Уявляю,який буде шок у Дарини.Я б не пробачила,але вона його кохає і вирішувати тільки їй.На даному етапі Орест мені сподобався,у нього також є своя історія кохання,яка тягнеться вже 15 років.У них є шанс почати все спочатку і не згадувати минуле,а побудувати спільне майбутнє.Чекаю на продовження!
Лилия Берестовская, в будь-якому випадку легко не буде((
Хммм...цікаво, а сам подзвонити чи написати не міг??! Чи, якимось чином, номер сам зник з його телефону?!) Дарина остаточно вирішила розпочати нове життя без минулого... Звісно, час лікує рани, а часу пройшло немало.) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонечко, за продочку.)))
Анна Багирова, видно, мав на то причини)))
Вибачте мене Зелено справді ми жінки емоційно реагуємо на долю Дарини бо напевне жіноча солідарність спрацьовує.Так само не відомо ,що ж пережив Макар ,адже він її теж кохав.Він мав право теж будувати своє життя без неї Щира вдячність Вам за цей твір.
Lydmila, дякую, але вам направду нема за що вибачатися;) В романі все від імені героїні і про інше якось не задумуєшся, а цілком поринаєш в її ситуацію і переживання. Так воно працює)))
Отримую окрему насолоду від ваших описів міста,села,природи!Читаєш і уявляєш кожну дрібничку описану вами!Це бомбезно і кайфово!От і Дарина дивлячись на красу навколо,знаходить умиротворення своєї душі.Зробила перший крок,а чи він був правильний,покаже час.
Леся Попадюк, дуже-дуже мене це радує, бо я завжди невпевнена в собі. Дякую)))
От недалі, як пару днів тому сиділа з мамою на вулиці і так і сказала, що описала в романі такий от вечір. Потім і Дарині "передала" свої відчуття і трошки гармонії, бо хочеться, щоб вона змогла рухатись далі, а там далі життя покаже;)))
Як же "смачно" описано село, поділяю цю любов з Дариною, літо в селі це щось неймовірне ;)))! Думаю, що Орест не дзвонив, бо як всі "порядні" чоловіки або загубив або не зберіг номер, хааах )))))
Liubov Opatska, та там в нього "маленька" досадна ситуація)))
Мені прям приємно, що тобі подобається опис, бо я щось думала, що все абсолютно просто і банально. Дякую)*
Важко Дарина жити з таким болем і горем ,а ще важче буде ,коли справді зустріне Макара Це буде ще гірше ,ніж бачити як підірвалася його машина бо мертвих ми оплакуємо все життя ,але з часом вони стають для нас кращими світлішим всі образи ,непорозуміння зникають ,і ми пам'ятаємо тільки хороше.А після таких страждань зустріти живого ,кого любиш досі ,це буде шок жах
Хелена Власенко, Це так,колись моя бабка яка в війну ,ту вітчизняну ві діда не одержувала ніякої звістки розповідала ,,,,якщо живий ,або ранений десь там хай буде ,але не з другою Але дочекалася
Чомусь в мене таке відчуття, що десь скоро ми побачимо Макара, точніше Дарина)
Дякую! Вмієте Ви тримати інтригу і закрутити сюжет)
Ірина Міщенко, що ж, деталі цього всього роман мусить відкрити і пояснити)))
Якщо мої підозри стосовно "смерті" Макара підтвердяться, то я дуже тішуся, що Дарина розпочинає нове життя. Пережити стільки болю, виплакати стільки сліз..........така жертва з його сторони була невиправдана від слова зовсім......
Ух, емоції розривають.....кожен раз нагадую собі, що це просто книга)))), а книга супер♥️
Людмила Андрощук, в будь-якому випадку хто б знав, що так їй важко буде. Навіть зі сторони не настільки жахливо виглядає. Нам то видно, а от решта їй в душу не загляне.
Дякую. Рада, що роман цікавий вам;)
Невже був телефон загубив чи номер стер? Адже не схоже було на те, що не збирався дзвонити... навіщось же ж номер взяв.
Віра Вікторівна, а може якась чергова життєва досадна ситуація)))
Завтра все пояснить;)
Перше враження про Ореста хороше, але я буду чекати на диво........і на Макара)
Iryna Skoropad, Варіант зі зміни зовнішності авторка в коментарях нижче "відхилила"))
а я думаю що то просто збіг і це не Макара донька не думаю щоб він міг так поступити з Даниною він так завдав її дуже великого болю я жду хетієнд.дуже чекала другу частину першу як прочитала паро днів була в шоці не могла змиритися з закінченням,дуже надіюсь що буде все супер.дякую вам Хелен за такі зворушливі і чудові книгі
Наталя Гороцюк, а якщо він не знає, що їй настільки важко було? Таке теж можливо. Погорювала трохи і вирішила жити далі. Вийшла заміж і народила дітей, а хто знає, що в неї на душі...
Дякую за ваш коментар)))
Орест не випадковий попутник ,а ще закоханий в свою подругу( в цьому навіть сумніву немає).А ось дочка її схожа на дітей Дарини трохи насторожує,бо схиляюся до думки ,що Макар живий і можливо це його дитина і він одружений.Можливо Орест і посланий долею, щоб привести Дарину до її щастя ,або до свого щастя? Добре ,що вона вирішила переїхати до Львова,змінити обстановку,але те що вона в примусовому порядку хоче все забути ,змінити ,чесно ,насторожує .Якби доля не зіграла з цим злий жарт.Перше спілкування з Орестом ,а вже які спогади навернулися ,що буде далі? Занадто сильно кохала Дарина ,щоб примусовому порядку забувати.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, примус завжди поганий варіант, тож побачим як далі піде)))
Цікавий попутник наштовхнув на цікаву думку. В мені проснувся детектив. І от питання, як так Макар міг поступити з нею?!!! І якщо мої підозри правдивими виявляться, як можна йому вибачити? Але то я вже наперід забігаю. Орест.., можливо то буде її віддушина?
Дякую та чекаю! Гарної днини!♥️
Наталья Русанова, певно, так і треба робити)))
Сонце, щось мене занепокоїла ота дівчинка Яринка схожістю з дітьми Дарини. Дідько, я боюся подумати, що то донька Макара і він одружений! Оце я накрутила вже себе.) Дякую тобі, сонечко, за сьогоднішню продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Хелена Власенко, Отже то правда...
Дарина справді ожила, відпустивши минуле. Як би боляче не було, а треба жити далі заради себе та дітей
Liubov Opatska, звісно, треба зі всіх сил старатися)))
Я тут подумала... не факт , що вважатимеш нормальною мою думку, а чи не може бути ота схожість Яринки не випадковою? Дякую)
Natasha Volodimirivna, про все буде. Все можливо, чого ж ні;)))
Добре ,що в купе з Дариною їхав порядний чоловік ,а. то можливо все в нашому житті ,А нове місто ,нові знайомі все одно не зможуть замінити ,заглушити ті спогади той біль ,який ятрить душу Не впевнена Що Дарина зможе знов когось так покохати.
Lydmila, в місті спогади повернуться з новою силою і навіть сильніше, ніж було;)
В житті все взаємопов'язане і ніщо не буває випадково.Чомусь мені здається ,що попутник опинився в одному купе не випадково.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, не буває випадковостей;)
У нас немає такої жорсткої зумовленості... не може бути ! Якщо тільки ми самі її не створюємо. Доля може змінюватись. І робиться це у моменті... нашим вибором. Жити без кохання, це наш вибір... жити без радості, це наш вибір... виконувати пророцтво якихось ворожок, це наш вибір... І не робити жодного вибору, це теж наш вибір! Зараз Дарині боляче, вбивче боляче, але вона вирішила, що досить... вирішила вибрати жити далі... вже точно без нього! Чула такий вислів, що один сірник не можна підпалити двічі... і ставлять на ньому хрест, якщо він згас. Але це ж може бути не так... А якщо він не згорів до тла, якщо зостався ще вцілілий кусочок? То хто сказав, що він не може загорітися знову від вогню іншого сірника? Так само і Дарина... Вона теж може знову повірити, полюбити...
Хоча... моя думка, стосовно Марка, не змінилася. Дякую за продочку!)
Оксана Кіс, сама Ксенька впевнена в іншому)))
Як добре,що Ксеня умовила Дарину на переїзд до Львова. Нове місто, можливо принесе нові надії чи хоча би спокій в серце. От вже і є зміни хоч маленькі, бо вона звернула увагу на гарного попутника. Надія на краще завжди є, тому не втрачаю її та чекаю на далі!
Дякую!!! Вірю в краще!♥️
Наталья Русанова, побачите, яке значення в кінцевому результаті матиме пропозиція Ксеньки;)))
Я ніяк неможу заспокоїтись, тому почала читання з попередньої продочки, а саме з голосового повідомлення від Макара.
Знову наревілася...)) Отже у Дарини, як я зрозуміла, буде нове кохання... Навіть не знаю, як реагувати, начебто й не повинна вона ховати себе заживо, але... Дуже буде складно мені прийняти нового обранця Дарини, а якщо відверто - взагалі не прийму!) Отже чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую тобі за сьогоднішню продочку, люба.)))
Наталья Русанова, та ні, не настільки все. До пластичних операцій я не дійшла ще))))) Але загадувати наперед справа дійсно невдячна;)
Бог ти мій, була б знала, що така емоційна глава, пила б не просто чай, а коньяку б добавила. Сама аж просльозилась, як уявила те все, капець. Хелено, так вміло та емоційно грати словами вмієш тільки ти, за це обожнюю твої твори ;-*. Дякую, сонечко, за проду, неймовірні емоції пережила!
Liubov Opatska, Нажаль не вистачає часу на всіх заслуговуючих уваги (
Важко ,пекельно важко прощатися Але відпустити мусиш ,бо як сказала одна жінка ,,відпусти бо йому там дуже погано,дай спокій ,мертвому мертве ,живому живе,відчуєш ,легше стане..Не забудеш ,не розлюбиш ,час не лікує ,тільки притрушує пилом забуття.
Дякую Зелено, Ви неймовірні
Хелена Власенко, я знаю бо теж втрачала найрідніших
Важке прощання, як і всі роки буття без нього. Хоче вирвати з корінням та то хіба тільки разом з серцем. Не зсоже вона його забути ніколи,бо перед очима дві його копії. Пекельне пекло життя без нього...((
Дякую та чекаю на продовження! Мирної ночі!♥️
Наталья Русанова, та й то правда, вирвати може хіба з серцем((( Але хоча б полегшити, хоча б щось зробити мусить.
Скажу чесно,що сьогоднішній розділ я боялася відкривати,бо знала ,що не стримаю емоцій,тому відкрила дуже пізно.І мої відчуття мене не обманули,Ти Хелено ,так чітко і правдоподібно їх передала ,що я наплакалася не тільки над долею Дарини,через що вона пройшла ,але й над сьогоденням ,через що проходять наші жінки ховаючи своїх половинок ..Справді зі всього можна знайти вихід,,тільки в смерті виходу немає.Не дивно ,що Дарина переживає такі сильні емоції , бо вирвали частинку душі ,а рана так і не загоїлася і досі болить,а дієвих ліків від цього немає.Видалення голосу Макара не допоможе ,переїзд теж ,коли думками і душею з ним.Дякую,Хелена. Чекаю на продовження.Дуже важкий емоційний розділ.
Оксана Кіс, розділ не міг бути легким. Видалення голосу символічне. Якщо виривати, то з корінням(((
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати