112 733
“Скляне кохання”
Анотація до книги "Забути тебе"
Десять років! Десять довгих пекельних років без тебе, Макаре!
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я бачу тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
ЧАСТИНА ПЕРША: "Пам'ятай мене таким"!!!
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я бачу тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
ЧАСТИНА ПЕРША: "Пам'ятай мене таким"!!!
Зміст книги: 54 глави
486 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ нас немає такої жорсткої зумовленості... не може бути ! Якщо тільки ми самі її не створюємо. Доля може змінюватись. І робиться це у моменті... нашим вибором. Жити без кохання, це наш вибір... жити без радості, це наш вибір... виконувати пророцтво якихось ворожок, це наш вибір... І не робити жодного вибору, це теж наш вибір! Зараз Дарині боляче, вбивче боляче, але вона вирішила, що досить... вирішила вибрати жити далі... вже точно без нього! Чула такий вислів, що один сірник не можна підпалити двічі... і ставлять на ньому хрест, якщо він згас. Але це ж може бути не так... А якщо він не згорів до тла, якщо зостався ще вцілілий кусочок? То хто сказав, що він не може загорітися знову від вогню іншого сірника? Так само і Дарина... Вона теж може знову повірити, полюбити...
Хоча... моя думка, стосовно Марка, не змінилася. Дякую за продочку!)
Оксана Кіс, сама Ксенька впевнена в іншому)))
Як добре,що Ксеня умовила Дарину на переїзд до Львова. Нове місто, можливо принесе нові надії чи хоча би спокій в серце. От вже і є зміни хоч маленькі, бо вона звернула увагу на гарного попутника. Надія на краще завжди є, тому не втрачаю її та чекаю на далі!
Дякую!!! Вірю в краще!♥️
Наталья Русанова, побачите, яке значення в кінцевому результаті матиме пропозиція Ксеньки;)))
Я ніяк неможу заспокоїтись, тому почала читання з попередньої продочки, а саме з голосового повідомлення від Макара.
Знову наревілася...)) Отже у Дарини, як я зрозуміла, буде нове кохання... Навіть не знаю, як реагувати, начебто й не повинна вона ховати себе заживо, але... Дуже буде складно мені прийняти нового обранця Дарини, а якщо відверто - взагалі не прийму!) Отже чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую тобі за сьогоднішню продочку, люба.)))
Наталья Русанова, та ні, не настільки все. До пластичних операцій я не дійшла ще))))) Але загадувати наперед справа дійсно невдячна;)
Бог ти мій, була б знала, що така емоційна глава, пила б не просто чай, а коньяку б добавила. Сама аж просльозилась, як уявила те все, капець. Хелено, так вміло та емоційно грати словами вмієш тільки ти, за це обожнюю твої твори ;-*. Дякую, сонечко, за проду, неймовірні емоції пережила!
Liubov Opatska, Нажаль не вистачає часу на всіх заслуговуючих уваги (
Важко ,пекельно важко прощатися Але відпустити мусиш ,бо як сказала одна жінка ,,відпусти бо йому там дуже погано,дай спокій ,мертвому мертве ,живому живе,відчуєш ,легше стане..Не забудеш ,не розлюбиш ,час не лікує ,тільки притрушує пилом забуття.
Дякую Зелено, Ви неймовірні
Хелена Власенко, я знаю бо теж втрачала найрідніших
Важке прощання, як і всі роки буття без нього. Хоче вирвати з корінням та то хіба тільки разом з серцем. Не зсоже вона його забути ніколи,бо перед очима дві його копії. Пекельне пекло життя без нього...((
Дякую та чекаю на продовження! Мирної ночі!♥️
Наталья Русанова, та й то правда, вирвати може хіба з серцем((( Але хоча б полегшити, хоча б щось зробити мусить.
Скажу чесно,що сьогоднішній розділ я боялася відкривати,бо знала ,що не стримаю емоцій,тому відкрила дуже пізно.І мої відчуття мене не обманули,Ти Хелено ,так чітко і правдоподібно їх передала ,що я наплакалася не тільки над долею Дарини,через що вона пройшла ,але й над сьогоденням ,через що проходять наші жінки ховаючи своїх половинок ..Справді зі всього можна знайти вихід,,тільки в смерті виходу немає.Не дивно ,що Дарина переживає такі сильні емоції , бо вирвали частинку душі ,а рана так і не загоїлася і досі болить,а дієвих ліків від цього немає.Видалення голосу Макара не допоможе ,переїзд теж ,коли думками і душею з ним.Дякую,Хелена. Чекаю на продовження.Дуже важкий емоційний розділ.
Оксана Кіс, розділ не міг бути легким. Видалення голосу символічне. Якщо виривати, то з корінням(((
Божечки, оце я наревілася...) Така емоційна глава... здається, що коли б вона зараз побачила Макара, серце її не витримало би.) Куди ж Дарина хоче поїхати? Тікай не тікай від минулого, воно завжди буде за спиною - у серці, в думках, у дітях врешті решт.) Дякую тобі, сонце, за сьогоднішню тужливу проду. З нетерпінням чекатиму на продовження.)))
Анна Багирова, налаштована серйозно і потрохи вже ставатиме легше)))
А їде до Львова;)
Вже б краще Макар дозволив собі бути щасливим.Якщо він живий то це ще гірше ,адже він Дарина прирік на страждання і,муки,а це дуже жорстоко А його рідні ,мама Ксенія ,невже вони теж нічого не знають.Як мамі приходити На могилу ,якщо їй відомо де він
.
Lydmila, вона одразу вистрибнула заміж і особливо нікому не казала, що батько не Олексій(((
Плачу... це неможливо не пропустити через себе... Мені здається, що у сни він не приходить до неї саме тому, що вона його вважає покійним.
Віра Вікторівна, знаю... знаю... через край(((
Сльози, сльози, сльози........і все б нічого, бо то книга, але скільки зараз жінок, які реально переживають цей пекельний біль............
Людмила Андрощук, оце справжній біль((((((
Жах( бідна Дарина, скільки болю і приреченості( ну, як так можна все описувати, що коли читаєш ніби пропускаєш все через себе?!) навіть не уявляю, які Ви сили знаходите, писати такі складні емоційно розділи. Дякую!
Ірина Міщенко, це не передати(((
Сама не готова була, що так емоційно важко дасться мені цей роман.
Щось я так і подумала, що то був Олексій) важко уявити скільки болю пережила Дарина( дякую!
Клас!
Он воно що...Дарина вийшла заміж за Олексія, який був у неї закоханий. Але не склалося, бо серце скам'яніло, а душа зачерствіла після втрати того, хто був для неї всесвітом. Добре, що хоч пам'ять залишилася - Іринка та Ігорчик. Дуже шкода її.) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонечко, за продочку.)))
Анна Багирова, він забрав з собою частину її душі, а ту пустоту нічим не заповнити(((
.Я погоджуюсь з Вірою Вікторівною ,Навіть не натякнули ,точніше маленький натяк був,і він виявився правдою.Важко забути таку втрату ,скільки б років не пройшло Але час бере своє ,забуваєш темп голосу ,старається в пам'яті риси обличчя,добре що є хоч трохи фотознімків,але це не те.Але в Дарини є для кого жити,її і його діти ,а це велике щастя .Бо було б набагато гірше якби вона їх не мала ,вона б з депресії не вийшла.Дякую пані Авторко за таку можливість далі слідкувати за героями.
Lydmila, Поки що не сказано ні слова про самих дітей... але я думаю, що там дивлячись на них і фото не треба.
Щось я призабула,хто цей Олексій?Ми його зустрічали в першій частині?У мене в голові тільки два ім'я Макар і Дарина,ну ще Міша водій.Дякую!
Хелена Власенко, Оу,згадала,дякую.
То таки не сама, аж 2 частинки себе залишив. Мабуть, для жінки щастя більшого й не треба. Що ж Дарина спробувала без нього, з іншим, в той момент це було їй потрібно, але час рухатись далі без підтримки.
Liubov Opatska, діти це діти, окреме життя))) Залишив їй так само, як Данило колись Ксені, подвійний подарунок;)
Все таки Бог дарував Дарині найбільшу ласку- стати мамою дітей коханого чоловіка.Макар залишив по собі найцінніше ,своє продовження,яке і допомогло Дарині триматися і хоч якось жити далі.А то страшно подумати ,що б було з нею.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, це так, мусила рятувати як не себе, то діти "заставили")))
А казала, що не вагітна!) От хитрюга! Все ж таки лишив після себе щось, вірніше когось... і не одного!) А ще... я думаю, що оті каблучки їй же ж і повернуть!) З нетерпінням чекаю на продовження!) Дякую!)
Віра Вікторівна, я не заперечувала її вагітність жодного разу;) Просто не відповідала на це питання прямо.
Так, залишив їй "повне забезпечення")))
Ну і як це називається???!!! Знову буде залежність від "книголіну"))). Скажіть, пані Авторко, як дочекатися наступної дози???)))
Людмила Андрощук, ой, ну що ви))) Мені приємно, що вам так цікаво. Роман трохи суперечливий, але, сподіваюсь, буде і далі цікавим;)
Наступна глава ДУЖЕ емоційна, я її ледве написала(((((
Вітаю з продовженням! Дякую! Я просто залежна від Ваших творів. Чекала з нетерпінням на продовження, постійно заходила на Вашу сторінку!
Ірина Міщенко, Велике дякую за вашу підтримку і що завжди тут, зі мною❤
Вітаю з новинкою, квіточко ;-*. Рада зустрітись знову на просторах Букнету ))) Натхнення, вдячних читачів і успіху, твій талант заслуговує на щире визнання ;)))
Liubov Opatska, дякую дуже за твої добрі слова❤❤❤
Десять років - довгий шлях пройшла Дарина,встигла розписатися і розлучитися .Але чомусь підказує інтуїція ,що все це було вимушеним заходом.Цікаво ,хто був її чоловіком,часом не лікар ,який бачив ,що з нею відбувалося?
Оксана Кіс, це один із знайомих вже персонажів;)
Вітаю з продовженням!Нарешті дочекалася.Бажаю успіху,багато вдячних читачів,віри в свій талант( він у Тебе є) і всього всього найкращого♥️
Оксана Кіс, Дякую щиро❤
Вітаю з продовженням!Чекала цього,дуже!Успіхів!!!
Леся Попадюк, дякую вам)))
це,що, 10 років назад Дарина переїхала і вийшла заміж, а тепер розлучилася?
Наталія Онищук, ні, вона ще в Києві. Там вийшла заміж і от розлучилася.
Урааааааа,продовження !!!!!! цьом-цьом-цьом!!!!!!
Наталія Онищук, ой, ну рада, що потішила вас;)
Вітаю зі стартом)) Бажаю натхнення, вдячних читачів та кайфу від написання❤️
Меланія Арт, дякую велике❤❤❤
Ураааааа!, продовження)))♥️
Людмила Андрощук, ❤❤❤
Дякую, дякую, дякую!!!
Вікторія Бартко, будь ласка❤
Вітаю з продовженням! Радію дуже,бо полюбилися мені ваші герої і з сумним закінченням першої частини я не погодилася.))
Бажаю величезного натхнення,
працьовитого Муза, сил, часу та світла
і підтримки від вдячних читачів
гарними коментами!♥️♥️♥️
З великим задоволенням поринаю в читання!♥️
Наталья Русанова, гадаю, з тим закінченням жоден читач не згоден, включно зі мною))))
А за побажання вельми вдячна, бо це все справді мені важливо і дуже потрібно;)❤
Вітаааю з продовженням!))
Хелена Власенко, того ж і подумала, але у них не було РАЦС!
Вітаю!)) Успіху книзі, вдячних читачів та віри у свій талант!))
Наталія Ольшевська, дякую, але вже як буде)
Вітаю з продовженням, сонечко!) Я дочекалася.) Отже, Даша встигла й заміж вийти і вже й розлучитися.)))
Анна Багирова, Чому, як, що буде видно далі;)
Заінтригували ,і з ким це Дарина розлучилася.
Lydmila, з наступного продовження побачите;)
Дякую ,дочекалася ,хай у Вас все буде добре ,багато підписників і читачів ,нових творів
Lydmila, Дякую вам))) Не планувала ще, але читачі просять, тож вирішила дослухатись;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати