9 028
“Скляне кохання”
Анотація до книги "Забути тебе"
Десять років! Десять довгих пекельних років без тебе, Макаре!
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я "бачу" тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
Частина перша "Пам'ятай мене таким"
Але годі! Набридло кожного ранку змагатися з собою за бажання жити. Не можу я так більше, а ти навіть в сон мені не йдеш. Я стільки просила, а ти, безсовісний, не приходиш...
Не можна так. Потрібно з цим щось робити. Переїду в інше місто, яке не нагадує тебе кожним камінцем. Спробую.
Але чому?!
Чому саме тут і тепер стало так тебе багато?
Чому я "бачу" тебе, чую, відчуваю як колись?
Чому саме зараз ти мені наснився?
Зійшла нарешті з розуму?
Чи, може, на все є інше, дуже просте логічне пояснення?
Частина перша "Пам'ятай мене таким"
Зміст книги: 21 глава
Останнє оновлення: сьогодні
161 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЖеню реально дуже шкода, вона добра, хоч і дурненька, живе в кришталевому палаці своїх мрій, навіть не відчуваючи крихкість свого омріяного та ілюзорного щастя. Просто по жіночому шкода...
Alla Kornienko, Женя добра ,але для досягнення цілі обрала не той метод.Вона взяла хитрістю,а таке в більшості випадків погано закінчується.Кожен вчинок в житті має свої наслідки.
Найбільша проблема - це діти, дорослі розберуться, а дітям як? В тих тато десять років живий, а вони на могилу ходять, Яринка має люблячого татка, який в подальшому не буде з нею жити. Мабуть я дуже забігла наперед, але автору не заздрю, для створення сюжету потрібно багато подумати. Книга просто супер.
Alla Kornienko, з дітьми, як на мене простіше. Вони вірять в казки))) Дарина не мусила їх водити на кладовище. Не потрібно зайвий раз травмувати. Розповіла, вони прийняли як данність, бо іншого не знають. Ну а далі час покаже. Дякую!
А доля підкидає такі моменти ,як ця поїздка ,щоб занурити їх в спогади,де вони були такі щасливі .В пам'яті оживає все ,емоції накопичуються в обох і рано чи пізно станеться сплеск тих емоції.Тоді накриє обох з головою,залишився маленький крок до цього.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Єдине але - Женя та Орест, все дуже і дуже складно, драматизм ситуації зашкалює. Сюжет цікавий, легкий та захоплюючий стиль, натхнення автору:)
Овва, дорога до Вінниці... лише удвох...і вільного номера не виявиться, і буде, ой що бууудее... Або нічого, Влас своїй дружині не зраджує. А мені хочеться, щоб було...щоб зірвало дах обом...щоб немогли відірватися одне від одного! Ось так мені хочеться щоб було!!!) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонце, за сьогоднішню хвилюючу продочку. Я у передчутті!!!)))
Хелена Власенко, Хвоя є,дві дійові особи є,залишилося знайти копицю сіна і повторити.А номера можуть бути і два,це на ніщо не впливає.
ну ок прийняв рішення зникнення і інценировки.... чому мама не сказала про дітей. так вийшла заміж за іншого, намагалась вижити і жити далі. але приховати факт наявності дітей?!
з Женею донька, це дитина, а діти Дарини?!
багато протиріч викликає ця ситуація...
Хелена Власенко, дякую, неуважно прочитала. буде для Власа-Макара сюрприз)))
Ооо, ще раз забираю свої слова про його байдужість ))). Женю, звісно, жаль, але тут цей потяг вже не зупиниш, він був задовго до неї.
Liubov Opatska, Я вже давно збільшила дозу (◠‿◕)
А доля сама вирішує, коли настане саме той час... саме те місце. Ой, коли б там, у готелі за ці три дні, один номер не став зайвим. Не витримає Влас... Дякую за продочку!)
Анна Багирова, Ооой, вернемося до цього питання по завершенні їхньої поїздки;))))
Цікаво, заборонено-хвилююче, все проти неї,бо підкидають спомини всі фібри душі і тіла, вона оживає лише поруч нього.
Дякую! Дуже чекаю на завтрашню главу!!!
Хелена Власенко, , влучне порівнювання!))♥️
Їм би там, у Вінниці, сто грамів самогону та копицю сіна))) А про те що буде завтра, хай думають вже завтра)))
Людмила Андрощук, поїздка цікава буде, багатьма моментами)))
Памʼять, серце, мозок, тіло обʼєдналися проти неї. Важко встояти, не згадувати, не відчувати, не тягнутися, не кохати. Деякі речі, попри наші бажання та настанови, нам не підвладні. А любов змінює навіть наш гормональний баланс. Хімія. А деякі хімічні реакції вибухонебезпечні… Чекаємо вибуху?
Yuliia, якось так, "вибух" правильна характеристика;)))
Ніколи не зраджував Жені, а тепер не може втриматися поряд з Дариною? І це ще він не знає,що у неї від нього двоє дітей і що вона була йому вірною всі ці роки! Ото у нього дах знесе повністю!))
Дякую за хвилюючу главу та чекаю на не менш захопливе продовження!♥️
Наталья Русанова, прийде час і про все дізнається, бо як інакше)))
А уявіть повернути собі велику родину люблячих тебе людей.
Руслана Голяр, важко навіть усвідомлювати таке становище((((
Мені здається, що йому болючіше... У неї залишилось заради кого жити, а в нього... І якби не хитрість Жені, можливо так би і жив тліючи зсередини.
''Вам моє життя не прожити
Ну іщо? Що однієї плоті?
Я свої задаю ритми
Свої переношу болі
Вам моє життя не прожити
Ну іщо? Що однієї крові?
Я свої долаю битви
Свій жую пуд солі
Вам моє життя не прожити
Як і я, ваше - не взмозі
Тут для кожного окремі титри
Тут для кожного окремі ролі.''
*інет*
Дякую!)
Віра Вікторівна, десь так і було б, продовжив би самотнє існування.
Мені згадалося голосове повідомлення Макара... Боляче і сумно.)))
Анна Багирова, яке мало в собі багато сенсу...
Макар злиться...на кого?! На себе, Дарину чи долю, на кого??? Ніколи не зраджував Жені, а тепер... тепер втриматися йому буде складно. На це він натякав, притиснувшись до Дарини та демонструючи їй своє бажання?! Почуття в обох розбурхані, обом згадалося минуле. Охохо... ситуація!) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонце.)))
Анна Багирова, видно, на те і натякав. Очевидно, думка про зраду дружині гидка йому, але тут усвідомлює, що є щось сильніше переконань, що надто важко контролювати)))
Після того кошмару ,болю,що пережила Дарина,вона має з чим порівняти.Головне ,що живий ,все інше не важливо.Все піддається виправленню,а смерть людини - ніколи.І то є абсолютним щастям ! Це так стосується нашого сьогодення .Дякую,Хелена ,що підкреслила таку важливу невід'ємну деталь життя.
Оксана Кіс, думаю, з переживаннями Дарини погодилась би кожна українка, що втратила коханого на війні. Все б віддали за просте знання, що він є. Все в житті відносно)))
Влас ,то просто ім'я взяте для потреби.А тіло ,душа і серце як жило з ім'ям Макар ,так і продовжує далі жити.І вже показалися перші симптоми цього ,він не може себе контролювати поруч з Дариною.Все залишається так ,як і було,нічого не забуто.Він як був духовно і фізично з Дариною ,так і залишився ,нічого не змінилося .Дарина його людина ,як і він її.Права Дарина ,що з його появою ожила не тільки душа ,але і тіло.Цього вже не змінити.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Хелена Власенко, Саме так.
Аргументи мені здаються дуже переконливими) але ж знаючи Дарину, вона одразу з ними не погодиться)
Дякую!
Ірина Міщенко, він ж тільки з'явився в її житті після стількох років жахливого усвідомлення)))
Аргументи мені здаються дуже переконливими) але ж знаючи Дарину, вона одразу з ними не погодиться)
Дякую!
Аргументи мені здаються дуже переконливими) але ж знаючи Дарину, вона одразу з ними не погодиться)
Дякую!
Яка світла душа в Дарини, попри біль і образи, вона щаслива від того, що він просто Є)))
Людмила Андрощук, а які ще можуть бути варіанти? Після всього пережитого і зважаючи на жорстокий збіг обставин тільки так)))
Йоой, не можу, розриває...... Дайте трохи думок Макара, бо хочеться з'їздити йому тапком по фейсу)))
Хелена Власенко, Хай буде грубість))), а найкраще, мабуть, підійде слово упередженість)))
Тільки з'явився в її житті і вже знову командує! Питання для чого йому потрібна зміна її роботи, бо думає навідуватися до неї,бо його тягне до неї, бо вона єдина, яку він кохав і досі кохає? Стільки питань...
Дякую та чекаю з нетерпінням відповіді Макара хоч на яке питання!♥️
Наталья Русанова, щось тут не чисто...))) Скоріше не командує, а наполегливо просить;)
Він хоче тримати її на відстані, бо не впевнений, що зможе й далі жити те, що «так склалося»? Якщо Орест прав, то склала так - саме Женя… А Макар живе те, що є.
Хелена Власенко, Чекаю з нетерпінням) Дякую!
Мдааа... чомусь не очікувала я на такий перебіг подій. Холод Макара якось не в'яжеться з їхніми колишніми стосунками, хоча я розумію, в його очах Дарина зрадниця, яка щось хімічила за його спиною з Бойком, найзапеклішим його ворогом!!! Тепер він наполягає на її звільненні, нехоче щоб вона працювала з його дружиною, нехоче аби тій відкрилася правда про них. Отже вирішив поставити остаточно крапку в їхньому колись спільному минулому??? Це боляче...) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонце, за продочку.)))
Чекаю на пояснення))думаю пояснення буде конструктивним)
Макар дуже зацікавився життям Дарини ,хоч і вдає ,що просто так .Здається ,що манить його заборонене " райське яблучко".І чому так не хоче ,щоб працювала в магазині Жені? Боїться ,щоб Женя нічого не дізналася- сумніваюся.А може боїться ,що не довго зможе приховувати свої почуття до Дарини і не встоїть- а це більш вірогідно.Макар ніби стримана людина ,хоча здається ,що в його душі вирує цілий океан емоцій.Тому він розуміє,що його на довго просто не вистачить .Дякую ,Хелена.Чекаю на продовження.
Коментарі посипалися)) щось пішло не так)
От чесно... мені більше боляче за нього. Не спорю, їй теж болить від знання того, що він її так залишив. Але він же ж сказав, що вони розсипались на той момент. Ніхто нікому і нічого. Він же ж не знав про дітей! А чона ще й так швидко вийшла заміж... потім діти. Тож все, повернення неможливе. Але я і її розумію...
''На клаптику душі, що вітер відірвав,
Була написана історія кохання,
Вона кохала... він... о, нестямно він кохав,
Та їхні два світи розділено мовчанням.
Ніхто б не знав... напевно тільки Бог,
Якби не літери, що плачуть наче діти,
Якби не Ангели, що чули монолог,
Якби не очі... його/її... печалями залиті.
Посипались слова... осінній падолист,
Я їх збираю в кошик з рукоділлям,
Колись, старенькою, зв'яжу зізнання міст,
З'єднаю ці серця... утомлені безсиллям.''
*Tetiana Kvitko*
Дякую)
Віра Вікторівна, обоє вони в безвихідному становищі опинились. Кожен в своєму персональному(((
Ой, Макар, Макар) все таки написав)сумніваюся Дарино, що твоя взяла, знаючи його раніше ставлення до того коли ти його "не слухала")
Ірина Міщенко, саме так. Хай зляться, протистоять, але це вже не той відчай, смуток і безпросвітний біль)))
Хелено, я так і здогадувалася, що Макар "залишив" Дарину, бо знав про її швидке заміжжя та вагітність.... Дві зранені душі... Важка не тільки ця глава, далі думаю буде не легче(((((
Як же ви вмієте вивертати наші душі(((
Маліка Клименко, далі, звісно, що легко не буде, але вже хоча б не так гнітюче, як було досі;)
Емоційний роман. Знаю. Виснажив мене добряче.
Якісь такі суперечливі відчуття, Макар-Влас так і залишився без емоційним, жорстким "сухарем"? Невже справді не кохав чи вдало все маскує? І Дарина, таку жорстоку ціну заплатила за "шматочок" щастя, а як їй зараз дивитись на те, що з іншою він таки одружився, хоч і через дитину? Яке жорстоке буває кохання (((
Liubov Opatska, мабуть, перечитай ще раз уважніше, там приховано показано його ставлення, переживання і безвихідь становища. Безвихідь, до слова, продовжується, а це геть не сприяє м'якості, а якраз навпаки. Завтра ще трохи буде показано його ставлення і в подальших главах "виповзатиме".
Важка глава... трохи поговорили, стали зрозумілі мотиви Макара... Все таки флешку прийняв за зраду, але з тим піклувався про неї і дав конверт.
Дарині боляче від слів, що вона не переймалася...а він злий на неї, що вона влаштувала своє життя. Але ж ти не знаєш всіх нюансів Макаре, через, що їй довелося пройти.
Чекаю коли дамбу з Макарової злості, грубості і ненависті "прорве")
Блін, що за всесвітня несправедливість?!( таке кохання, обставини і люди вирішили зруйнувати( емоції переповнюють( чекаю на продовження!
Охохо... на розрив. Але Макар правий, маю на увазі ситуацію з Бойком. А що він ще міг подумати, коли за його спиною вона мала якісь справи з його ворогом? Зрадила...Адже це саме так і виглядало!) Ох, як же боляче.) Ще й цей телефон задзвонив...якого біса? Орест приперся, мабуть?!) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, сонечко, за сьогоднішню проду.)))
Скасувати
Скасувати
Додати
Зберегти
залишилося 1200
символів
Анна Багирова, завжди добре, коли у важкій ситуації є для чого, заради чого жити, є ціль. Вони обоє втратили це в той жахливий день. Різниця тільки, що Дарина вважала його загиблим, але отримала стимул до життя в його дітях, а він залишився геть сам, без сенсів, але принаймні знав, що з нею все гаразд, а це найголовніше.
У нього були вагомі підстави почуватись зрадженим і непотрібним. А скоре заміжжя лише додало масла у вогонь. Та я все ж сподіваюсь, що одного разу побачивши дітей, він щось та запідозрить. Дякую.
Віра Вікторівна, що зрозуміло точно і як факт: обоє жили неповне життя((
Прийшов...Все ж,незважаючи на його вигляд і запевнення, він не байдужий до неї. І так, її помилка коштувала їй забагато, він же ще тоді попереджав,що любої зради не прощає нікому. Як же боляче їй це усвідомлювати. Чи хотіла розповісти про дітей? Дзвінок мобільного все зіпсував,а так же хотілося дізнатися.
Дякую та чекаю на продовження їхньої сповіді!
Вдалого понеділка!♥️
Наталья Русанова, багато між ними різних моментів(((
Макар вважав її зрадницею, що особливо не переймалася його загибеллю. Не цікавився її подальшим життям, прийняв, переступив й живе своє життя далі так, як склалося. А її не склалось, розбилося, зламалося, стало на паузу. І тільки щось в ньому почало змінюватися й вона була готова йти далі, зʼявився він. З новим болем, докорами та усвідомленням реальності. Знову закопає себе ще глибше чи теж зможе прийняти та відпустити? Зрозуміло, що про дітей не повідомить… Не зараз точно. Дякую!
Yuliia, звісно, що краще що він з'явився. В будь-якому випадку краще. Вона вже вважає, що все неважливо - головне, що він є. Так, буде злитися, звинувачувати, докоряти, але це всяко краще, аніж безпросвітний біль втрати. Це вже схоже на ожилу душу, а не намагання розбудити в собі спрагу до життя. Краще протистояти йому, змагатися і хай поки так, але відчути себе живою.
Зараз Макар відсторонений ,принаймі він хоче таким здаватися.Але як би він не називався по іншому ,але все рівно залишається самим собою.Можна змінити ім'я,але душу ,почуття ,відчуття людини не можна змінити ,як і стерти пам'ять.Назви хоч як троянду ,не зміниться в ній аромат солодкий, дуже влучні слова,бо наповнення людини залишається те саме.Після цієї розмови прийде переосмислення дуже багатьох речей і цінностей і те що здавалося поховане назавжди в глибинах душі і серця,почне оживати з неймовірною силою.Можливо обоє будуть противитися ,але це не допоможе .
Оксана Кіс, звісно, що будуть противитись, а що ще залишається)))
Нарешті поговорили і то дуже плідно.Вже багато чого прояснилося.В деякій мірі Дарина сама завинила ,що так вийшло,бо в очах Макара втратила його довіру.Благими намірами дорога до пекла вистелена- випадок Дарини.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, як він підмітив, що будь-що могло піти не так і він би з нею зараз не говорив.
Звичайно я надіялась на сюрприз,але ....моє серце працює в тому ж ритмі що і в Даринки.
Захопили,зачарували.
Дякую.
Миру,здоров'я,натхнення.
Lesa Samoshkina, це тішить))) Дякую щиро!!!
Думаю, всі зараз максимально з Дариною, бо надто багато довелось їй пережити.
Ой, мамочко рідна, він прийшов! Має намір поговорити? Хоче залишити все, як є? Жах, якщо це так!) І це буде несправедливо, що Ярина має татка, який її обожнює, а діти Дарини ростуть без татка!) Я у відчаї і дуже засмучена.) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую за сьогоднішню продочку, сонце.)))
Хелена Власенко, Це я вже зрозуміла...
Хелено, Ви хіба не знаєте, що лежачих не б'ють? То хіба ж можна закінчувати розділ на такому моменті?))))
Думаю, що боляче обом, але...... Макар хоча б знав, що всі живі-здорові, а наводячи справки про Дарину, то взагалі складалася картинка, що вона насолоджується життям. Зовсім інша ситуація в Дарини, адже вона разом з Макаром похоронила себе, а двоє діток кожного дня нагадували про болюче минуле. Звичайно, такі дії Макара були вимушені, але вийшло якось егоїстично з його боку. Його зрозуміти можна, але більше болить за Дарину...
Як же кортить дізнатися що буде далі....
Книга - емоційна бомба♥️
Людмила Андрощук, вибачааайте, що так безсовісно обірвала((( Ну, але самі розумієте - інтрига і все таке;)
Однозначно, за Дарину більше болить. Тут без варіантів. Завтра вже проясняться нюанси.
Макар дуже жорстоко поступив з Дариною! Це такий біль, страждати за коханим стільки часу, знаючи , що його не повернути. А тут він , живий-здоровий , з сім'єю....Дуже важко бачити , як він грається з донькою , в той час , коли двоє інших дітей вважають батька загиблим. Це несправедливо по відношенню до них. Рас так він себе повів, то Дарині треба поїхати зі Львова і назавжди забути його. Так як зробив Макар....Він же сказав , що нікому не потрібно згадувати минуло. Схоже його влаштовує сьогодення , де місця для Даші нема....Добре було б їй поїхати в США до сестри . Забрати себе та дітей від всього цього....
Alla Kornienko, а ви першу книгу читали? Там дуже яскраво Хелена описує характер Макара, його принципи і бачення життя взагалі. Якщо не читали першу частину, то дуже раджу прочитати.))
Тільки трішки заспокоїлася і знову потрясіння - прихід Макара до неї додому. Що він принесе радість чи нове потрясіння?
Дякую та чекаю! Вітаю з Трійцею!♥️
Наталья Русанова, принесе трохи пояснень;))) А потрясінь годі вже. Тепер хай набирається трохи злості. Оживає по-справжньому.
Зі святом вас і гарного дня!!!
Поява Макара в житті Дарини - це одні суцільні потрясіння, якась така тяжка чи то аура, чи то карма в цього чоловіка. От і зараз, мені здається, його поява, то нові випробування і новий поворот в житті Дарини. Я навіть не уявляю, щоб з цієї "катастрофи" вони вийдуть без "втрат" (((
Liubov Opatska, от ти правльно написала про карму, а саме бути сином Ігоря Яворського. Він хотів позбутися того шлейфу, що вгробила батька з братом. Порвав з тим життям, але назріли нові проблеми. Значить не все ще так, як повинно бути;)))
Як добре ,що Дарина поділилася своїм болем з Ксеньою.В майбутньому Ксеня багато чого теж пояснить Макару.Так роки втрачені їх ніхто не поверне ,але він живий і надія на життя в неї тепер є.Хоча болить обом,якби не боліло ,то його на її порозі не було б.Сподіваюся на плідну розмову Дарини і Макара.Але одне можна сказати ,що життя їм обом дає другий шанс.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.На самому цікавому зупинилися,терпіння немає чекати.
Оксана Кіс, те, що роки втрачені, геть не означає, що потрібно і далі їх втрачати, плекаючи гордість, образи, злість чи ненависть. Ну максимально тупо, погодься? Поговорять, щось вияснять, а далі видно буде;)))
На такому цікавому епізоді завершили проду... аа!))і як дочекатися нової?)
Хоч би вийшло поговорити, хочеться почути Макара)
Ірина Міщенко, звісно, якщо вже так склались обставини, то він вважає, що повинен розказати про все і відповісти на її питання.
Так, їй тяжко усвідомити даний факт і ще більше тяжко зрозуміти, що робити... як жити далі? А йому? Він з самого початку зробив все для того, щоб її ''відірвати'' від себе. Знав, що доведеться зникнути... ''померти''. Він же ж не міг і думки припустити, що залишить їй після себе дві свої душі. І зараз прийшов, щоб усе пояснити. Мало часу... Орест завадить. І я сумніваюсь, що він цю ніч спокійно спав і його не рвало зсередини.
Віра Вікторівна, щось та й встигне пояснити і розповісти;)
Навіть не знаю, які потрібно мати сили, аби втамувати той скажений біль, відчай та руйнування реальності, в якій існувала 10 років. Доля наче знущається над Дариною... Чи дає другий шанс? Якщо, звісно, не збожеволіє й вивезе таке "відкриття". А здавалося, що життя налагоджується та нарешті почало виходити з чорно-сірого, повертаючи фарби, емоції й почуття. І зову реальність вибухнула, підкинула та добряче приклала головою. Дякую та з нетерпінням чекаю на продовження!
Yuliia, вивезе, куди діватися))) Її світ знову перевернувся, але значить так треба;)
Мене емоції переповнюють , а слів немає .... Дуже боляче за Дарину... Макар собі жив - сім'я , донька ,фірма ,а Дарина усі роки страждала і плакала на могилі..... Хочеться почути Макара. Дякую за проду! Чекаю продовження!
Оксана Кіс, в кожного свій біль(((
Важка зустріч..... І болюча.... Мені від Макара повіяло холодом....чомусь.....
А як же болить Даші, особливо, коли побачила як ніжно Макар ставиться до Яринки, а її діти ...... Ох, не можу.... Як дочекатися наступного розділу, га???)))))))
Людмила Андрощук, " Ти прискорила події " - я зразу згадала про флешку ,бо нещодавно перечитувала попередню книгу.Але з власного досвіду можу сказати ,що в житті навіть якщо промовчиш ,не кажучи навіть про збрехати ,то завжди рано чи пізно правда виходить.Так і тут здається буде відбуватися.
Капець! Біль, розгубленість, нерозуміння!) Шок!) Оце так ситуація...як же її можна розрулити?! Це ж просто неможливо, особливо, коли Макар побачить ще двох своїх дітей. Адже зрозуміє, що вони його по схожості Яринки та Іринки. Тут не потрібен тест ДНК.) Охохо... діла. Цікаво, чи Макар має ще почуття до Дарини, чи за десять років забув і думати. Так, сонце, дуже хочеться продочку від Макара/Власа.) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую за сьогоднішню проду на розрив!)))
Віра Вікторівна, от бачиш, а я про що)) Все залежить конкретно від людини.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати